Куди цілить «Куля»

Після затримання 8 березня СБУ Володимира Рубана з арсеналом зброї при перетині лінії розмежування, в орбіту офіційних заяв спецслужби одразу потрапило ім’я Надії Савченко. Депутатка заявила, що готова взяти Рубана на поруки. Згодом, 13 березня, голова СБУ Василь Грицак викликав Савченко на допит, але вона три дні перебувала за кордоном, як повідомлялося, начебто з офіційним візитом у Страсбурзі. Проте 15 березня їй таки довелось надати свої свідчення. Генеральний прокурор Юрій Луценко в цей же день в залі парламенту виступив із різкими звинуваченнями на адресу Савченко, зокрема в намаганні скоїти терористичний акт в самій залі Верховної Ради.

«МІНІПОГОДЖУВАЛЬНА» РАДА

«ГЕРОЙ» ДНЯ

Луценко заявив: «Можу відразу сказати свою позицію. У слідства є незаперечні докази того, що Надія Савченко, народний депутат України особисто планувала, особисто вербувала, особисто давала вказівки про те, як провести терористичний акт тут, в цьому залі, знищивши бойовими гранатами дві ложі, урядову і посадову, мінометами обрушивши купол Верховної Ради і автоматами добиваючи тих, хто виживе. У нас є неспростовні докази».

ВЕРХОВНА РАДА ПРИЗНАЧИЛА УПОВНОВАЖЕНИМ З ПРАВ ЛЮДИНИ ЛЮДМИЛУ ДЕНИСОВУ З ФРАКЦІЇ «НАРОДНИЙ ФРОНТ»

КОАЛІЦІЙНО-ОПОЗИЦІЙНА ДРУЖБА

Такі масштабні обвинувачення викликали неоднозначну реакцію, як у політиків, так і загалу. Навіть якщо допустити, що ексцентричність і непередбачуваність Савченко начебто вписуються в канву обвинувачень щодо можливості скоєння теракту, та і стіни українського парламенту пам’ятають, як депутати проносили в сесійну залу кастети, ланцюги та інші засоби для нападу. Але уявити собі, що депутатам можна пронести арсенал зброї та вибухівки для такого масштабного теракту, важко.

Проте, Луценко вимагає зняти недоторканність з Надії Савченко та притягти її до кримінальної відповідальності. До того депутати вже виключили її з парламентського комітету з національної безпеки і оборони. Зокрема у відповідній постанові говориться: «виключити Савченко Надію Вікторівну — народного депутата України, фракція політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» з персонального складу комітету з питань національної безпеки і оборони і звільнити її від обов’язків члена цього комітету».

Та схоже народні депутати поки що не поспішають знімати з Савченко недоторканність, очікуючи реальних доказів її причетності до злочинних намірів. Принаймні поки готувався номер питання зняття недоторканності з Савченко не розглядалось.

В боргу не залишилась і сама Надія, яка у відповідь виступила на брифінгу із низкою різких заяв. А саме Савченко звинуватила Генпрокурора Юрія Луценка і спікера парламенту Андрія Парубія у злочинах, які були скоєні під час подій на Майдані.

«Ні помаранчева революція, ні Революція Гідності у нас не проводилися з подачі РФ, — заявила Савченко журналістам перед допитом в СБУ. — Вони проходили за підтримки західного цивілізованого світу. Розстріли на Майдані ніколи не будуть розслідувані. Горбатюку (начальник департаменту спецрозслідування Генпрокуратури України Сергій Горбатюк. — Ред.) не дають працювати, його в’яжуть по руках і ногах. Особисто я давала йому свідчення, що Луценко з трибуни закликав знести владу і обіцяв людям, що на Майдані буде зброя. Я говорила в показаннях, що бачила, як під’їжджав синій мікроавтобус, як з неї виходили люди зі зброєю. Я говорила, хто ці люди, вони є в парламенті. Я бачила, як Парубій заводив снайперів в готель Україна». Щоправда, пізніше вона вибачилася перед спікером, і заявила, що сплутала його з Пашинським.

Ці заяви, безумовно, болюче сприймаються учасниками Революції Гідності, але проблема якраз в тому і полягає, що відсутність ґрунтовного та незалежного слідства по тих подіях дає можливість трактувати їх по-різному, кому як вигідно. Особлива прикрість полягає в тому, що подібного роду заяви робить в’язень Кремля на звільнення якої працювала як держава, так і тисячі громадян. Тоді всі дізнались, що Надія має прізвисько «Куля», має жорсткий та харизматичний характер.

Проте не всі цікавились нюансами її біографії, так само як і деталями її потрапляння в полон. Мало у кого викликав подив той факт, що Савченко буквально одразу після свого затримання, почала давати розлогі інтерв’ю російському ТБ, в той час як інші полонені або суцільно ігнорувались, або про них мало що було відомо. Зрештою вона отримала виняткову підтримку за ґратами і дуже швидко її втратила після того як потрапила на свободу. З іншого боку, не можна не зважати на те, що влада, яка прийшла на крові Майдану, допустила втечу ключових свідків злочинів початку 2014-го року та не довела до логічного завершення жодне провадження, яке торкається тих подій.