Осінній День міста
Умань - районний центр Черкаської області, відомий багатьом своїм знаменитим дендропарком "Софія". Нещодавно уманчани відсвяткували День міста.
Чомусь здавалося, що провінційність Умані зовсім не пов`язується з тим, що називається проведенням Дня міста. Однак, як з`ясувалося, місто нині претендує на сучасний промислово та культурно розвинутий центр Черкаської області (має чотири державного значення вищі навчальні заклади, цілий ряд середньо-професійних навчальних закладів). Україна може пишатися, що на її теренах зросло таке красень-місто. Звичайно, розмах святкувань не зіставити з аналогічним, наприклад, Днем Києва, але сама атмосфера цих чарівних осінніх днів надихала на піднесений настрій. Феєрверк у суботній вечір у центрі міста нічим не поступався столичному, а усміхнені обличчя вбраних у національні строї продавців усякої всячини на вулицях виглядали натурально й непідробно.
Звісно, дуже приємно усвідомлювати, що чарівний куточок природи, яким є уманський дендропарк "Софія", є нашим національним надбанням. З минулого року, коли урочисто відсвяткували 200-річний ювілей від дня заснування "Софії" графом Потоцьким, склалося враження, що вона переживає свою другу молодість. Перебуваючи в обіймах цього витвору людської фантазії та живої природи, відчуваєш себе духовно очищеним та надзвичайно збагаченим енергетикою того надзвичайного подарунку, що зробив граф Потоцький своїй коханій жінці Софії. Хоча створив це, щоправда, фізично знищивши сотні закріпачених селян, котрі власними руками споруджували цей справжній витвір мистецтва. Але ж росіяни несуть у душі гордість за свою північну столицю Санкт-Петербург, а вона будувалася на крові тисяч будівників, серед яких були й українські селяни... Гадаю, "Софія" Уманська (звичайно, у певній мініатюрі) становитиме справжню конкуренцію будь-якому аналогічному парку в будь-якому місті світу.
Щоправда, загальне враження від побаченого у святковому місті Умані, і частково у "Софії", трохи зтушувалося присутністю в місті майже п`яти тисяч хасидів, які приїхали з двадцяти шести країн світу на час Рош-ха-Шана (єврейський Новий рік). Місія їхня загальновідома - в Умані похований Нахман Брацлавський (раві Нахман - один із духовних батьків хасидизму), хасиди використовують цей час для відвідин його могили та специфічного богослужіння. Жодною мірою не принижуючи хасидської віри (не вважаю себе антисемітом), був прикро вражений розв`язаною, якщо не сказати більше, поведінкою деяких віруючих, зокрема на території дендропарку. Мені здається, що істинний віруючий повинен якимось чином враховувати у власній поведінці певні аспекти культурних взаємостосунків із навколишніми людьми та природою. Хоча... Можливо, у цьому і полягає специфіка віри.
На території дендропарку "Софія" зроблена унікальна експозиція - містична ріка Стікс, через яку Харон перевозить у царство мертвих покійників. Вона має початок, але не має кінця. Така своєрідна гра слів???, адже смерть уважжається кінцем існування. Може тому, усіх бажаючих запрошують відвідати темінь цього позірного останнього підземного шляху людини. Споглядаючи води "мертвої" ріки, людина, можливо, по-іншому почне ставитися до життя, розглядаючи його як найвищу цінність. Адже є сенс існуванню, коли випадає нагода насолоджуватися таким прекрасним куточком природи, яким є уманський дендропарк "Софія".
