МЕНЮ

Коли всі вдома

Ольга ХАРЧЕНКО, «День»
8 квітня, 2020 - 10:10
Карикатурист Віктор БОГОРАД: «Реальність нам не пересмішити...»

Читачі «Дня» знають, що одна з характерних ознак видання — тонка карикатура. У першу чергу — незабутнього Анатолія Казанського, геніального художника, чиї роботи, створені для «Дня» з 1996 до 1998 року, до дня його передчасної смерті, не втрачають актуальності й 2020-го. «Його малюнки розсунули час, стали образами, глибокими метафорами, які щоразу, через роки, повертаються до нас новою гранню його думки», — каже головний редактор газети Лариса Івшина.

І тим паче приємно, що 2014 року «День» знайшов ще одного свого однодумця в жанрі карикатури, з яким співпрацює дотепер і сподівається, що так буде й надалі. Петербуржець Віктор Богорад тонко відчуває й передає у своїх малюнках і міжнародний, і путінсько-російський, і український контекст. Сьомого квітня, в Міжнародний день карикатуристів, ми, вітаючи Віктора Борисовича, поцікавилися: хоча й карикатуристу не звикати працювати на видаленні, але все ж чи не відчуває він, що в ситуації пандемії коронавирусу світ застряг на паузі? Чи зменшився запит на художнє висловлювання?


— Якщо судити з інтернету, з соцмереж, по-моєму, навпаки, гумор став більш затребуваним у цій ситуації, — каже Віктор Богорад. — А що стосується замовлень, напевно, стало менше. Тому що друкарні, може, не працюють, видавництва на віддаленні... Зрозуміло, що йде економічний спад. Хоча я зараз працюю над книжкою з автором. Принаймні, це називається я нарешті знайшов місце й час. Інша річ, що я не знаю, коли це буде надруковано або коли це буде можливо.

— А так усе це забавно. Я ось бороду відпускаю, користуючись тим, що мене ніхто не бачить, — усміхається художник. — Прориваються, звичайно, якісь моменти й смутку. Як завжди — заборонений плід солодкий: хочеться вийти на вулицю й таке інше. Хоча у нормальній ситуації у мене таких бажань особливо не виникало. Життя напрочуд дивовижне, особливо зараз. Сидиш удома, думаєш: Боже, хто нагорі і в якому вони стані при цьому знаходяться?

— У мене коло спілкування, звичайно, карикатуристи, і я серед них не бачу великого смутку. Але це може бути пов’язано з професійною специфікою, — розмірковує Віктор Богорад. — По ідеї, всі карикатуристи повинні вже давно здатися. Тому що не можемо конкурувати з реальністю. Ось останнім було повідомлення про те, що в Москві заарештували Ісуса, який гуляв з собакою, — повний атас, звичайно (6 квітня Пресненський суд Москви оштрафував на 1 тис. рублів Ісуса Воробйова за непокору співробітникам поліції, які затримали чоловіка на прогулянці з собакою в районі Патріарших ставків у центрі столиці. — Ред.). Тобто реальність така, що ті, хто над нами, хто приймає рішення, вони таке приймають, що просто диву даєшся. І ти розумієш, що це не пересмішити. Тут ми програємо. Це правда. У вас хоч добре, у вас Президент не приховує, що він комік, а у нас приховує, хоча він усе одно комік. Мені телефонують колеги зі Штатів, які опинилися там уже давно, і таке саме враження у них від Трампа... Якось світ вирішив пожартувати й висунув цих людей на ці посади, і тепер ось... Коротше кажучи, зал повний. І ніхто не йде із залу...

— Мені дуже подобається оптимізм російського телебачення, яке говорить: у нас усе чудово і все є. Не знаю, може, вони ведуть мовлення з іншої планети, гадки не маю, як це пояснити, — вірний своїй іронічній манері карикатурист. — Про пропаганду є чудова фраза у Михайла Жванецького: сидиш, як біля моря, слухаєш...

— Так, сьогодні таке професійне свято. Знову це все співпало з Благовіщенням. У цьому теж є щось комічне, — підсумовує Віктор Борисович, який, як бачимо, абсолютно не втрачає бадьорості духу. Чого бажає й «Дню» і нашим читачам! «Бажаю вам теж гарного настрою, щоб газета виходила незважаючи ні на що. Ви молодці, що це робите!» — каже Віктор Богорад. З вашою допомогою. І все заради улюблених читачів.