Там, де Бог

У Львові представляють експозицію «Різдво в «Iconart»

Такі виставки у галереї сучасного сакрального мистецтва «Iconart» – добра груднева, ближче до дня Святого Миколая, традиція. 

У показі цього року – роботи 19 майстрів, і це – Ольга Кравченко, Роман Зілінко, Іван Дашко, Ярослава Ткачук, Марія Легінович, Данило Мовчан, Наталя Русецька, Ольга Ковтун, Оксана Романів-Тріска, Богдан Пікулицький, Роман Барабах, Олександр Антонюк, Олена Левдер, Катерина Кузів, Катерина Дмитерко, Ярина Мовчан, Кость Маркович, Софія Сулій і Остап Лозинський. Куратор виставки – Остап Лозинський.  

«У кожній нашій Різдвяній виставці – нові роботи, хоча автори можуть бути ті самі, що брали участь у попередніх виставках. Тому експозиція кожного року – інша»,– розповів «Дню» арт-менеджер «Іконарту» Олег Гринчук. І додав, що сюжетна лінія на цій виставці відсутня, але всі роботи об’єднані темою Різдва  – не тільки в сенсі народження Ісуса Христа, а й як початку чогось нового. Фундаментально нового – в тім числі. 

Для прикладу, такою є робота «Сотворення Адама» випускника Львівської академії мистецтв (відділення сакрального мистецтва) Данила Мовчана, який багато рефлексує над іконою і про якого його педагоги  говорять, що він «вже начебто себе знайшов і його вже багато хто знає не лиш тут, а й за кордоном, але художник не припиняє руху».

Привертають увагу зображення Богородиці – Уляни Нищук, Олени Левдер, Романа Зілінка, Уляни Томкевич та Івана Дашка.

Є у показі є й лики святих – Архангела Михаїла та Чудотворця Миколая.

У галереї превалюють ікони, але є також роботи-рефлексії на тему сакрального. Наприклад, Олександра Антонюка, де з багатою колористикою зображена втеча Святої Родини до Єгипту. «Це можна сприймати за бажанням і як ікону, і як картину, котра би прикрашала інтер'єр», – говорить арт-менеджер. 

У показі представлені роботи, виконані в різних техніках – це й олія на полотні, і кераміка на дереві, і левкас, і лінорит («Янголя» Ольги Ковтун), й ікона на склі («Святий Миколай» Оксани Романів-Тріски»).

А Святий Миколай Остапа Лозинського зображений на дошці XIX (!) століття. 

Виставку щойно відкрили, але вже є схвальні відгуки – «Чудова виставка». «Чудові, теплі, ніжні роботи». Й отакий, дуже влучний, як мовиться – в яблучко, а особливо для міст, де превалює туристичний кластер: «Атмосфера Різдва не там, де ярмарки і глінтвейн, а там, де Бог. Дякую за виставку. Дякую за настрій». 

До речі, про настрій. Його створюють, звісно, передусім роботи, представлені у показі. Але не тільки. Музичний супровід – також. «Ми домовляємося з нашими іконописцями, щоби вони, готуючись до виставки, добирали до неї й музику, яка, на їхню думку, доповнювала б візуальний ряд, – говорить Олег Гринчук. – До цієї виставки добирали музику самі. І це класичні, приємні для сприйняття, навіть попсові, як от «АББИ», композиції».

Поринути в атмосферу Різдва, що її створили у галереї сучасного сакрального мистецтва «Iconart», встигнуть всі охочі – експозиція чинна до 2 лютого.

Довідково: 

Галерея сучасного сакрального мистецтва Iconart розпочала роботу 14 лютого 2010 року виставкою ікон Іванни Крип’якевич-Димид «Між Різдвом та Воскресінням. Ікона та навколо неї». Від часу створення та до сьогодні галерея знайомить відвідувачів з найкращими зразками релігійного малярства знаних львівських художників Петра Гуменюка, Іванни Крип’якевич-Димид, Оксани Романів-Тріски, Люби Яцків, молодих творців Данила Мовчана, Наталі Русецької, Остапа Лозинського та представників інших українських шкіл сакрального мистецтва Олександра Антонюка, Андрія Коваленка, Ольги Ковтун.

«Наша мета – це зближення сучасного мистецтва та християнської духовності, переосмислення традицій у сьогоднішньому культурному контексті, а також створення можливості нового розвитку церковного мистецтва, – говорять у галереї. – Саме сакральність є особливо важливою складовою в нашій діяльності. Адже сьогодні мистецтво, пройшовши крізь довгі періоди абсолютної сакралізації, а також тотальної десакралізації, віднаходить цю категорію по-новому.

З 20 жовтня 2010 року галерея Iconart облаштувалась у власному невеличкому й затишному приміщенні на вул. Вірменській, 26, ставши простором для презентації сучасного українського сакрального мистецтва, місцем зустрічі шанувальників цього мистецтва, середовищем, відкритим для дискусій та творчого пошуку.