Усе ставимо на Король!

"Агу-агу" - схиляється над колискою мати. Спочатку немовля стискає її пальці, потім самостійно підводиться, а минає час - воно робить перший крок. За дивною випадковістю перша в нашій країні організація дівчат - Асоціація гайдів України - скорочено називається АГУ.

Рух бойскаутів та герл-гайдів виник у Великій Британії на початку цього століття. Заснував їх барон Баден-Пауелл Гілвелський. Людина передових поглядів, він виступав - у тому числі - й за справжнє рівноправ'я статей. "Жінки мають бути активними особистостями, здатними впливати на соціальне і політичне життя суспільства", - запевняв барон. Баден-Пауелл назвав один свій рух ("герл-гайд") на честь знаменитого індійського корпусу провідників - "гайдів", - що славилися спритністю та безстрашшям. До речі, очолила організацію гайдів Великої Британії дружина барона - місіс Олаве Соамс. 1912 року Джульєтта Ло заснувала герл-гайдівські групи в Сполучених Штатах. У той же час об'єднання гайдів почали з'являтися в багатьох країнах світу.

Асоціацію гайдів України засновано 25 листопада 1995 року. Сьогодні ця добровільна, незалежна, неполітична організація, зареєстрована Мінюстом України, має свої відділення в багатьох регіонах країни.

І ось 170 дівчат з України, Білорусі та Норвегії провели незабутній тиждень у дівочому таборі "Гайдівське королівство". "А до чого тут Норвегія?" - запитаєте ви. Виявляється, саме норвежки підштовхнули українських дівчат до створення "команди". Норвезька організація християнських гайдів всіляко допомагає АГУ. Так, разом із Міністерством у справах сім'ї та молоді України, вона взяла на себе вагому частку витрат, необхідних для організації табору.

Початок липня. Київ. Щодня ллє дощ. А в цей час дівчата з Севастополя та Івано-Франківська, Кіровограда та Донецька, Одеси та Львова, інших міст та сіл мешкають у палатках, на острові Король (річка Козинка), неподалік від столиці.

У "День відкритих дверей" журналістів переправляли на острів плотом та човнами самі гайди. І всю життєдіяльність табору дівчата забезпечували самі - ставили намети, рубали дрова, куховарили. Зливи, що так надокучили жителям міста, вони не помічали. Їм було весело і цікаво. На природі, далеко від батьківської опіки, навіть картоплю почистити та казани подраїти приємно. У вільний час гайди збирали лікарські трави, вчилися надавати першу медичну допомогу, займалися творчістю, греблею, стрільбою, скакали верхи (двоє коней діставалися сюди "своїм ходом", уплав).

Кожного вечора всі збиралися біля вогнища на галявині Дружби. Саме там відбувалися свято Івана Купали, театральний вечір, презентація гайдівських центрів, гайдівські вечорниці. Дівчата познайомилися, подружилися. На "День відкритих дверей" кожна група готувала сюрпризи: атракціони, оригінальні "платні" салони (на острові весь тиждень "ходила" єдина валюта - "1 король"). Було там і ательє капелюшків, і перукарня, і кімната сміху, і термінове фото. А ось гайди з Чернівців запросили бажаючих на змагання з армреслінгу. І можете уявити собі уявити досаду дженджикуватого молодого журналіста, якого перемогло 15-річне дівчисько!

Мами, що були присутні на святі, просто моляться на тендітну, біляву Ганну Гулевську - засновника Асоціації гайдів України. А вона особливої заслуги за собою не визнає. До цього привело її саме життя - у школі Аня часто страждала через свою несміливість, через те, що не "вписувалася" до компанії однолітків. Знайти себе, здобути впевненість дівчині допомогла Київська жіноча гімназія, де вона займалася вечорами. Потім, уже працюючи в тій же гімназії, Ганна навчала інших не боятися труднощів, загартовувати дух, тіло, бути незалежними. А зустріч із гайдами з Норвегії лише визначила остаточний вибір.

Сьогодні в усій Україні гайди-лідери допомагають багатьом дівчатам жити радісно і цікаво, дорослішати без "травм". Працюють вони на громадських засадах. І найбільша нагорода для них - добра звісточка про те, що однодумців стає все більше й більше.