МЕНЮ

Дві функції мислення

Андрій ГІРНИК, професор кафедри психології та педагогіки НУ «Києво-Могилянська академія»
3 жовтня, 2019 - 16:14
Книга Романа Трача, що популяризує спадщину гуманістичної психології

Цим літом у магазинах з’явилася книжка Романа Трача «Людинознавча психологія», присвячена пам’яті видатного німецького психолога Філіпа Лерша (1898—1972). Як зазначає пан Роман у своїх спогадах, він мав нагоду слухати лекції Ф.Лерша у Мюнхенському університеті протягом трьох семестрів як вільний слухач. З того часу минуло 72 роки, а глибоке враження від лекцій і вірність поглядам свого вчителя його 92-річний український учень зберігає донині.

У далекому минулому враження, яке він дістав від цих лекцій, спонукало пана Романа до вибору професії психолога. Він закінчив Лювенський університет, працював у Канаді вчителем, соціальним працівником, психологом у лікарні, пізніше переїхав до США, де працював викладачем психології й вийшов на пенсію у 1993 році з посади професора психології в університеті Сейнт-Джон Фішер коледж.

У 1997 році Роман Трач відвідав Україну і почав співпрацювати з науковцями Інституту психології АПН України, виконуючи своє нове завдання в житті, — працювати для української науки психології. Найбільше зусиль було докладено до популяризації спадщини Ф.Лерша та інших психологів гуманістичного напряму в Україні. Видані два томи антології «Гуманістичної психології», «Пролегомени до психології як людинознавчої науки» і «Структура психіки». Популяризації поглядів Лерша значною мірою присвячена рецензована книжка, де зібрані публікації Р.Трача в українських журналах і збірниках наукових праць.

ПРИЧИНИ СУЧАСНОЇ КРИЗИ Й НІГІЛІЗМУ

Книжка містить сім авторських статей, переклад українською мовою праці Ф.Лерша «Нарис психології дитинства і юності», а також вступне слово автора і стислу автобіографію «Про себе». Провідною думкою всіх публікацій є ствердження недостатності сцієнтиського підходу в психології і важливості розуміючого підходу, що базується на описі того, що присутнє в переживанні.

Показовою є стаття «Дві функції мислення. Одна домінує», де розглядається теза про дві функції мислення — раціонально-інструментальну та інтуїтивно-смислову. Автор починає свій аналіз із огляду думок щодо кризи західної цивілізації, яка зосереджена на гонитві за речами, владою й водночас ігнорує найвищі цінності. На підтвердження цієї думки Роман Трач, який прекрасно орієнтується в сучасних філософських і психологічних напрямах, цитує американського філософа Р.Емерсона і німецького мислителя Ф.Ніцше, російського письменника Ф.Достоєвського і австрійського культуролога В.Крауса. Наводяться факти, що дають підстави песимістично оцінювати глобальний розвиток подій у сучасному світі.

Після цього Р.Трач цілком логічно ставить питання про причини сучасної кризи й нігілізму. На його думку, що базується на поглядах Ф.Лерша, К.Ясперса, Ж.Еллюля, сучасна криза може бути пояснена надмірним вжитком і пануванням раціонально-інструментальної функції нашого мислення в сучасній цивілізації. Домінантний інструментальний раціоналізм призводить до безсердечності, яка виявилася найжорсткіше у комуністичних і нацистських концтаборах, але панує і за їхніми межами в повсякденному житті.

Для повернення сенсу в життя, повернення до переживання смислових цінностей потрібно реабілітувати інтуїтивно-смислову функцію мислення, яка відповідає на запитання «для чого я живу?». Далі порівнюються дві функції мислення, дається короткий огляд розвитку експериментальної психології в США і гуманістичної психології в Європі й США. Симпатії автора, безумовно, належать гуманістичній психології, з видатними представниками якої він був особисто знайомий.

СТАТТІ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ «ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО ВАКУУМУ»

Автор багато років працював у вищій школі, і це відбилося на стилі його публікацій — логічний, зрозумілий, з численними посиланнями на джерела та цікаві факти, із залученням прикладів з літератури. У статті «Психоаналіз Зигмунда Фройда та наукова психологія» коротко викладена історія виникнення психоаналізу та його розвиток, окреслено роль Фройда для психології і культури, вказано на обмеження психоаналітичного підходу та історію його поширення в Україні.

У статті «Рушії душевного життя» можемо ознайомитися з поглядами Ф.Лерша на людську мотивацію, у статті «Проблема особистої автономії» дізнатися про джерела автономії особистості, її втрату під впливом поширених у суспільстві поглядів і цінностей та можливості її відновлення методами гуманістичної психології та педагогіки. Статті «Нарис характерології Філіпа Лерша» та «Гуманістична течія у психології» знайомлять нас із поглядами Ф.Лерша, К.Роджерса, А.Маслова (більш відомого українському читачу як Маслоу), В.Франкла на джерела та прояви індивідуальної своєрідності людини, її потреби в самоактуалізації, в подоланні «екзистенційного вакууму».

Книжка Трача орієнтована на читача, який шукає відповіді на життєві питання, але не очікує простих інструкцій, як досягти успіху чи подобатися людям. Розмова з мудрим і ерудованим співрозмовником корисна тим, що відкриває нові горизонти і спонукає до роздумів. Саме такий результат можна очікувати для того, хто прочитає «Людинознавчу психологію» Романа Трача.