МЕНЮ

Крим – наш!

Микола Мирний, журналіст ZMINA, для газети «День», фото автора
26 лютого, 2020 - 19:21
або Як чиновники починають реінтеграцію жителів півострова

Українська влада змінює гуманітарну політику стосовно громадян, які потерпають від збройного конфлікту в Криму. Що турбує кримчан та які саме зміни для них найближчим часом обіцяють парламентарі, уряд та Президент?

— Хоч як хотілося б РФ, Крим не зникне з порядку денного України. Питання Донбасу і Криму безпосередньо пов’язані,           — каже в Херсонській облдержадміністрації голова Комітету Верховної Ради з прав людини Дмитро ЛУБІНЕЦЬ. Напередодні шостої річниці окупації Криму цей комітет уперше провів виїзне засідання на Херсонщині, щоби обговорити реінтеграцію півострова.

— Вам розповідають, що коли вирішать питання щодо Донбасу, тоді в Росії буде все добре. Я вас запевняю, що наша міжнародна діяльність, остаточне вирішення питання зі зняттям санкцій, що пов’язані з поверненням до складу України Криму. Лише тоді для Росії все завершиться, — категоричний у своїх висловлюваннях очільник комітету.

Засідання комітету тривало два дні. Одного дня — в Херсонській ОДА, де заслухали громадськість, а наступного дня — на КПВВ «Чонгар» за участі очільниці Міністерства в справах ветеранів, ВПО та тимчасово окупованих територій Оксани Коляди й Уповноваженої Верховної Ради з прав людини Людмили Денісової. Делегація з Києва поспілкувалась із переселенцями, представниками корінного кримськотатарського народу та обговорила питання, що їх найбільше турбують.

У владі ставлять за мету якнайшвидше розпочати процес реінтеграції окупованого Криму. Перший її етап — спрощення державних послуг для кримчан поряд з контрольованими Україною КПВВ, підтримка незаконно утримуваних Росією українців та розв’язання численних проблем і незручностей, породжених окупацією півострова. В Офісі Президента вирішили, що служби та сервіси для мешканців півострова надаватимуть переважно на Херсонщині, а стратегічні рішення щодо Криму напрацьовуватимуть у столиці.

Призначивши 13 липня нового голову ХОДА Юрія Гусєва, Президент Володимир Зеленський доручив йому поліпшити умови на КПВВ «Каланчак» та «Чонгар». Адже правозахисники та народні депутати постійно отримували нарікання від українців, які перетинають контрольні пункти.

У Президента хочуть створити спеціальний хаб з розвиненою інфраструктурою для комфортного перетину КПВВ.

«Моя ідея полягає в тому, щоб було зрозуміло, як ми ставимося до людей, до кримчан. Ти приїздиш, а тут — «місто-сад». Відчуваєш різницю, адже тут усе на вищому рівні: заправка, школа, дитсадок, будинки», — каже Президент.

На двох КПВВ обласна влада разом з Міністерством інфраструктури вже звела тимчасові споруди.

ОСОБИСТІ РЕЧІ

Одним із нарікань українців, яке лунало протягом останніх років, є заборона з боку митників провозити певні види особистих речей. Адже закон про створення вільної економічної зони «Крим» запровадив митний контроль на КПВВ Херсонщини, а стаття 374 Митного кодексу зобов’язує оподатковувати митними платежами речі, сумарна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, а загальна вага становить понад 50      кг. Крім цього, стаття 370 Митного кодексу визначає перелік товарів, які може бути зараховано до особистих речей громадян. Через це кримчанам не дозволяють перевозити через КПВВ з Криму, такі речі, як музичні інструменти, меблі, власні твори мистецтва, рослини, габаритну побутову техніку.

Під час огляду КПВВ «Каланчак» очільниця Кримської правозахисної групи Ольга СКРИПНИК порушує це питання.

— До нас звертаються кримчани зі скаргами. От, наприклад, чоловік виїжджає своєю «газеллю» з Криму, а митники кажуть йому, що не пропустять пральну машину чи холодильник, бо вони не вважають, що це особисті речі.

— Тоді треба звертатися на гарячу лінію, — каже в.о. начальника Чорноморської митниці Олександр ЩУЦЬКИЙ.

— Я вам можу сказати, що вона каже людям, — втручається в діалог юристка «Крим SOS» Ольга КУРИШКО. — Офіційна відповідь митної служби — все регулюється положеннями Митного кодексу, а саме ст. 370 та вичерпним переліком дозволених для перевезення речей за ст. 374. А там немає вживаних меблів, дитячих іграшок. Проте там є бінокль і пейджер. Це не чесно з вашого боку — говорити парламентському комітету те, що ви кажете, бо це неправда.

— Ми не знаємо, що вам телефоном кажуть люди, — відказує один з митників.

Учасники делегації згадують випадки конфіскації особистої побутової техніки, придбаної в Криму після анексії.

— Усі питання вирішуються окремо. Митник має розібратися, що це за товар. Якщо він бачить, що це не для продажу, а особисті речі, то його пропускає. А якщо людина перетинає адмінмежу з холодильником два-три рази, то ми розуміємо, що це вже партія. В нас є база перетину, і ми бачимо, скільки разів на добу чи місяць суб’єкт перетинає кордон, і можна зробити висновки стосовно нього, — пояснює Олександр Щуцький. 

Зрештою він пропонує правозахисникам у разі таких скарг телефонувати на його офіційний номер або номер старшого зміни, щоби ретельно розібратись у ситуації.

Ольга Куришко пояснює митникам, що до «Крим SOS» телефонують із Криму, щоб дізнатись, які речі можна провозити з собою. Але з таким недосконалим законодавством важко радити.

— Найпростіше вирішити цю ситуацію — це ухвалити винятковий перелік заборонених товарів,    — каже очільнику регіональної митниці Ольга Скрипник. — А зараз у митників вибірковий підхід. Службовець може застосувати ст. 374, а може й не застосувати. Люди не обізнані в законодавстві. Це не юристи і не правозахисники, які будуть з вами сперечатися. Ваші колеги в таких ситуаціях запитують їх: «Ви зараз на митному контролі? Так? Отже, тут діє Митний кодекс».

«ПОБОРИ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ»

У безпосередній близькості до КПВВ «Каланчак» щоденно чергують по двоє поліцейських. Голова меджлісу кримськотатарського народу Рефат ЧУБАРОВ обурюється, що вони перевіряють у громадян, які щойно пройшли контроль, паспорти. Подекуди, за словами політика, правоохоронці займаються поборами.

— Я благаю всіх представників влади, хто працює на КПВВ, усвідомити, що на душі в кримчан. Вони морально там пригноблені. А коли люди перетинають адмінмежу         — бабах! «А чё у тебя за паспорт?», — запитують поліцейські. Жінка починає метушитися. Вони залазять у сумку, беруть його, все     — пішли домовлятись. У вас такі дії прописано в інструкціях? Ніхто не має права запитувати на цих КПВВ, чи є в тебе аргентинський, естонський чи російський паспорт. 

Присутні на КПВВ «Каланчак» поліцейські не заперечують регулярності перевірок.

— Але хіба ж після паспортного контролю митників у аеропорту поліцейські запитують паспорти? — цікавиться Рефат Чубаров.

— Ми проводимо спільно з прикордонниками заходи. Ми виявляємо тут осіб, які перебувають у розшуку і становлять для нас оперативний інтерес, — відказує офіцер поліції.

— Ми наполягаємо, що це неймовірно морально шкодить настроям у Криму. Ми це все потім вислуховуємо від кримчан. Якщо ви перейдете на той бік, ви зрозумієте, наскільки ввічливі ефесбешники. А в нас тут навпаки нагнітається ситуація. Закон не визначає, щоб тут чергували поліцейські. Знайдіть законний спосіб та форму своєї роботи, щоб люди відчували себе спокійно. Підходьте до підозрюваних у селищі чи Херсоні, але не тут,— закликає колишній народний депутат Рефат Чубаров. 

«ПОБОРИ АВТОБУСНИХ ПЕРЕВІЗНИКІВ»

Лідер меджлісу кримськотатарського народу звертає увагу також на приватний автовокзал, який розташований на КПВВ «Каланчак». Тут, за його словами, водії автобусів, крім офіційної плати за проїзд, беруть додаткову незаконну плату.

— Хто відповідальний за автостанцію? Давайте пройдемо до неї!— пропонує Рефат Чубаров. Поліцейський дивиться на свого напарника й каже:

— Ми туди не йдемо.

— А вам що, не можна? — дивується голова Комітету з прав людини Дмитро Лубінець. 

Очільник області Юрій Гусєв пояснює, що чув такі скарги від громадян і звернув увагу, що правоохоронці перевірять цю інформацію. Він розповів, що в тимчасовій споруді КПВВ планують розташувати автовокзал.

— Якщо його віддадуть цим хлопцям, діла не буде, — коментує лідер кримськотатарського народу.

— Це питання до правоохоронних органів... — каже Юрій Гусєв.

— А правоохоронці ось там стоять. Їм простіше паспорт у бабусі спитати, обурюється Рефат Чубаров.

Касир автостанції Олександр заперечує подвійну оплату.

— Ну як же ж це ця інформація не відповідає дійсності? Ти пам’ятаєш, я приїжджав і особисто з тобою спілкувався?— запитує помічник нардепа Мустафи Джемілєва Абмеджит СУЛЕЙМАНОВ.

— Я вас уперше бачу, — сміється касир.

У главку Херсонської області запевняють, що проводять слідчі дії за повідомленнями про додаткову плату з боку перевізників, і обіцяють згодом окремо оприлюднити результати розслідування.

АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ

За 20 хвилин до приїзду офіційної делегації співпрацівник відкритого напередодні центру надання адміністративних послуг на КПВВ «Чонгар» розкладає в кабінках убиральні туалетний папір, якого там не було.

За словами начальниці ЦНАПу Новотроїцької сільради Ірини Собчишеної, в центрі надають 168 видів послуг.

«Ми працюємо на повну силу. Ми отримали всі доступи до всіх державних реєстрів і вирішуємо земельні питання. Надаємо також 33 види соціальних послуг для людей з інвалідністю, матерів-одиначок, послуги з реєстрації бізнесу, нерухомості, видавання закордонних паспортів. Учора ми оформили два паспорти для виїзду за кордон для громадян України»,— розповідає Ірина Собчишена.

19 грудня минулого року ЦНАП відкрили й на КПВВ «Каланчак», однак,за даними видання «Крим.Реалії», він так і не запрацював. Обласна влада каже, що ЦНАП працює в тестовому режимі і буде в такому статусі, допоки уряд не вирішить, хто буде балансоутримувачем тимчасових споруд у сервісних зонах КПВВ. Юрій Гусєв вважає, що таким оператором має стати Укрзалізниця. 

Також ЦНАП діє в селищі Чаплинка. Тут хочуть побудувати хостел, щоб подорожні могли переночувати, якщо за один день у них не вийде отримати певні адмінпослуги. 

ХОДА та Міністерство в справах ветеранів планують запровадити консультаційну гарячу лінію для мешканців Криму. Відповідний меморандум відомства підписали 12 лютого.

«Ця лінія потрібна, щоб люди могли дистанційно дізнатись, які послуги вони можуть отримати в ЦНАПах і які саме для цього потрібно зібрати документи. Фахівці супроводжуватимуть кожного громадянина», — каже Юрій Гусєв.

Представник Президента в Автономній Республіці Крим Антон КОРИНЕВИЧ вважає, що в сервісних зонах на КПВВ потрібно облаштувати місця для нотаріусів, юристів від громадських організацій чи із системи безоплатної правової допомоги, звести відділення банку, пошти, аптеки, медпункту, капличку Православної церкви України та молитовну кімнату для мусульман.

Представник Президента відзначає незадовільний стан доріг між КПВВ та Херсоном.

ЖИТЛО ТА РОБОТА

Загалом очільник області просуває ідею перенесення вільної економічної зони з Криму до Херсонської області. Херсонщина, за його словами, має ставати фасадною областю. А для цього потрібне потужне фінансування на розвиток інфраструктури.

«Щоб люди, які перетинають адмінкордон, бачили, що Україна змінюється, що вона стає більш європейською», — каже він.

Члени комітету підтримали ініціативу створення в парламенті міжфракційного депутатського об’єднання «Рідна Херсонщина», яке має опікуватися проблемами регіону.

За даними ХОДА, на Херсонщині проживають понад 16 тисяч переселенців із Криму. Самі переселенці серед першочергових проблем, з якими вони стикаються, називають безробіття та пошук житла за власний кошт.

Юрій Гусєв каже, що цьогоріч планують розпочати будівництво заводу з перероблення томатів у селищі Чаплинка на 300 робочих місць.

Також у Офісі Президента та ХОДА планують звести містечко для переселенців із Криму. Про нього домовилися під час зустрічі Володимира Зеленського з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.

Обласна влада вже опрацьовує ділянки та проєкти зведення будинків. Їх почнуть будувати вже цього року.

ОСВІТА

На сьогодні Україна не може похвалитися високим рівнем залученості кримських абітурієнтів до навчальних закладів материкової частини. Лише 265 випускників вступили до українських вишів у 2019 році.

Кориневич вважає, що кримчанам потрібно дозволити вступати до будь-яких вишів України за спрощеною процедурою, а не обмежувати їх ВНЗ півдня.

Міністерка Мінветеранів Оксана Коляда повідомила, що її відомство розробляє державну цільову програму зі створення сприятливих умов вступу до українських вищих навчальних закладів для дітей з ТОТ.

За її словами, програма має передбачати різні механізми залучення молоді: надання стипендій на навчання в будь-якому виші України, де не передбачено бюджетних місць, спрощений вступ до вищих навчальних закладів, надання місць у гуртожитках для абітурієнтів та студентів з окупованих територій, можливість подальшого навчання і стажування в іноземних вишах та працевлаштування. Також програма має гарантувати житло для кримчан після завершення навчання на певний час.

Крім цього, Оксана Коляда озвучила намір розвинути дистанційну шкільну освіту для дітей, які мешкають на тимчасово окупованих територіях. Так, до прикладу, в Херсоні на базі одного з ліцеїв відкриють Центр дистанційної освіти. До ліцею під час канікул чи у вихідні зможуть приїжджати діти з Криму, проживати в гуртожитку та складати необхідні іспити.

«У мене є багато друзів, чиїм дітям не вистачає освіти з історії та української мови. Батькам доводиться постійно заробляти лише на репетиторів, щоб підготувати дітей до ЗНО», — прокоментувала міністерка.

РОБОТА НАД ЗАКОНОДАВСТВОМ

Під час засідання громадськість закликала народних депутатів насамперед скасувати закон про вільну економічну зону «Крим». Саме цей закон ініціював незручності в перевезенні особистих речей через адмінмежу та визначив кримчан як нерезидентів України, що призводить до їхньої постійної дискримінації в банківській сфері. Правозахисники рекомендують Верховній Раді ухвалити законопроєкт про скасування вільної економічної зони «Крим» і водночас закон про врегулювання економічних відносин.

«Важливо, щоб цей новий закон не стосувався фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання», — наголосила Ольга Скрипник.

Представництво президента в АР Крим разом із профільними органами напрацьовує зміни до законодавства.

Також родини незаконно утримуваних Росією громадян України очікують від парламенту закон, що має врегулювати державну підтримку політичних в’язнів та їхніх родин. За даними Омбудсмана, Росія утримує 116 громадян, більшість із них — кримські татари.

Крім цього, у Верховній Раді планують розглянути законопроєкт, що має спростити процедуру держреєстрації фактів народження та смерті на тимчасово окупованих територіях, а також скасувати норму для кримчан про відповідальність за несвоєчасне отримання паспортів громадянина України.

У Комітеті з прав людини нагадали, що Україна взяла на себе зобов’язання ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду. Відповідну законодавчу ініціативу має зареєструвати уряд. На переконання правозахисників, Росія скоює воєнні злочини та злочини проти людяності на півострові, а членство в суді надасть Україні суб’єктності та прав.

«Я гадаю, що якщо Україна підписала Римський статут, то й потрібно, щоб вона його ратифікувала», — прокоментував Дмитро Лубінець.

Також під час засідання громадські організації закликали народних депутатів спростити процедуру в’їзду до Криму для іноземних журналістів, правозахисників та російських адвокатів.

«Ми стикаємося з тим, що іноземні журналісти та правозахисники хочуть оперативно промоніторити ситуацію на півострові. Але для того, щоб отримати ці дозволи, їм потрібно звертатися до центральних органів виконавчої влади за погодженням, а потім — з повним пакетом документів особисто до Державної міграційної служби. За нашим аналізом, цей процес займає приблизно місяць», — сказала юристка «Крим SOS» Ольга Куришко. Вона пропонує дозволити подавати документи онлайн через дипломатичні та консульські установи України за кордоном.

«Такий законопроєкт уже розроблявся в Міністерстві закордонних справ 2017 року, але так і не вийшов зі стін міністерства. Ми просимо поновити роботу з розроблення змін законодавства. Це насправді важливо. Держава-агресор не допускає на свою територію незаангажованих іноземних журналістів та правозахисників для висвітлення об’єктивної інформації, а ми зі свого боку могли б прибрати цей бар’єр для іноземних журналістів та правозахисників», — додала Куришко.

НОВЕ МІНІСТЕРСТВО

Щоби посилити реінтеграцію Криму та Донбасу, в уряді вирішили створити нове Міністерство з реінтеграції окупованих територій разом з посадою віцепрем’єра. Реінтеграція — це масивний окремий напрям роботи, кажуть урядовці. Ба більше, новий віцепрем’єрміністр має координувати роботу інших міністерств та відомств у питаннях переселенців, мешканців сірої зони та окупованих територій.

«На рівні міністра, маючи лише горизонтальні зв’язки, виконувати стратегічні цілі неможливо. Ми попрацювали місяць, два, три й одразу вийшли з пропозицією, що це має бути посада віцепрем’єрміністра, яка має більшу силу, координаційну роль з іншими відомствами для того, щоб вирішувати весь спектр проблем, які ми порушили. Тому ми самі ініціювали створення такої посади і розділення двох міністерств», — пояснила стратегічне рішення Оксана Коляда. Комітет із прав людини підтримав міністерку в її ініціативі.