Short News КОРОТКО / Тайм-аут Ковток свіжого повітря для "нових китайців" Ковток свіжого повітря в індустріальних центрах Китаю стає дедалі рідкіснішим. І тому в них відкриваються спеціальні кисневі бари для оксигеноманів (не плутати з наркоманами й токсикоманами). У такому-от барі кожен може в сутінках і під ніжну музику вдихнути порцію кисню.
Тільки в Шанхаї таких барів уже майже сорок, а в Пекіні - взагалі не перелічити. Півгодинна порція кисню коштує недешево - половину тижневого заробітку кваліфікованого робітника. Тому й насолоджуються свіжим повітрям переважно "нові китайці". Уряд обіцяє відкрити ще більше таких барів, що набагато вигідніше, ніж витрачати гроші на боротьбу з забрудненим повітрям. До того ж оксигеноманія - манія привілейованих. А хто хоче позбавитися привілеїв, навіть якщо вони ефемерні, як повітря? А Джону Траволті не пощастило... Відомі актори та режисери - народ не бідний. Однак є в них звичка брати зі знімальних майданчиків реквізит... як сувеніри. Щоправда, цей реквізит "на сувеніри", зазвичай, передбачений контрактом. Одні (якщо гардероб для ролі роблять відомі модельєри) просять цей гардероб. Інші беруть деякі деталі декорацій, а деякі...
Наприклад, Кіну Рівз попросив шпагу, якою він бився з Лаертом у виставі "Гамлет". Режисер Кеннет Бранаг узяв зі зйомок фільму "Генріх V" трон - тепер він стоїть у нього в саду й користується великою популярністю в гостей. Том Хенкс попросив сорочки, в яких він знімався у фільмі "Апполо-13": "Вони зроблені зі спеціальної тканини й у спеку просто незамінні". А от Джону Траволті не пощастило: він відмовився від знаменитого білого костюма, в якому знімався в "Лихоманці суботнього вечора", а потім цей костюм продали на аукціоні за триста тисяч доларів. Ой і перепадає ж бідолашним кроликам! Якби ви знали, що роблять із бідолашними ангорськими кроликами, перш ніж вони перетворяться у ваші теплі й пухнасті светри, ви б ніколи в житті на себе нічого м'якого й теплого більше не одягнули. У найцивілізованіших країнах - Франції та Швейцарії - звірят не стрижуть, як у Китаї, й не голять, як у Німеччині. А обскубують, живцем. Залишається рожеве тільце, яке присипають спеціальною пудрою, щоб якнайшвидше загоїлося, одягають на нього "пальтечко", щоб не замерз, і садять назад у клітку обростати заново. Причому роблять це швейцарці й французи не тому, що в них із ножицями проблеми або вони лінуються поратися зі стрижкою. Просто скубана кроляча вовна цінується набагато більше, ніж стрижена. Підготувала Інеса МОТОРНА, "День" Майстри підводного живопису У Західній Європі вже понад 10 років знають художника Де Гаво, котрий винайшов спеціальні фарби для підводного живопису. Вони складаються з олії, пігменту, воску, гліцерину. Звичайно потрібне ще й полотно, покрите водонепроникною речовиною, маска та акваланг. І можна з натури малювати мешканців морських глибин.
А художник Джамі Верейлевеген, бельгієць за походженням (мешкає в Тулоні на березі Середземного моря), створив приблизно 200 полотен у своїй підводній майстерні, збудованій 1987 року. Фахівці стверджують, що його твори справляють велике враження.
Ще б пак. Адже його виставки влаштовуються... під водою. Вони з успіхом пройшли у спеціально обладнаних "салонах" у Парижі, Сен-Тропезі, Тулоні. Наталя ЧУДОВСЬКА