МЕНЮ

«Читає, як швед»

Марія ЧАДЮК, «День»
18 квітня, 2019 - 15:17
Малознані сторінки шведської літератури

Нещодавно відбулися «Дні Швеції в Україні», мета яких — ознайомити українців з культурою цієї скандинавської країни. Література, один із найефективніших «ключів» для цього, посіла особливе місце у програмі заходів. Окремі лекції були присвячені нобелівським лауреатам і книжкам для дітей — якими славиться шведська література. Наведемо кілька найцікавіших, на нашу думку, фактів із літературних «Днів Швеції».

«ЧУДЕСНА МАНДРІВКА НІЛЬСА...» ЯК ПІДРУЧНИК З КРАЄЗНАВСТВА

Дивовижною є історія першої жінки — нобелівського лауреата з літератури Сельми Лагерлеф. Два роки через хворобу вона була прикутою до ліжка, водночас саме тоді бабуся, яка опікувалася нею, розповіла дівчинці чимало історій краю, легенд, переказів. Це послужило основою для багатьох її творів, зокрема й найвідомішого — про подорож Нільса з дикими гусьми. Як розповіла дослідниця літератури Наталія Любарець, насправді ця книжка була задумана як підручник із країнознавства, з якого в цікавій та доступній формі діти краще могли б пізнавати рідну країну.

Твори Сельми Лагерлеф сповнені гуманізму, поваги до кожної людини. І для письменниці це були не просто слова. Наталія Любарець розповіла, як авторка відправила свою золоту нобелівську медаль до Фінляндії, коли на ту напав СРСР. Сельма Лагерлеф попросила обміняти нагороду й отримані гроші використати на оборону. Фіни були так цим зворушені, що самі назбирали кошти й повернули авторці її медаль. Також вона багато зробила для порятунку Неллі Закс — німецької поетеси єврейського походження, лауреатки Нобелівської премії з літератури, котра вилетіла із нацистської Німеччини останнім літаком до Швеції.

МОДЕЛЬ ЛЮДСТВА В «АНІАРІ»

Деякі з творів нобелівських лауреатів перебувають нині на другій хвилі популярності. Так сталося з «Аніарою» Гаррі Мартінсона. Це фантастична поема про те, як у 40 тисячолітті нашої ери після ядерної війни космічний корабель «Аніара» полишає забруднену землю, тримаючи курс на заселений Марс. Подорож мала б тривати три тижні, але після зіткнення з астероїдом курс корабля було цілком змінено.

Як розповіла Анастасія Єрмашова, «Аніара» походить від грецького слова «скорбота», і справді корабель можна асоціювати з цим поняттям. 8000 людей, залишені на кораблі з усіма ресурсами, але без надії на повернення на Землю чи Марс, стають моделлю людства. Крім екологічних, моральних викликів, є ще один яскравий момент. Усім на кораблі керує робот Міма, який також зберігає в собі пам’ять людства — що віддзеркалює роль, яка нині належить технологіям.

ДАВНЄ КОРІННЯ ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ

Дослідниця Оксана Дутка розповіла про дитячу літературу в Швеції, яка представляє інтерес із кількох поглядів, зокрема гендерного. Перші дитячі книжки у Швеції були опубліковані в 1591—1592 рр. А перша дитяча газета вийшла у Швеції ще 1766 року, але показовою є тижнева газета, яка виходила упродовж 1861 — 1871 років. За словами Оксани Дутки, у ній до дівчат та хлопчиків було рівне ставлення. Відповідно нинішній високий рівень гендерної рівності у Швеції має давнє коріння.

Цікаво, що прагнення до рівності закріплено навіть у мові. Ще з початку ХХ ст. точилися розмови про впровадження гендерно нейтрального займенника «hen». І з того часу він вживався, але порівняно нечасто. Натомість із 2012 року цей займенник було офіційно додано (шведська зробила це вперше у світі). І не можна сказати, що він існує десь на периферії. Якщо раніше на один «hen» вживалося близько 13 000 родових займенників, то після 2011-го це співвідношення зменшилося 1:300.

КУРС — НА НАЙАКТИВНІШИХ ЧИТАЧІВ

Чого ще можна повчитися у шведів у книжковій сфері, то це стратегічного мислення. Вероніка Селега розповіла, що три роки тому Швеція вирішила зробити своїх громадян найактивнішими читачами і для цього впроваджує зміни на рівні освіти й бібліотек. Тож, можливо, невдовзі матимемо сталий вислів: «Читає, як швед», що стане синонімом книголюба.