Легкий художник

У Львові представлять творчість Михайла Демцю

Експозицію народного художника України відкриють у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).

Анонсуючи показ, організатори виставки говорять про Михайла Демцю як про талановитого митця, ім’я якого широко відоме в Україні та за її межами: «Його авангардне, національне малярство – це противага чужому, нерозпізнаваному, космополітичному. Михайло Демцю – не буденна особистість, яка торує свій самостійний шлях в мистецтві. Його чарівні краєвиди, які випромінюють животворні сонячні промені, оптимістичні й розкішні натюрморти, жіночі ліричні образи, портрети, автопортрети, жанрові композиції, в яких відверто звучать національні українські мотиви, можна оглянути в музеях, галереях та виставкових залах. Вони прикрашають колекції відомих колекціонерів. Митець багато подорожує світом, але основні свої роботи створює і залишає тут, на рідній йому Україні».

Родом Михайло Демцю з-під Самбора. Закінчив училище імені Івана Труша, і, розповідає, добре, що в академії (тоді – Інституті декоративного і прикладного мистецтва) не вчився: «Бачив, як дехто там потрапляв під вплив». Згадує добрим словом викладачів Тараса Драгана і Миколу Бурдуна, які навчили малювати, не нав’язуючи свого стилю і думки.

З ІСПАНСЬКОГО ЦИКЛУ

Про Демцю кажуть як про легкого художника. Попри те, що здебільшого створює свої полотна грубими мазками, не пензлем – шпателем.  Його «грубі» картини і ніжні акварельки пронизані теплом і позитивом. Та він і сам такий – яскравий і позитивний. І з дуже чітким усвідомленням українства, що дорівнює таланту і високому відчуттю власної гідності.

Журналіст «Дня» була в робітні художника-експресіоніста, полотна якого вважають такими, що мають терапевтичний ефект. Ось кілька штрихів з тієї розмови.

« – Мені здається, що всі кольори на ваших полотнах оптимістичні!

– Художник має показувати, що не все так вже й погано. Тепер – тим більше. Ворог повинен бачити, що він нас нічим не зламає — у цей час має бути і музика, і прекрасне мистецтво.

– На чому ґрунтується ваш оптимізм?

– На завтрашньому дні. Міркую так: що би я сьогодні не зробив, а завтра має бути краще!» (повний текст інтерв’ю «Україна у мене – це червоні й помаранчеві кольори. Як запалена свічка» у «Дні» від 28 листопада 2014 р. – Т.К.).

Відкриття виставки творів Михайла Демцю – сьогодні, 23 жовтня. Й усі охочі зарядитися позитивними емоціями та оптимізмом полотен народного художника України, зовні дуже схожого на Сальвадора Далі (бо, каже Михайло Іванович, імідж такий йому подобається),  мають поквапитися – показ буде чинний лише два тижні (до  6 листопада).

Легкий художник

Легкий художник

У Львові представлять творчість Михайла Демцю

Експозицію народного художника України відкриють у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20).

Анонсуючи показ, організатори виставки говорять про Михайла Демцю як про талановитого митця, ім’я якого широко відоме в Україні та за її межами: «Його авангардне, національне малярство – це противага чужому, нерозпізнаваному, космополітичному. Михайло Демцю – не буденна особистість, яка торує свій самостійний шлях в мистецтві. Його чарівні краєвиди, які випромінюють животворні сонячні промені, оптимістичні й розкішні натюрморти, жіночі ліричні образи, портрети, автопортрети, жанрові композиції, в яких відверто звучать національні українські мотиви, можна оглянути в музеях, галереях та виставкових залах. Вони прикрашають колекції відомих колекціонерів. Митець багато подорожує світом, але основні свої роботи створює і залишає тут, на рідній йому Україні».

Родом Михайло Демцю з-під Самбора. Закінчив училище імені Івана Труша, і, розповідає, добре, що в академії (тоді – Інституті декоративного і прикладного мистецтва) не вчився: «Бачив, як дехто там потрапляв під вплив». Згадує добрим словом викладачів Тараса Драгана і Миколу Бурдуна, які навчили малювати, не нав’язуючи свого стилю і думки.

З ІСПАНСЬКОГО ЦИКЛУ

Про Демцю кажуть як про легкого художника. Попри те, що здебільшого створює свої полотна грубими мазками, не пензлем – шпателем.  Його «грубі» картини і ніжні акварельки пронизані теплом і позитивом. Та він і сам такий – яскравий і позитивний. І з дуже чітким усвідомленням українства, що дорівнює таланту і високому відчуттю власної гідності.

Журналіст «Дня» була в робітні художника-експресіоніста, полотна якого вважають такими, що мають терапевтичний ефект. Ось кілька штрихів з тієї розмови.

« – Мені здається, що всі кольори на ваших полотнах оптимістичні!

– Художник має показувати, що не все так вже й погано. Тепер – тим більше. Ворог повинен бачити, що він нас нічим не зламає — у цей час має бути і музика, і прекрасне мистецтво.

– На чому ґрунтується ваш оптимізм?

– На завтрашньому дні. Міркую так: що би я сьогодні не зробив, а завтра має бути краще!» (повний текст інтерв’ю «Україна у мене – це червоні й помаранчеві кольори. Як запалена свічка» у «Дні» від 28 листопада 2014 р. – Т.К.).

Відкриття виставки творів Михайла Демцю – сьогодні, 23 жовтня. Й усі охочі зарядитися позитивними емоціями та оптимізмом полотен народного художника України, зовні дуже схожого на Сальвадора Далі (бо, каже Михайло Іванович, імідж такий йому подобається),  мають поквапитися – показ буде чинний лише два тижні (до  6 листопада).