Як нам порозумнішати?

Наукові фантасти змальовують позаземні розумні істоти схожими на гомо сапієнс, такими, що мають надінтелект і давно випередили жителів Землі у своєму розвитку. Уфологи змальовують гуманоїдів, геометрія тіла яких відрізняється від землян, особливо за розмірами голови. Тобто співвідношення мас мозку і тіла гіпотетично вважають однією з головних характеристик рівня інтелекту. Вага мозку дорослої людини становить 2,5 відсотка від маси тіла. Чи можна поліпшити цю характеристику?

У попередника людини вага сірої речовини становила 500 грамів. Протягом еволюційного періоду і трьох мільйонів років її маса збільшилася до теперішньої - 1500. На приріст одного граму мозку знадобилося 30 століть. Така динаміка генератора розуму не полишає жодної надії на природне збільшення маси мозку. Залишається інший шлях - зменшувати масу тіла людини. Зменшення ваги дозволяє істотно змінити показник у співвідношенні мас мозку і тіла. Як доведено медициною, навіть за умови глибокої дистрофії маса сірої речовини не зменшується.

За даними нейробіології, в мозку людини - 20 мільярдів нервових клітин. Якщо за показник середньої ваги людини взяти 70 кілограмів, то питомий показник потенціалу інтелектуальності становитиме 285 мільйонів нервових клітин на кілограм маси. У бджоли або мурахи, в перерахунку на вагу тіла, нервових клітин на порядок більше. За багатьма біологічними показниками, як відомо, бджола та мураха перевищують людину. Часом, особливо у критичні періоди занепаду, людське суспільство породжує людей та ідеології, котрі вважають високоорганізовану діяльність бджіл та мурах ідеалом, що його треба наслідувати. За умови зменшення ваги тіла людини тільки на один кілограм кількість нервових клітин мозку, яка припадає на одиницю його ваги, збільшується на один відсоток. А це плюс майже 300 мільйонів нейронів.

Ця гіпотеза має практичне підтвердження. Хронічна затримка виплат зарплатні, рівень пенсії спричинили зменшення кількості спожитої їжі та зменшення маси тіла, що, згідно з гіпотезою, може свідчити про вірогідне порозумнішання широких верств населення. Це підтверджується цифрами соціологічних досліджень з найгостріших питань буття, які вказують на трансформацію суспільства до нового стану. Є й інші приклади. Відносно низькі ціни на продукти харчування в їдальні Верховної Ради сприяють збільшенню ваги у народних депутатів та зменшенню гіпотетичного показника. Чи не тому виборці, які помітно скинули свою вагу, пропонують надавати зарплатню можновладцям на рівні середньої зарплатні в державі? Це збігається з думкою: "Ситий голодного не розуміє" - і навпаки. Наш Президент категорично виступив проти доповнень та змін до Закону України "Про статус народного депутата", які передбачають збільшення пільг для слуг народу. Це апріорі спричинило б збільшення вживання ними калорійної їжі і, як наслідок, збільшення фізичної ваги багатьох народних депутатів, що, на відміну від виборців, зменшило б показник питомої ваги нейронів, конче необхідних для розробки та прийняття пріоритетних законів. У процесі зменшення маси тіла наших громадян активно бере участь Захід, постачаючи широкий асортимент суперспалювачів жиру та м'язових тканин. Там, очевидно, давно зрозуміли, що "тлусті коти" майже не ловлять мишей через виникнення ефекту "лінивого мозку", який також узгоджується з гіпотезою.

У відомому памфлеті англійського мислителя XVIII століття Бернарда Мондевіля "Вулик, який ремствує, або Шахраї, які стали чесними" є слова, котрі теж підтверджують гіпотезу:

Конечно, голод - это зло,

Но без него бы не могло

Роздобывать себе съестное,

Расти и крепнуть все живое...

Умова, звісно, жорстока. Але чи є їй альтернатива?