МЕНЮ

Польський модерніст з українським контекстом

Олег КОЦАРЕВ
22 лютого, 2019 - 10:55
Побачила світ книжка Болеслава Лесьмяна «Садбожий спалахненець»

У видавництві «Дух і Літера» з’явилася друком книжка польського поета Болеслава Лесьмяна «Садбожий спалахненець» в українському перекладі Маріанни Кіяновської. Напевно, це перше більш-менш серйозне знайомство українських читачів із цим автором.

ЗІСТАВЛЕННЯ НІБИТО НЕЗІСТАВНИХ РЕЧЕЙ І «МЕРЕХТЛИВА» РИТМІКА

Болеслав Лесьмян народився 1877 року, а помер через шістдесят років, 1937-го. Як можна зрозуміти вже навіть із самих дат життя, Лесьмян є представником польського літературного модернізму. Проте, навіть як на цей строкатий і суперечливий естетичний напрямок, Болеслав Лесьмян був доволі самобутнім, нетиповим автором. Детально про це розповідає у своїй передмові перекладачка, Маріанна Кіяновська. Властиво, її передмова за обсягом, за охопленням матеріалу сміливо може називатися «лесьмянознавчим» есеєм. Кіяновська наводить чимало цікавих фактів із життя поета, пропонує читачам своє розуміння його літературного шляху, концепції його письма, наводить певні контексти з інших літератур, у тому числі з української.

У віршах Лесьмяна загадково переплітається словотворення, міфологізм, вигадлива метафорика, метафізичний підтекст, зворушливі фольклорні мотиви, містика природи й багато інших, прямо сказати, не завжди поєднуваних тенденцій. Читачі так само натраплять у цій поезії на зіставлення нібито незіставних речей і понять, реалій. Їм також притаманна специфічна, трохи «мерехтлива» ритміка, яка закорінена, зрештою, великою мірою в особливостях польської мови з її сталим наголосом на передостанньому складі:

Розхиталося віття, ніби

маятник, непомалу,

Сном підштовхнутий!

Вибиває Зелену Годину!

Вийди, лісе, з глибин, ти —

і наш і не наш, бо б’є!

 

І чия ж то душа у гущінь твою

 запропала?

І чиє ж то лице твоїм

струменям — крапелина?

Ще моє миті тому — але вже

 лице нічиє...

 

Мені дивно, що бачать дерева

і води — в тиші -

Те саме — а вже інше, й

шепочуть: «Воно! Знестанне,

Поза нами заблукане —

але Бог вернув його нам!..»

 

Чи ж я мав би за ним ліс

впізнати, що пісню дише?

Я ж казав: як Година Зелена

 мені настане -

Віддам лісові — лісове, хай би

 навіть загинув сам!..

(перший розділ поеми «Зелена Година»).

УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ ПОЕЗІЙ

До речі, на думку Кіяновської, ці та інші риси Лесьмянової поезії якоюсь мірою перегукуються з деякими текстами нашого Богдана-Ігоря Антонича — вона вважає, що прочитання Антонича «через Лесьмяна» може виявитися плідним та цікавим. Українська тема — взагалі, одна із визначальних тем передмови та помітних тем збірки загалом. І в цьому разі це не розповсюджена, на жаль, меншовартісна спроба штучно «прикрутити» будь-яку постать до України та українського контексту.

Річ у тім, що Лесьмян провів в Україні значну частину дитинства та юності. Він належав до тієї частини інтелігенції Центральної України, яка активно практикувала українсько-польсько-єврейську культурну і не лише культурну співпрацю. Принагідно кажучи, ця співпраця в період до розпаду імперії Романових є однією з історичних тем, які ще чекають на своє вивчення й артикулювання і становлять альтернативу деяким відомим стереотипам. Також Болеслав Лесьмян час від часу перекладав з української, в його творах можна натрапити на українські мотиви.

Тим не менш, українською мовою вірші Лесьмяна дотепер публікувалися рідко, епізодично. Книжка «Садбожий спалахненець», хочеться вірити, змінить цю тенденцію і загалом поліпшить обізнаність наших читачів з польською поезією ХХ століття.