МЕНЮ

«Хворі» панорами

Інна ЛИХОВИД, фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
20 листопада, 2018 - 10:18
Забудовники продовжують псувати історичне обличчя Києва. На черзі — вулиця Гончара

Що не день, то на історичному обличчі Києва з’являються нові «зморшки». Десь це глибокі борозни, як-от найвищий хмарочос столиці на Кловському узвозі, 7, через який назавжди зник панорамний вид на Києво-Печерську лавру з лівого берега Дніпра. А десь це зморщечки, які ще можна приховати. Приміром, на Андріївському узвозі, 14—16, — якщо тамтешній забудовник почує громаду та зменшить висотність свого об’єкту з із запланованих 30 метрів до дозволених 9—12.

Згадаймо також ситуацію на вулиці Лютеранській, 14В, де зараз будується багатоповерхівка на 15 поверхів. На думку відомого києвознавця Михайла КАЛЬНИЦЬКОГО, цей хмарочос завдасть історичному образу Києва потужного ляпасу. У своєму блозі на платформі LiveJournal пан Михайло ще влітку наголошував, що це перекреслить найбільше досягнення містобудівної думки в Києві: «Знаменита перспектива вулиці Богдана Хмельницького на будівлю по Хрещатику, 25 («будинок із зіркою») поступово та неухильно спотворюється внаслідок нового багатоповерхового будівництва на Липках. Ідеться про напрочуд ефектний ансамбль нового Хрещатика, що його формують будинки №№23, 25, 27... Їх було зведено на місці знищеної під час війни забудови у 1951—1956 роках. Цей краєвид став однією з архітектурних візитівок Києва, його багато разів відображали в альбомах, на поштівках, у мистецьких творах. Цей об’єкт неминуче накладається на перспективу будинку по Хрещатику, 25, нівечить візуальне сприйняття його гарного і ретельно проробленого силуету».

Прикро визнавати, але зараз містобудівна політика ведеться бездумно та хаотично. До речі, будівництво на Лютеранській, 14В, має всі необхідні дозволи та погодження. Інша справа, яким чином вони отримувалися. Та, на жаль, суть справи це не змінює. Панорама Хрещатика отримала свою «зморшку».

А минулого тижня консультативна рада з питань охорони культурної спадщини при профільному департаменті Київської міської державної адміністрації підтримала більшістю голосів історико-містобудівне обґрунтування будівництва багатофункціонального комплексу на вулиці Олеся Гончара, 55Б. Висота комплексу — 56 метрів. Це неприпустимо для історичного центру столиці, де дозволений максимум — 27 метрів, висота трьох-чотирьох поверхів. Зауважмо, ідеться про історичне середмістя, звідки рукою подати до скверу імені Валерія Чкалова, пам’ятника Олесю Гончару, відродженого велотрека, Обсерваторної гірки,  Золотих воріт та Софії Київської.

ЗАТИШНА ВУЛИЦЯ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА МОЖЕ ОТРИМАТИ НОВОГО МОНСТРА ЗАВВИШКИ У 56 МЕТРІВ. НЕВЖЕ МІСТУ МАЛО СКАНДАЛУ ДОВКОЛА БУДІВНИЦТВА НА ЦІЙ ЖЕ ВУЛИЦІ, ПОБЛИЗУ СОФІЇ КИЇВСЬКОЇ?

 

Ця земля належить Інституту геологічних наук НАН України. На початку 2000-х установа уклала інвестиційний договір із ЗАТ «Київміськбуд-1». Компанія мала збудувати офісний центр на земельній ділянці, розташованій впритул до наукової установи. Інститут натомість мав отримати 20% новозбудованої площі, проте не для нового будівництва, а для наукових цілей.

Утім, пояснювати цю невідповідність в Інституті геологічних наук НАН України відмовляються. Раніше на запити ЗМІ тут відповідали, що будівництво ведеться за дозвільними документами. І це теж дивує, адже забудовник почав будівельні роботи, не отримавши на руки затверджене історико-містобудівне обґрунтування. Після департаменту охорони культурної спадщини документ мають вивчити у Міністерстві культури.

«На консультативну раду це питання виноситься вже повторно, — розповідає Ірина НІКІФОРОВА, член громадської ради при Міністерстві культури та член Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. — Чому? Бо якщо членів ради щось не влаштовує, вони дають рекомендації замовнику історико-містобудівного обґрунтування чи замовнику будівництва. Наступного разу він приходить з урахуванням цих зауважень. На жаль, я пропустила перший розгляд ІМО, але зауваження стосувалися не висотності будинку, а того, що потрібно зробити панораму з восьми різних точок, як це виглядатиме».

«Як бачимо, виглядає це жахливо. Але на висоту ніхто не звертає уваги. Замовники ІМО посилаються на те, що на Олеся Гончара вже є інші висотні будівлі, зведені у 1980-роках. Але це хибна практика: мовляв, вулиця вже зіпсована, то можна будувати далі. Що цікаво, на будівлі Інституту раніше був купол. Проектанти хочуть відновити його, щоб візуально нівелювати висоту свого нового жахіття. Таким чином Інститут геологічних наук стане трішки вищий, і різниця між висотами видаватиметься меншою», — додає пані Ірина.

Ставити крапку в цій історії зарано. Ситуація набула розголосу серед киян. А рішення консультативної ради ІМО повинен затвердити чи відхилити директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк. Щоб дізнатися його позицію, «День» надіслав редакційний запит.