«Дайте людям альтернативу!»

Нині учасники волонтерської організації «Наша Чиста Одеса!» щовихідні займаються прибиранням у місті. Та все зініціювала одна людина.

ЯК УСЕ ПОЧАЛОСЯ

«Я народився в Одесі, виріс тут і люблю своє місто щиро. Щоразу гуляю по ньому, як уперше. І дивитися на те, що на улюблених вуличках та пляжах валяються купи сміття, було просто боляче. Я відчув, що не просто хочу, а мушу це змінити. Коли почав прибирати сам, хоч і сподівався, та не уявляв, скільки людей приєднається. Сьогодні «Наша Чиста Одеса» — це сім’я з 50 людей. На час акцій, які ми проводимо щотижня, до нас долучаються близькі друзі. Так останній наш івент зібрав 130 активних та небайдужих людей», — розповідає екоактивіст Павло ДАШУК. 

Рецидиви — це болюче питання для волонтерів. Надзвичайно демотивує, коли вчора ви прибрали, а сьогодні — там знову брудно. Але у Павла для нас хороші новини: «Рецидивів стало у рази менше! Головне — це виховання наших містян. Всі, хто прибирають, знають, як це затягує. Люди починають і вже не можуть спинитися. Дедалі більша кількість тих, хто прибирає за іншими, сприяє збільшенню кількості тих, хто прибирає за собою і не смітить».

«Важливо виховну функцію доповнювати не тільки власними діями, але і давати людям альтернативу, — продовжує екоактивіст. — Ми встановлюємо хенд-мейд сміттєві баки там, де смітять забагато. Й іноді це дійсно рішення. Людині вже не треба нести сміття з собою, вона має де його викинути, а не під ноги. Приклад. На одному з віддалених пляжів Одеси розбили свій табір безхатьки. Спочатку нас обурювало сміття, яке там з’явилося. Але ми знайшли рішення — ми встановили там баки для сміття, ще й з сортуванням. Мій висновок: не поспішайте звинувачувати людей, дайте їм альтернативу! Так, через розуміння, власний приклад та просвіту і будується свідоме суспільство!»

Павло ділиться, що під час прибирань буває чимало цікавих історій і знахідок.  «Що цікавого знаходили під час прибирання? «Навіть подумував відкрити музей сміття, — говорить він. — Нещодавно знайшли білого пухнастого ведмедя, після чого ми жартували, що «В Одесі стало так чисто, що сюди повернулися ведмеді».

НЕ БУВАЄ ДРІБНИЦЬ

Під час штормів на Одеські пляжі Чорне море «повертає» людям все їхнє сміття, яке опинилося у воді. Це пластик, пакети, недопалки, одноразовий посуд. Те, що потрібно не тільки думати куди викидати, але й знайти, як обійтися без нього. «Не буває дрібниць: кожен недопалок, який ви заховали у пісок, — приносить шкоду. Кожен маленький пакет, який опинився в морі — може стати причиною загибелі окремо взятого птаха чи риби», — нагадує Павло.

Водночас варто і нагадати: так само кожна ваша дія, спрямована на покращення ситуації із забрудненням, — ВАЖЛИВА. Кожен активіст — важливий! Кожен заклик до дії у соціальній мережі — важливий!

Одесити, які хочуть долучитися до акцій з прибирання від «Нашої Чистої Одеси», можуть слідкувати за розкладом подій на сторінках @Наша Чистая Одесса в Інстаграм та Фейсбук, або особисто написати @ПавелДашук.

ЯК САДЖАТИ ДЕРЕВА ТАК, ЩОБ ВОНИ... РОСЛИ

Водночас багато хто замислюється і про наступний крок — як правильно озеленювати своє місто, полегшувати йому «дихання»

Еколог Андрій ХРУТЬБА радить таке:

—  На сьогодні все, що стосується охорони довкілля, кліматичної кризи та екодружніх звичок, стає надзвичайно модним. У цьому безліч плюсів, але є й зворотний бік медалі. Часто акції з посадки дерев влаштовуються з метою green washing, для галочки, або просто як піар-акція. На що звернути увагу, якщо вирішили долучитися до висадки дерев?

Факт, який дуже дивує початківців: насадження чужорідних інвазивних видів — нічим не кращий, ніж вирубка дерев, адже територія, що має бути природно населена місцевими формами життя, займається іншими  (нагадаємо, «День» писав про цю проблему у № 169 від 9 вересня ц.р.).

Дерева формують складну і тим надзвичайно цікаву систему симбіозу та взаємодії один з одним, з кущами та іншими рослинами, з ґрунтовими водами, комахами, тваринами й птахами. Садите не те дерево, і місцева екосистема серйозно страждає.

У лісах та національних парках саджати можна. Та лише після консультації з лісівником. Він знає, де була санітарна рубка, де дерево приживеться, який вид дерева підходить і чи не є він інвазійним (таким, що витіснить інші і порушить екосистему). Інвазивні види це, наприклад дуб червоний та акація біла, саджанці яких роздобути досить легко.

Лукам і степам краще дати спокій. Вони зникають чи не швидше за ліси. Дерева, висаджені в таких екосистемах, можуть швидко поширюватись, перетворюючи степи на рідколісся. Як наслідок, зникають рідкісні види, що пристосовані саме до лучних чи степових умов.

Саджати у містах — чудова ідея. Більшість насаджень штучні, тож порушити екосистему важко (ми не говоримо про великі парки та лісопарки — це окрема категорія). У скверах, біля будинків, вздовж вулиць — посаджане дерево не нашкодить екосистемі.

Натомість:

— Знизить температуру влітку

— Перманентно очищуватиме повітря

— Приноситиме користь не тільки фізичному, але і психологічному здоров’ю мешканців.

Тож саджайте! Але тепер розберімось, що потрібно саджати. Обирати для висадки потрібно місцеві, аборигенні, види. Ті, що вже є там, де ви прийшли саджати. Найчастіше саджають сосни чи ялинки. І тут потрібно враховувати різницю. Сосни люблять світло, ялини, навпаки тінь. Також без світла важко рости молодим дубам. Це вони звикли створювати тінь для інших, а от самі люблять сонце та світло.

Усе, що посаджено штучно, потребує догляду. Пересадка саджанців для них стрес. Вони часто травмуються, не можуть прижитися. Їх затінюють інші дерева та кущі, що ростуть швидше. Тому за ними потрібен постійний догляд, особливо у перші роки. Їх треба підживлювати, перший час найбільш важливий.