МЕНЮ

Не чекай милості від кохання

Іван БАБЕНКО
20 листопада, 2019 - 09:39
У столичному театрі «Золоті ворота» відбулася прем’єра вистави «MIŁOŚĆ/ ЛЮБОВ»

Автор ідеї, режисер та хореограф — Миколай Миколайчик, який, мабуть, не менш відомий у себе на батьківщині, в Польщі, аніж його однофамілець Миколайчик: пан Станіслав очолював польський екзильний уряд у роки Другої світової війни. Вистава польського гостя вийшла досить своєрідною. Тут залучені актори: Володимир Ковбель, Христя Люба, Владислав Оніщенко, Орест Пастух, Андрій Поліщук, Артем Пльондер, Дарія Твердохліб. І байдуже, хто кого грає, тут це не головне. Досить того, що хлопці грають хлопців, а дівчата — дівчат, і важливо саме те, що відбувається між цими полюсами. Все-таки пан Миколайчик — передусім хореограф, перформер, а не режисер побутової школи. Це слід мати на увазі, щоб потім марно не розчаровуватись.

Жанр вистави у програмці позначено настільки ж кучеряво, наскільки й приблизно: «Любов пізнав той, хто чекає на телефонний дзвінок, знаючи, що його уже ніколи не буде».

Дія розгортається в темряві, потім простір сцени плавно наповнюється теплим світлом. І ми знайомимось із всесвітом жіночої суті та чоловічої психології. Дівчата хвилюють простір чарівною енергією танцю, на що хлопці відгукуються суто по-чоловічому, і справа поступово переходить до тіснішого (і тоншого) контакту між персонажами, і глядач нарешті чує вічне та одвічно актуальне питання людського існування: «А що ж воно таке, оте ваше кохання?»

Важливий момент вистави, від якого варто відштовхнутися в осмисленні того, що бачиш — це коли одна з героїнь постановки плинно, по ходу мелодії, постає із темряви і, спокійно промовивши ключову фразу, зникає. Потім знову повторює це ще декілька разів, змінюючи темп та інтонацію — від спокійної до наляканої й роздратованої. А в цей час у глибині сцени чоловік та жінка (чи їхні душі?) зливаються в екстазі кохання. Здається, нічого особливого, але завдяки дуже чуттєвій, сказати б, тілесно-переконливій пластиці акторів, завдяки точно підібраній музиці, яка навіює стан спокою, глядач немовби опиняється у стані трансу, що допомагає поринути у всесвіт свого власного серця. Кудись туди, де лежить ключ до любові. Або не лежить. У кого як. Ні, рецептів безболісної любові у виставі немає. Але вона таки допомагає тримати душу в рівновазі. А ще в цій виставі є добра самоіронія. Актор Орест Пастух, стоячи на авансцені, ніби між іншим, бурмоче собі під ніс: «Ну от, приїхав поляк, поставив спектакль... А що він хотів від нас — Бог його знає!..»

Наступний показ вистави «MIŁOŚĆ/ ЛЮБОВ» відбудеться 30 листопада.