МЕНЮ

Небесні квіти у... склі

Марина МАРЧЕНКО. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»
20 лютого, 2020 - 10:13
У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася виставка робіт словацько-французького художника Яна Зорічака

У експозиції можна побачити 19 дивовижних робіт зірки світового склярства, виконаних з оптичного скла. Вони заворожують і занурюють у космічну атмосферу, пробуджуючи уяву і цікавість глядачів. Кожен твір — це частина Всесвіту, і кожен має свою назву: «Зірка», «Серце комети», «Екзопланета», «Посол Всесвіту», «Квітка Всесвіту». Це невелика частина творчого доробку художника, який є автором понад 80 персональних виставок у Франції та за її межами.

Найбільша серія творів  —  «Небесні квіти». Цікаво, що одну з таких робіт автор власноруч установив на Південному полюсі! Нині ж відвідувачі столичного музею вперше мають можливість побачити небесні квіти у склі такими, якими створила їх фантазія художника.

НЕСКІНЧЕННА ГРА

— Ян Зорічак — виходець із чехословацької класичної школи з найбагатшими традиціями скловиробництва у світі, — розповідає Михайло БОКОТЕЙ, один із кураторів виставкового проєкту, директор Музею скла у Львові. — Словак за походженням, він здобув освіту в Чехословаччині, а працювати переїхав до Франції. Традиції чехословацької школи художник вдосконалив технологіями французької школи — витонченої, делікатної, — створивши свій власний стиль.

Виставкові твори митця яскраво це ілюструють. Приміром, побачити дивовижну гру граней оптичного скла можна в роботах «Оптичний куб» та «Енергія II». Як пояснює куратор виставки, ці скляні об’єкти не мають жодного втручання гарячих технологій і характерні для чехословацької школи.

На перший погляд «Оптичний куб» — це звичайний кубик оптичного скла, прозорий та чистий, наче сльоза. Але якщо уважно придивитися та розглядати його, змінюючи кут зору, можна побачити справжнє кольорове шоу. Адже згори — куб фіолетовий. А якщо присісти біля нього навпочіпки і повільно підніматися, колір стає помаранчевим, потім червоним, а в кінці — насиченим фіолетовим.

Виявляється, секрет у тому, що художник майстерно використовує властивості скла — прозорість і рефлексію, розмістивши знизу фіолетову пластинку.

СКЛО З СЕРЕДИНИ

Для широкого загалу скляні «спецефекти» є справжнім відкриттям, адже ми більше звикли до того, що оптичне скло — це окуляри, телескопи та інші прилади, а зовсім не мистецькі твори. Цікаво також, що скло — чи не єдиний матеріал, який дає можливість зазирнути в середину творчого об’єкту. Тож, користуючись цією властивістю, автор «Небесних квітів» опрацював технологію, де окремі елементи в холодному стані фарбує скляними кольоровими барвниками, золотом або сріблом, а згодом заливає їх у форми розплавленим оптичним склом.

— У техніках художнього скла момент непередбачуваності дуже великий, — розкриває секрети директор Музею скла у Львові, де двічі з аншлагом тривали виставки робіт видатного скляра. Художник у майбутній твір закладає 30—50% свого задуму. А от що вийде у підсумку — ніколи не відомо. У термічному формуванні, особливо в тій технології, в якій працює Ян Зорічак, є також чимала доля експромту. Навіть коли об’єкт в гарячій формі, його можна відкрити і ще робити якісь зміни. Але для цього потрібна особлива майстерність, — акцентує фахівець.

СКРОМНІСТЬ БЕЗ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Таким талантом і володіє Ян Зорічак, ім’я якого включено до всіх хрестоматійних видань з історії сучасного художнього скла, а найповажніші музейні інституції вважають за честь експонувати твори митця. Авторські роботи художника входять до найважливіших колекцій художнього скла: Музей декоративного мистецтва («Лувр», Франція), Музей скла у Корнінґу, Музей скла Толедо (США), Музей скла Ебельтофт (Данія), Музей скла Фрауенау (Німеччина), Музей скла у Львові та інших.

Важливо зазначити, що Ян Зорічак — один із піонерів міжнародного руху студійного скла та перших його послідовників у Європі. Завдячуючи йому і його колегам з різних країн світу, об’єднаних рухом, у сучасному мистецтві з’явилося нове поняття — «образотворче скло», а професії майстра-гутника і дизайнера об’єдналися в одну — художника, автора художнього твору на рівні скульптора чи живописця.

Проте у Вікіпедії жодної інформації про Яна Зорічака не знайти. Бо, попри на гучні титули та загальне визнання, майстер світового склярства не користується ні мобільним телефоном, ні інтернетом... 

— Контакт із ним межує з неможливістю, — каже Михайло Бокотей. — Це людина поважного віку, дуже скромна з мегапозитивною енергією. Кожна зустріч із ним є пам’ятною. Переїхавши до Франції, Ян Зорічак придбав маєток на горі, біля великого озера, на межі Франції та Швейцарії. Там облаштував велику майстерню...

Незважаючи на свій вік, скляні об’єкти, кожен з яких важить кілограмів тридцять (!), автор виконує сам, а для цього потрібно мати просто фантастичну силу.

На відміну від інших митців Ян Зорічак не має жодних секретів, охоче ділиться своїми технологіями і весь час експериментує. Тож і цього року, побувавши на симпозіумі гутного скла у Львові, вирішив забрати з собою весь «неліквід», що залишився від роботи гутників у майстерні (обрізки матеріалів), зазначивши, що має намір із цього непотребу зробити художній твір та подарувати Львову. Хоча ці матеріали не є оптичним склом, з яким він зазвичай працює. 

ВРАЖЕННЯ — КОСМІЧНІ!

В Україні художники майже не працюють з оптичним склом, зазначають фахівці. Хіба що використовують окремі елементи цього мистецтва. Тож столична виставка словацько-французького митця справляє неабияке враження на відвідувачів.

— Виставка дуже цікава, автор — абсолютно геніальний скляр. Він досконало знає скло з середини і блискуче користується технологією. Адже зварити кольорове скло і так його відшліфувати та відполірувати — це дуже складно. А головне, що в процесі роботи художник уявляє собі, як відполіровані грані будуть працювати», — ділиться враженнями відомий київський митець Олександр МІЛОВЗОРОВ.

Сергій Шульженко, який багато років сам працював у скляній галузі й добре знає роботи працівників Київського заводу художнього скла та об’єднання «Райдуга», теж зізнається, що ніколи не бачив такого дива, виконаного з оптичного скла. «Це просто фантастичні роботи, справді космічні, кожна з яких має неперевершену форму і наповнена загадковим змістом», — наголошує він.

Виставка триватиме в музеї до 10 березня.