Ралко і Ройтбурд

Послаблення карантинних обмежень стовідсотково спонукає львівські музеї надолужувати згаяний через пандемію час актуальними і неординарними подіями. Яскравим прикладом цього є Львівська національна галерея мистецтв імені Бориса Возницького, яка наступного тижня, 28 і 29 липня, представить два колосальні мистецькі покази. Йдеться про гостьові експозиції – киянки Влади Ралко та одесита Олександра Ройтбурда.

Виставка відомої художниці найновішої доби Влади Ралко «Між своїм і тим самим», куратором якої є завідувач відділу експозиції ЛНГМ Андрій Рибка, розміщена одразу в трьох локаціях – в Палаці Лозинського (вул. Стефаника, 3), Палаці Потоцьких (вул. Коперника, 15) та Музеї Пінзеля (площа Митна, 2).

Анонсуючи показ, його організатори розповідають, що позиція Влади Ралко у мистецтві актуалізує надчутливу фігуративну форму малярства, що говорить про вади колективної свідомості. Приїзд проєктів Влади Ралко у музейні інституції України – особлива місія напоумити хворе суспільство, що «захищаєсься від чинного часу» (В.Р.)

«Виставка «Між своїм і тим самим» – інтимно скерований до кожної окремої особи глядача жест, радикально відмінний від шоу чи демонстрації, – говорять у галереї. – Кожен її твір – це пошук прояснення очевидного для художниці зв’язку інтимного і політичного, що виявляють себе набагато раніше за видиму подію. Образи «загрозливого свавілля», про які художниця почала кричати у своїх роботах ще з 2002 року, на сьогодні вже «зробили густим» наше повітря. В експозиції, а складена вона з робіт Ралко 2002 – 2020 рр., навмисне перемішані роботи, створені між війною та пандемією, скомпоновані на кшталт коміксу, де елементи, взяті з реальності, втрачають із нею зв’язок і утворюють суцільне фантасмагоричне полотно безчасся: «Невидима загроза хвороби неначе підважила тиск безкінечної війни, створила дивну катастрофічну рівновагу… На тлі останніх подій з наругою над тілами українських захисників на фронті особливо актуальними є твори художниці із циклу 2015 року «Анатомія» – про подібність і сплутаність безсоромно понівеченого «медичного» тіла для вивчення та чутливого людського, що розгублено дивується своїй вразливості».

Концепція проєкту «Між своїм і тим самим» по-своєму оголює факт «тимчасової згоди», а радше – «злочинної змови із встановлення нової політичної географії, котра в свою чергу чинить невблаганний постійний тиск, наче насильство, що має набути рис такої повсюдності, щоб розчинитися в загальному правилі життя».

У галереї розповідають, що каталог до великої, у трьох локаціях, виставки Влади Ралко «Між своїм і тим самим» готовий. Сама авторка вже у Львові – вивіряє простір. Зазначають організатори виставки Влади Ралко й про те, що, на жаль, у день відкриття число присутніх буде обмежене через карантинні перестороги. Але кажуть, що на це аж так сильно не варто ображатися, бо показ триватиме до 31 серпня й потрапити на нього зможуть всі охочі. Було б бажання.

Щодо відкриття виставки Олександра Ройтбурда «Хроніки чумного року», куратором якої є мистецтвознавець Богдан Мисюга, то воно заплановане на 29 липня і відбудеться в Музеї модернізму, що позаду Палацу Потоцьких. Адреса та сама, що й в палацу, – вул. Коперника, 15.

Як розповів «Дню» Богдан Мисюга, Олександр Ройтбурд увійшов в історію українського сучасного мистецтва ще в кінці 1980-х – як лідер середовища «нової хвилі» в одеському мистецтві. Основний лейтмотив його образних конструкцій – повільне становлення громадянського суспільства в Україні впродовж трьох десятиліть. Серед персонажів Ройтбурда – старозавітні пророки, «Шевченко-хасид», «Джоконда» і навіть Сюзан Зонтаг. «Постмодернізм одеситів особливий, – вважає мистецтвознавець. – Ройтбурд, як і його попередники, нонконформісти Маринюк, Басанець та Стовбур, взяв багато від «південноукраїнського декадентства», вправно уникаючи моралізаторства і тривіальних тем».

«Глобальна пандемія – добрий час для мерзотників, і в Ройтбурда для них також є свої сюжети: зі сценами реваншистських маршів та двірцевими переворотами, – продовжує розповідь Богдан Мисюга. – Відсторонений погляд художника на ситуацію карантину озвучує відразу кілька актуальних меседжів: про суспільний хаос та глобальну людську захланність, при яких узаконені захисні маски, інші засоби індивідуального захисту стають лиш атрибутами великого маскараду».

Куратор виставки вважає, що творчість Ройтбурда особливо цікава для справжніх інтелектуалів, також наголошує на тому, що художник має активну громадську позицію щодо «маргіналізації культури». «На тлі судових процесів із рейдерством одеського музею впродовж останнього року ця його виставка – справжня естетична віддушина для поціновувачів сучасного мистецтва», – говорить Богдан Мисюга і запрошує на «Хроніки чумного року», котрі триватимуть до кінця календарного літа.