Футболіст №1

Капітан нашої команди відмінно бігав за м'ячем, але не бив по ньому, аби не влучити, боронь, Боже, у свої ворота. Таке у футболі трапляється: удариш по воротах, а вони, виявляється, свої. Колись найкрасивіший гол сезону змушений був поступитися місцем іншому, менш красивому, бо виявився голом у свої ворота, що вельми зменшувало його цінність.

Наш капітан у свої ворота не забивав. І в чужі не забивав, не відрізняючи свої від чужих у стрімкій атаці. Але від м'яча капітан не відставав, увесь час був поруч із ним. І хоч би хто вдарив, і хоч би куди вдарив, - капітан уже тут як тут, біжить за м'ячем у потрібному напрямку. Трибуни ревли від захвату. Уболівальники - свої і чужі - влаштовували капітанові овації. У газетах великим планом друкували фотографії: капітан біжить за м'ячем. Тут же аналізувалися різні епізоди: колись, приміром, капітан через усе поле біг за м'ячем і біг би й далі, але далі вже були ворота. І капітан дуже технічно не вдарив по м'ячу, що було вельми доречно, враховуючи, що ворота були свої. Газети відзначали й заслугу воротаря, котрий вчасно взяв м'яча, буквально знявши його з ноги свого капітана, але при цьому газети висловлювали впевненість, що в останню мить капітан усе-таки ухилився б від м'яча, як уже ухилявся багато разів.

Усесвітня асоціація уболівальників визнала капітана футболістом №1. Головними якостями його гри було названо стрімкість, невтримність, натиск і безстрашна обережність.