МЕНЮ

Торговельна війна Трампа з Китаєм

Мінксін ПЕЙ
21 травня, 2019 - 10:26
Білому дому необхідно висунути переконливіші аргументи, щоб мати міжнародну підтримку для протидії китайській силі та впливу

Наприкінці квітня на форумі безпеки у Вашингтоні директор з політичного планування в Держдепартаменті США назвала нинішній американсько-китайський конфлікт «боротьбою з насправді іншою цивілізацією й іншою ідеологією». За її словами, «США ніколи не вели такої боротьби раніше». Як пробна куля ця очевидна спроба дати визначення конфронтації адміністрації Трампа з Китаєм не дуже успішна.

Оцінивши холодну війну між США та Китаєм, що повільно назріває  як сутичка цивілізацій, Скіннер (її посаду раніше обіймали такі світочі, як Джордж Кеннан, Пол Нітце, Річард Хаасс та Енн-Мері Слотер) виступила і неоригінально, і неточно: політолог Семюел Хантінгтон розробив цю концепцію понад чверть століття тому, а Комуністична партія Китаю є ідеологічним банкротом.

Прикро, що в цілому промова Скіннер була обтяжена расистськими натяками. На відміну від суперництва з СРСР, яке вона назвала «боротьбою всередині західної родини», суперництво з Китаєм нібито є «першим випадком, коли у нас з’явився великодержавний суперник, що не є європеоїдним». І не має значення, що під час Другої світової війни США воювали з Японією.

Можна сподіватися, що слова Скіннер про сутичку між європеоїдною і неєвропеоїдною цивілізаціями були всього лише обмовкою. Ті, хто захоче навмисно пропагувати подібні ідеї, повинні знати, що вони можуть призвести не лише до економічної чи військової поразки однієї зі сторін, а й до руйнування всього суспільства. Пояснення владою сутності американсько-китайського конфлікту матиме далекосяжні наслідки, при цьому США повинні засвідчувати, що їхня політика мотивована високою моральною метою, якщо вони хочуть отримати широку міжнародну підтримку.

Більшість коментаторів бачать в американсько-китайському конфлікті боротьбу між пануючою державою та її найбільш вірогідним новим суперником. Обидві сторони, схоже, готові опинитися у відомій «пастці Фукідіда». Це пророкування, що мимохіть збувається, коли гегемон боїться бути потісненим, і цей страх примушує його діяти таким чином, що він провокує війну за глобальне домінування.

Проте навіть якщо рушієм сьогоднішнього конфлікту є прагнення до влади і це гра з нульовою сумою, то міркування США не повинні обмежуватися лише цим. Зміна клімату створює загрозу цивілізаційного краху, тому зосередженість адміністрації Трампа виключно на американських інтересах виглядає егоїстично й безвідповідально в очах решти світу.

Річ у тому, що переважна частина світу, серед якої і значна частка американців, не зацікавлена в тому, щоб ув’язуватися в нову холодну війну лише заради захисту гегемонії США. Якщо американський уряд насправді хоче мати міжнародну підтримку для протидії китайській силі та впливу, йому необхідно висунути переконливіші аргументи.

Це не так важко зробити, оскільки зростання Китаю під владою однопартійної диктатури загрожує не лише американській гегемонії, а й усьому міжнародному порядку, заснованому на правилах. Замість того щоб змальовувати цей конфлікт як расову війну, США необхідно зосередити увагу на китайській загрозі глобальним інститутам, оскільки це, по суті, загроза зростанню і стабільності в багатьох інших країнах.

Якими б не були його недоліки, міжнародний порядок під керівництвом США пропонує набагато більше вигод іншим країнам, ніж може дати будь-яка альтернативна система, яку можна собі уявити. Більш того, під час холодної війни з СРСР Америка мала широку міжнародну підтримку саме тому, що вона керувала обороною цього порядку. А після завершення конфлікту більшість країн світу або  вітали, або змирилися з американською гегемонією, керуючись  конфіденційним розумінням, що США продовжать підтримувати ліберальну систему.

На жаль, ця умова більше не дотримується. Адміністрація президента США Дональда Трампа безсоромно виступає із зовнішньополітичною програмою «Америка понад усе», відштовхнувши звичних союзників і викликаючи тривогу в решти країн світу, і все це заради досягнення вкрай вузьких політичних завдань. Не буде перебільшенням сказати, що Трамп зі своєю помилковою політикою є настільки ж великою загрозою для ліберального порядку, як і Китай.

Адміністрація Трампа може й надалі вірити в те, що власних сил США буде досить для  того, щоб перемогти Китай. Але пройти цей шлях поодинці доведеться дорогою ціною. Крім того, можливості на успіх будуть набагато вищими, якщо США зуміють домогтися підтримки з боку своїх друзів і союзників.

Із нещодавньої поразки спроб укласти торгівельну угоду можемо зробити висновок, що ескалація американсько-китайської холодної війни вийшла на новий рівень. Рано чи пізно адміністрація Трампа зрозуміє, що їй справді потрібна підтримка союзників для того, щоб запанувати над Китаєм. Коли настане цей день, вона вчинить правильно, якщо припинить розмови про конфлікт цивілізацій і расове суперництво, а натомість запропонує морально переконливі аргументи, що обґрунтовують протистояння Китаю. США традиційно є захисником ліберального порядку, і їм необхідно почати діяти належним чином.

Проект Синдикат для «Дня»

Мінксін ПЕЙ, професор державного управління в коледжі Claremont McKenna, автор книжки «Китайський клановий капіталізм»,  голова Бібліотеки Конгресу США з відносин між США та Китаєм