Двоє геніїв

Експозиція присвячена пам’яті двох самобутніх майстрів — наставника Сергія Фотійовича Бесєдіна і його учняВіктора Івановича Толочка.Ця збірка надасть можливість познайомитися ближче з кожним із цих знаменитих художників, прислухатися до їх роздумів, відчути напругу, силу й міць кожного з полотен, зрозуміти як створювали вони свої шедеври.

Сергій Бесєдін (1901—1996 рр.) — майстер станкового живопису, художник-графік, неперевершений портретист. Пошук, аналіз, роздуми й безліч ескізів дозволяли живописцю знайти щось невловиме, індивідуальне у кожній своїй моделі, він розкривав характер, звички й уподобання людини. Він поважав усіх, з ким працював — будь то професор чи простий робітник.

Видатний педагог, професор, ректор Харківського державного художнього інституту, заслужений діяч мистецтв, Сергій Бесєдін спочатку сам навчався у Харківському художньому технікуму, а після вдалого захисту диплому за пропозицією професора Шаронова був залишений на педагогічній роботі. З того часу творча й викладацька діяльність митця йшли поряд. Він сам казав: «Моя творча й педагогічна робота — це рідні сестри мого життя. Вони живуть у злагоді, доповнюючи одна одну, йдуть одним шляхом й до однієї мети». Учні Сергія Фотієвича розлетілися птахами по різним краям й самі стали видатними майстрами. Один з них — Віктор Толочко.

ВІКТОР ТОЛОЧКО. ОСІНЬ У ГОРАХ КРИМУ

Віктор Толочко (1922 — 2006 рр.) — народний художник України. Навчатися живописуйому довелось після Другої світової війни. Спочатку у Харківському художньому училищі, а потім у Харківському художньому інституті у С. Бесєдіна, О. Кокеля й О. Любимського. Після закінчення інституту Віктора Івановича призначили керувати Музеєм українського мистецтва у Ялті, який знаходився у залах Воронцовського палацу. Толочко був чудовим живописцем, почесним академіком Кримської академії наук. Кольори його робіт відчуваєш кожною клітиною, вони наповнені пристрастю та енергією життя. Цього року Віктор Іванович відзначив би своє 95-річчя...

Хоча цих неймовірних творців уже немає серед нас, але ми пам’ятаємо про них,а спадщину вони залишили чудові роботи.