МЕНЮ

«Допомагав світові розуміти Україну»

Марія ЧАДЮК, «День»
28 листопада, 2019 - 16:38
Представлено документальний фільм про Івана Лисяка-Рудницького

Цього року відзначаємо 100-річчя від дня народження видатного історика української суспільно-політичної думки Івана Лисяка-Рудницького. Газета «День» уже давно публікує статті про відомого історика, видала два його есе у серії «Бронебійна публіцистика», визначила цю пам’ятну дату однією з ключових на цей рік.

Як зазначає кандидат політичних наук Ольга МИХАЙЛОВА: «Для західного наукового істеблішменту він став зразком українського інтелектуала, і тим самим посприяв формуванню позитивного реноме української гуманітаристики». Відзначення пам’ятної дати триває: нещодавно було представлено фільм «Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала», публічний перегляд якого відбувся у книгарні «Є» разом із представленням нового видання «Історичних есе» видавництва «Дух і Літера».

ПОЧУТИ ГОЛОС ІВАНА ЛИСЯКА-РУДНИЦЬКОГО

Цей фільм є частиною документального серіалу «Розсіяні», який присвячений митцям, інтелектуалам і громадським діячам української діаспори. «Ми дуже хотіли показувати цих людей у більш-менш реальних контекстах», — розповідає Юрій ШАПОВАЛ, доктор історичних наук та автор фільму. Для цього команда кінострічки побувала у місцях в Україні, США, Канаді, що пов’язані з визначним істориком. Їй вдалося зустрітися і взяти інтерв’ю у сина Івана Лисяка-Рудницького Пітера, який тепер живе у містечку Гейнсвілл (Флорида). Ба більше, глядачі фільму матимуть унікальну нагоду почути голос відомого науковця.

Окрему частину складають інтерв’ю з тими, хто знав Івана Лисяка-Рудницького. «Усі, до кого ми зверталися, зокрема його учні, відгукувалися про нього так, ніби він живий. Це нас вразило. Вони говорили про нього як про людину, яка була надзвичайно теплою до них, яка цікавилася кожним зі своїх студентів. І ви побачите, хто з тих студентів виріс. Там будуть знамениті люди, відомі в усьому світі», — поділився Юрій Шаповал.

«ВІН ДИТИНОЮ ЧИТАВ АНГЛІЙСЬКІ, ФРАНЦУЗЬКІ І НІМЕЦЬКІ КНИЖКИ»

Як стверджує Ірина ШАТОХІНА, автор-режисер фільму, одним із завдань було хоча б розповісти біографію Івана Лисяка-Рудницького, у якій є чимало цікавих фактів. Наприклад, його мати Мілена Рудницька була однією з найвідоміших політичних діячок того часу, мала широкі контакти з урядовими й громадськими колами Західної Європи, періодично виїздила до Швейцарії, де в Лізі Націй захищала права українців. Зокрема, виступала проти прийняття Радянського Союзу до Ліги Націй і викривала політику сталінського режиму, що вбивав українців голодом на початку 1930-х років.

Вочевидь, мати заклала й основи світогляду сина (бо батьки розлучилися, коли Іван Лисяк-Рудницький був ще малим; хоч з татом він підтримував гарні стосунки усе життя). Як розповіла у фільмі історик, громадська діячка Марта БОГАЧЕВСЬКА-ХОМ’ЯК: «В Івана Лисяка-Рудницького була віра в культуру Європи. А її він отримав завдяки Мілені, яка його виховала на європейській літературі. Він дитиною читав англійські, французькі і німецькі книжки. Це була його література...». А головне — в тому числі і завдяки цьому, він бачив Україну частиною Європи.

«МИ НЕ МАЄМО РІДНОГО ҐРУНТУ ПІД НОГАМИ, АЛЕ МАЄМО СВОБОДУ СЛОВА»

До того ж, як слушно зауважила докторка історичних наук Лариса БУРЯК, біографія відомого історика — це не лише доля однієї людини, це символ і уособлення того драматизму, що пережило покоління 20-х років ХХ ст.: «Наскільки складно було адаптуватися до всіх викликів — цих переїздів, до перебування в різних культурно-мовних середовищах Європи, Америки, Канади. Але, вочевидь, Лисяк-Рудницький мав таку вдачу, яка допомагала йому адаптуватися до цих викликів».

«Ми не маємо рідного ґрунту під ногами, але маємо свободу слова, думки, дискусії, можливість контактувати з культурами великих і вільних народів. Така ситуація накладає на нас, еміграцію, обов’язок», — зазначав Іван Лисяк-Рудницький. І цей обов’язок дослідник виконав сповна. «Мені як історику за першою освітою зрозуміло, що ми маємо справу з постаттю, яка допомагала світові розуміти Україну. Опинившись у тих, дуже складних умовах вимушеної еміграції, він працював не на замкненість (хоча ми знаємо, що були бурхливі події, пов’язані з різними фракціями в українській діаспорі в США). Він просував бачення глобальної України як частини демократичного світу. І в цьому його визначна заслуга, яка важлива й з погляду сьогодення», — вважає Олександр СУШКО, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», за підтримки якого було створено кінострічку.

Як студенти організовували страйки на підтримку улюбленого викладача, чому Іван Лисяк-Рудницький називав себе демократичним торі й кому він присвятив свій щоденник, який вів протягом багатьох років — про ці й багато інших фактів, унікальні фото й розмови йдеться у фільмі.