Підрізані крила

Уряд планує скасувати ЗНО, чим ставить під загрозу рівноцінний доступ до вищої освіти

Цьогорічна вступна кампанія — під ударом. Урядовці вирішили відмовитися від пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Випускники та їхні батьки розгублені, те, до чого готувалися останні місяці чи роки, тепер невідомо, чи відбудеться взагалі. Освітня спільнота гуде, що відмова від ЗНО вигідна лише тим, хто звик до старої системи, коли до вишів вступали через зв’язки та через гроші, а реальні знання мало кого цікавили. Щоб зламати цю зашкарублу і неякісну систему вступу ще у 2004 році Україна почала перехід на зовнішнє незалежне оцінювання. Відмова від накопиченого за 16 років досвіду — це величезний крок назад, а ще — це втрачений шанс для тих, хто розраховував отримати вищу освіту в Україні та потрапити до університету на абсолютно рівних з усіма умовами. Ось одна з історій, котра це доводить.

«Коли я вперше дізналася, що доведеться складати ЗНО, дуже розхвилювалася. У моїй школі до ЗНО тестів ставилися дуже серйозно, деякі навіть вважали, що це своєрідний показник роботи вчителя. Ми багато працювали над тестами і постійно повторювали пройдений матеріал. Займалися, як шаленці, — розповідає Лариса Ятченко, випускниця Національного університету «Києво-Могилянська академія», дівчина складала ЗНО у 2013 році. — Для  мене саме тестування почалося з пробного ЗНО з англійської. Пробне тестування допомогло мені зрозуміти мої слабкі сторони в предметі і виробити стратегію роботи з іншими предметами, які я складала. Пригадую, що дратувало очікування результатів, бо від них залежало потрапляння до бажаного університету. Ми тоді всі переживали за вступну кампанію, бо погано розуміли, як працюють «хвилі» прийняття до навчального закладу. Мені дуже хотілося потрапити до Могилянки, і я нервово відстежувала свої результати в онлайн-таблиці вступників. Завдяки тестуванню я змогла вступити до бажаного університету без проблем. Вважаю ЗНО хорошим запобіжником корупції і справді шансом для багатьох дітей вступити до університету, покладаючись на власні знання, особливо це стосується тих, хто завжди багато працював. Для них ЗНО — це своєрідне визнання їхніх старань».

Зараз майбутнє ЗНО — під великим питанням, незрозуміло, чи лишиться система надалі. При цьому ключове відомство — Міністерство освіти та науки, у якого має найбільше боліти голова через клопоти із тестуванням, мовчить. Серед офіційних заяв лише ті, які стосуються повернення коштів за участь у пробному ЗНО.

Та  й саме Міносвіти поки що без керівника, котрий би взяв на себе відповідальність за скандал з тестуванням. Президент Володимир Зеленський каже, що не може зробити вибір через кадровий голод, який виник зокрема і через те, як «добре» готують  фахівців у закладах вищої освіти. Насправді, українці — народ розумний. Скільки нашого люду працює в закордонних компаніях зі світовим іменем? Не треба просто підставляти підніжки, а дати можливість розправити крила. Схоже, зараз освіта втрачає свій шанс досить стрімко.


ЗНО скасують?

«Якщо це правда, значить, невідомі персонажі планують повернути в освіту хабарі та корупцію», — Сергій Горбачов

Як грім серед ясного неба стали для випускників новини про скасування пробного тестування. Сесії ЗНО відмінені у п’яти тисячах пунктах тестування. За повідомленням Українського центру оцінювання якості освіти, 15 та 17 червня учасники проходитимуть ЗНО дистанційно об 11.00. Усе нібито через посилення карантинних заходів. У той час, коли дозволена робота ринків, громадського транспорту, клубів та розважальних центрів, влада вирішила відмовитися від пробного тестування, до якого готувалися заздалегідь, обіцяли обмежити кількість учасників в одній аудиторії, щоб дотримуватися соціальної дистанції, а приміщення мали дезінфікувати, тобто норми санітарії планувались на вищому рівні. Що ж пішло не так?

«МИ НЕ МАЄМО ПРАВА ЗГАНЬБИТИСЯ»

Варто нагадати, в якому турборежимі приймалися рішення щодо цих двох сесій: зранку у п’ятницю, 12 червня,  в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко розповів про те, що спільними зусиллями з НАК «Нафтогаз», Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), а також Посольством Швейцарії вдалося підготуватися до тестування.

— Ми не маємо права зганьбитися, репутація ЗНО — варта зусиль, яких ми доклали. Для проходження основної сесії ЗНО зареєстровано 379 тисяч 493 особи. Вони обрали 1 млн 227 тисяч 154 тестування. Надруковано 1 млн 160 тисяч зошитів. Десятки тон відправляються силами Держспецзв’язку до пунктів проведення тестування. Силами регіональних центрів було вжито заходів, аби підготовка залученого персоналу для облаштування понад п’яти тисяч пунктів тестування, — розповідав під час брифінгу в.о. директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій БОЙКО.

«Хвиля» піднялася увечері того ж дня, коли на сайті Кабміну з’явилася постанова «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, якою встановлено карантин з 22 травня до 22 червня 2020 року». У ній пробне ЗНО виключено із переліку заходів, які дозволяється проводити під час карантину (у підпункті 4 пункту 3 постанови №392 виключено слово «пробне»). Тоді ж освітній омбудсман Сергій ГОРБАЧОВ заявив, що отримав інформацію про начебто підготовку рішення про скасування проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

УЧОРА ДО МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ ТА НАУКИ ПРИЙШЛИ ВИПУСКНИКИ З ВИМОГОЮ ЗАЛИШИТИ В СИЛІ ЗОВНІШНЄ НЕЗАЛЕЖНЕ ОЦІНЮВАННЯ. МОЛОДЬ ВВАЖАЄ ЦЕ РІВНИМ ДОСТУПОМ ДО ВИЩОЇ ОСВІТИ

— Протягом години я отримав інформацію відразу з трьох незалежних джерел, що у високих владних структурах готуються документи про скасування ЗНО взагалі. Інформація надійшла від людей, яких я давно знаю і яким довіряю, хоча поки що не підтверджена офіційно... Якщо це правда, то це означає що, скориставшись ситуацією з пандемією, деякі поки що невідомі персонажі планують повернути до української освіти хабарі та корупцію під час вступних іспитів до закладів вищої освіти. Це означає, що обдаровані діти з родин навіть середнього достатку втратять можливість лише за рахунок власного таланту і працездатності потрапити в омріяний університет, бо у них немає грошей на хабарі; це означає, що ми остаточно втрачаємо шанс на те, що українська вища освіта буде розвиватися і матиме шанс досягти світового рівня; це означає ще більшу «втечу розумних» до закордонних університетів. Все це — абсолютно неприйнятно! — наголосив Сергій Горбачов.

У соцмережах це викликало хвилю обговорення та навіть опитувань на кшталт «чи потрібне ЗНО».

«ЗНО — ЦЕ СПРАВЕДЛИВИЙ ВСТУП ДЛЯ ВСІХ»

Зранку у суботу, 13 червня, міністр охорони здоров’я Максим Степанов завив про заборону проведення пробного тестування у закладах освіти через збільшення випадків інфікування коронавірусом. Згодом підтягнувся і президент Володимир Зеленський: за інформацією Міносвіти,  він дав доручення уряду повернути кошти, сплачені за участь у тестуванні (вартість одного тестування складає від 138 до 150 гривень, у  залежності від регіону).

У неділю, 14 червня, на брифінгу міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що уряд не скасовував пробного тестування. «У зв’язку із значним зростанням захворюваності на COVID-9 і погіршенням епідеміологічної ситуації в деяких регіонах, було прийнято рішення щодо скасування пробного ЗНО у закладах освіти. Натомість пробне ЗНО можна буде проходити дистанційно, тобто онлайн», — зазначив міністр.

Міносвіти спільно з Мінфіном зараз готує порядок повернення коштів учасникам пробного тестування. А Український центр оцінювання якості освіти підготував інструкцію, як скласти ЗНО вдома.

Представники влади, зокрема, народна депутатка Євгенія Кравчук, у соцмережі повідомила, що цього тижня у парламенту «будуть обговорювати позицію щодо основного ЗНО», що ще більше додало непевності. Нагадаємо, основна сесія ЗНО розпочнеться 25 червня тестом з математики і 17 липня завершується тестом з хімії.

Тим часом деякі випускники прийшли учора, 15 червня, до Міністерства освіти та науки з вимогою залишити зовнішнє незалежне оцінювання. Майбутня студентка Тереза Сайчук закликала своїх ровесників через соцмережі прийти до МОН та відстояти свій шанс на чесний вступ. «Я хочу дати зрозуміти, що молодь незадоволена, — додала дівчина. —  Ми не дурненькі і чудово розуміємо, до чого все це призведе. Так, система неідеальна, але все ж ЗНО дає хоч якийсь шанс для кожного до вступу, тести перевіряє машина, і якщо щось не так, ти завжди можеш подати на апеляцію. В університетах різна може бути ситуація, але приємно усвідомлювати, що хоча б вступна кампанія проходить справедливо для всіх».

Оксана МИКОЛЮК, «День»


У пошуках міністра

Радять експерти «Дня

Четвертий місяць Міністерство освіти та науки працює без керманича. Після того, як із відомства пішла Ганна Новосад, кілька разів змінилися виконувачі обов’язків. Зараз це — Любомира Мандзій. Пошуками нового міністра в Офісі Президента зайнялися відносно нещодавно. Громадськість вже почала закидати ОП, що ж так довго не можуть знайти гідного кандидата, чи ніхто не хоче брати на себе відповідальності?

Наразі Володимир Зеленський розглядає одразу кілька кандидатур. Це керівник апарату Офісу Президента Олексій Дніпров (раніше був заступником Дмитра Табачника, міністра освіти та науки часів Віктора Януковича), голова комітету з питань освіти у Верховній Раді Сергій Бабак (суспільству він запам’ятався передвиборчими обіцянками про зарплату вчителям по чотири тисячі доларів) та ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет (був членом «Партії регіонів»). Спочатку чоловіче тріо розбавила кандидатура Олександри Антонюк, заступниці директора Інституту математики НАН України. Однак Володимир Зеленський її відсіяв, мовляв, шукає в Міносвіти сильну особистість. Хоча саме Антонюк не викликала жодних нарікань у освітян та науковців, на відміну від інших кандидатів.

Зараз найбільші ставки Володимир Зеленський робить на Сергій Шкарлета. Навіть планував з ним особисто зустрітися у Чернігові — в університеті, з усіма почестями, як годиться для візиту глави держави, тільки давно не вважається прогресивним методом ділової комунікації. Однак візит відкладено через передчасну смерть дружини Шкарлета.

ВІДГОМІН «АЗАРОВЩИНИ»

Тим часом освітня спільнота продовжує обговорювати, то яким же має бути новий міністр освіти та науки, і чим може загрожувати повернення у МОН людей з оточення Табачника?

«На жаль, у мене не зовсім приємні спогади про часи керування  Табачника-Азарова, — ділиться із «Днем» директор школи І ступеня №11 м. Стрий Сергій ЗАПІСОВ. — Наведу лише один приклад. У той час запровадили новий предмет «Сходинки до інформатики». Рішення міністерство прийняло, а матеріальне забезпечення, як завжди, переклало на місцеві органи влади. Не буду розповідати, скільки мені довелось набігатись, щоб підібрати оптимальну комплектацію, знайти можливість придбати комп’ютерні столи, стільці, подолати масу бюрократичних перепон, власними руками зробити ремонт у приміщенні майбутнього комп’ютерного класу, з’їздити у Київ, щоб придбати наліпки для напівліцензованої Windows (на все це коштів просто не було). І от я щасливий, з підписаним договором, зареєструвавши його у органах казначейської служби, став чекати проведення оплати. Але зась. Оплата блокувалася з Києва, їм не можна було проводити жодні оплати незахищених статей видатків».

Зрештою, Сергій Запісов писав листи в усі інстанції, навіть на особисту сторінку Азарова у Фейсбуці. На звернення відповіла помічниця ексміністра. «Але навіть це не допомогло, адже була цілеспрямована політика центральної влади по відношенню до Західної України. Допоміг випадок, кошти пішли. Дякуючи моїм партнерам та друзям, нам вдалося компенсувати доларову різницю, що виникла за цей час, і не зменшувати якість та кількість навчального обладнання. Зараз маємо один з найкращих у місті комп’ютерних класів, — додає директор школи. — Загалом тоді фінансувалась лише зарплата та енергоносії. Та й то із перебоями. Придбання якогось обладнання, дидактичних матеріалів, оновлення матеріально-технічної бази шкіл — про це навіть мови не йшло. Все це лягало на плечі вчителів та на гаманці батьків».

«МІНІСТРОМ МАЄ БУТИ ПАТРІОТ»

Оскільки двоє із імовірних кандидатів на посаду міністра працювали в описаній директором системі, в освітян виникли побоювання, шо розпочаті реформи у середній освіті можуть бути призупинені або підуть проросійським курсом. Найбільше не схвалює громадськість якраз Сергія Шкарлета. По-перше, це людина з команди Табачника. По-друге, крім посади ректора, він ще очолює Експертну раду з питань проведення експертизи дисертаційних робіт з проблем секторального розвитку та підприємництва МОН України. Парадокс, але самого Шкарлета звинувачують у плагіаті. У разі його призначення про академічну доброчесність можна забути. І по-третє, чому президент дослухається до ректорів, з якими нещодавно зустрічався і які радили йому, кого обрати міністром, а думкою директорів шкіл, батьківської спільноти чи освітніх громадських організацій не цікавиться? Приміром, педагоги аж ніяк не хочуть повернення до шкіл «азаровщини».

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

 

Сергій Запісов нагадує, в який бік дивився Табачник та його команда: «Ідеологія освіти була чітко спрямована на Росію. Численні листи з міністерства освіти настійливо пропагували та рекомендували «кращі» освітні практики «старшого брата». Російська мова явно заохочувалась, а все українське було  таким собі придатком. Колеги-історики розповідали, як заклеювали певні сторінки у підручнику, які зображали Росію в негативному світлі, або замальовували маркером. І це була офіційна вказівка з Києва. І «вишенька на тортик» — це переведення школи з 12-річки на 11-річку (бо так в Росії), коли весь цивілізований світ працював у державному стандарті 12-річного навчання. Цим же законом було запроваджено обов’язкове навчання для п’ятирічних дошкільнят, що поставило в тупик як батьків, так і органи місцевого самоврядування, адже місць в садочках просто не вистачало».

Щоб  розвіяти сумніви, доктор педагогічних наук, екскерівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор ЛІКАРЧУК радить майбутньому міністру презентувати свою програму дій. «Я не сприймаю ідеї, що міністром освіти обов’язково має бути ректор, учений чи хороший керівник обласного управління, для мене набагато важливіше, що на посаді міністра має бути людина, яка не обтяжена політичними зобов’язаннями, яка готова брати на себе відповідальність та готова до серйозних проблем. І, звичайно, це має бути патріот України, і це не просто слова та вишиванка, а набагато глибше. Адже мова йде про галузь, котра є людиноформуючою, і яка є важливою умовою національної безпеки», — додає Ігор Леонідович.

«ІСНУЄ ЗАГРОЗА СТРИМАННЯ РЕФОРМ»

Науковці також не сприймають жодного із трьох кандидатів від президента. В ефірі каналу «Я-UA» науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Олексій БОЛДИРЄВ заявив, що у разі відсутності діалогу нової команди Міносвіти з науковцями, молоді вчені будуть знов думати про еміграцію. За його словами, за останніх міністрів майже ніхто не цікавився по-справжньому станом науки. «Звісно, міністр не зобов’язаний бути науковцем, але якщо є до цього хист, то чому б ні. Від очільника МОН вимагається мати уявлення того, що відбувається з освітою та наукою, а не імітувати ці знання. І треба реагувати на запити наукової громадськості», — додає учений.

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Сергій КВІТ теж  стежить за публічним обговоренням імовірних кандидатів на посаду міністра освіти та науки. Ключовою загрозою він вважає згортання університетської автономії та підрив загальної стратегії розвитку української вищої освіти. На його думку, зараз існує ризик відмови від концепції університетської автономії (академічної, фінансової та організаційної) та перехід в режим «ручного управління» закладами вищої освіти. Знову ж таки, зняти всі ці підозри могли б публічні висловлювання усіх, хто зараз претендує на крісло міністра. Але їхнє бачення поки що не виходить за межі кабінету Зеленського, куди вони ходили на співбесіди.

«Я розумію, що аж такого одіозного «відкату» з призначенням запропонованих кандидатів у міністри не буде, адже суспільство цього просто не дозволить, але прислів’я «Скільки вовка не годуй, а він усе в ліс дивиться», як на мене, набуває певної актуальності. Нова українська школа  лише спинається на ноги. Існує певна загроза, як не згортання реформ, то принаймні, їх гальмування, або стримання. Галузь освіти досить чуттєва і тривала в часі. Тому різких коливань в той чи інший бік не можна робити. На моїй пам’яті жодна реформа не була завершеною. Не хотілося, щоб така доля спіткала НУШ», — додає Сергій Запісов.

Наостанок, ні президент, ні кандидати на посаду міністра ні словом не обмовилися, що будуть робити з корупцією в освіті. За останній тиждень суспільству стало відомо одразу про три випадки хабарництва: проектора приватного київського університету поліція піймала на хабарі у 220 тисяч гривень; поліція приходила з обшуками до Національного університету ім. Т. Шевченка — світила гуманітарної науки, куди прагнуть потрапити тисячі студентів, бо престижно і нібито ще лишилась сильна викладацька школа; на отриманні неправомірної вигоди прокуратура піймала генерального директора одного з директоратів Міносвіти.

Тож від нового міністра президент повинен вимагати як мінімум кришталевої репутації, і як максимум — гарантій, що освітня система країни не скотиться назад.

Інна ЛИХОВИД, «День»