МЕНЮ

Гібридний конфлікт по-косовськи

Наталя ІЩЕНКО
27 листопада, 2018 - 10:20
Відносини Приштини та Белграда переживають найгірші часи за останніх 15 років

20 листопада Косово не змогло стати членом Інтерполу. Заявку Приштини не було підтримано під час голосування на Генеральної асамблеї Інтерполу в Дубаї. В другому турі Косово та його союзники не змогли забезпечити більшість у дві третини голосів. Проти проголосувала 51 держава, 68 були «за», 16 утрималися. До того Приштина подавала заявку на членство в Інтерполі три рази — в 2010, 2015 та 2017 роках, із незмінно негативним результатом.

«Перемога», — картинку з засідання в Дубаї з таким написом розмістив у «Твіттер» міністр внутрішніх справ Сербії Небойша Стефанович.

У Белграді розцінюють спроби Приштини стати членом міжнародних організацій — Інтерпол, UNESCO — як намагання забезпечити собі ширше міжнародне визнання як незалежної держави. Тому черговий провал чергового плану легітимізації Косова для Сербії є одночасно підтвердженням відсутності права Приштини на самостійність. Аналогічним чином влада Косова сприймає невдачу зі вступом до Інтерполу саме як удар по своєму статусу як незалежної держави. В Приштині вирішили не жалітися та не сумувати, а буквально наступного дня вжили асиметричних заходів у відповідь.

21 листопада косовський уряд підвищив податок на товари з Сербії, Боснії та Герцеговини до 100%.

Саме ці дві країни, нагадаємо, з усього постюгославського простору, не визнали незалежність Косова. Сербія вважає, що існує не незалежна держава Республіка Косово, а південна провінція Сербії Косово та Метохія (її ще називають КіМ, або «Космет»). Боснія й Герцеговина не в змозі визнати Косово, тому що всі рішення в цієї країні ухвалюються консенсусом, а визнання Косова незмінно блокують представники сербів у владі БіГ. Втім, цілю Приштини було завдати гібридного економічного удару не по Сараєву, а по Белграду.

Раніше, на початку листопада, вже було ухвалено рішення про додаткове оподаткування товарів із Сербії та Боснії й Герцеговини, але йшлося лише про 10%. Підвищення мита на 100% у регіоні розцінили як відповідь на невдалу спробу Косова стати членом Інтерполу.

Віце-прем’єр-міністр Косова Енвер Ходжай після ухвалення рішення про збільшення мита на сербські товари, написав у «Твіттер»: «Сербія продовжує агресивну кампанію проти Косова на міжнародній арені. Вона також підриває процес нормалізації відносин. Для захисту наших інтересів Косово сьогодні вирішило збільшити митні тарифи до 100%».

Прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай був більш конкретним. Пояснюючи рішення уряду в парламенті, він заявив, що підвищене мито на сербські товари діятиме, поки Сербія не визнає Косово. «Визнання незалежного Косова Сербською державою може зменшити податок», — заявив Харадінай.

Окрім підвищення мита, косовська влада ухвалила рішення прибрати з магазинів усі товари, не позначені як такі, що надходять до Республіки Косово.

У Приштині та інших містах Косова спеціальні інспектори вилучали з торговельних мереж сербські товари з написами, «що суперечать конституційній назві держави». Зокрема, йдеться про визначення Косова як «Косово і Метохія» (назва краю за сербськими законами), «Косово UNMIK» (із використанням назви місії ООН), «Косово 1244», «Косово резолюція 1244» (1244 — номер резолюції Ради Безпеки ООН щодо Косова, якою був, зокрема, введений миротворчій контингент).

У деяких містах зокрема й на центральної площі Приштини, відбулося демонстративне спалення товарів виробництва Сербії.

Реакція Белграда була прогнозованою. Президент Сербії Александар Вучич, виступаючи на телебаченні невдовзі після оприлюднення рішення косовської влади щодо введення 100% мита на сербські товари, не соромився у виразах.

За його словами, заходи Приштини мають чотири можливі цілі.

Перша — це тиск, який має на меті капітуляцію Белграда та визнання незалежності Приштини.

Друга — здійснення етнічної чистки сербів із регіону Косова.

Третя мета полягає в тому, щоб здійснити тиск на міжнародні установи для лібералізації візового режиму для Косова. (Слід зазначити, що введення безвізу для косовських громадян фігурувало в планах Європейського Союзу — Приштина виконала ключові вимоги Брюсселю — але поки що практичних рішень з боку ЄС не дійшло).

Четвертою можливою метою дій влади Косова Вучич вважає спроби створення конфлікту та, не виключено, переходу до повної дестабілізації.

Чергового спалаху дестабілізації у відносинах між Белградом та Приштиною не довелося довго чекати.

Рано-вранці 23 листопада представники сил спеціального призначення Косова ROSU увійшли на територію північної частини Косовської Митровиці (Північна Митровиця — регіон компактного проживання косовських сербів) та заарештували чотирьох осіб сербів. У місті ввімкнули сирени тривоги, люди вийшли на вулиці.

Пізніше косовські спецпризначенці пішли з Північної Митровиці з поясненням, що вони шукали підозрюваних у вбивстві Олівера Івановича — вбитого кілька місяців тому сербського опозиційного політика в Косовом. Згідно із рішенням суду затриманих було ув’язнено на 30 діб. Три з них підозрюються в причетності до вбивства Олівера Івановича, один — перешкоджанні роботі правоохоронців.

Того деня відбулося екстрене засідання Кризового штабу чотирьох сербських муніципалітетів півночі Косова — Косовської Митровиці, Звечані, Лепосавіч та Зубін Потік — учасники яких обговорили разом і підвищення мита, і затримання.

За підсумками зібрання було вирішено вимагати від Приштини скасувати податки на сербські товари, тому що через підвищення мита «серби поїдуть із цього регіону», негайно звільнити затриманих або надати достовірні докази. Окрім того, лідери сербських районів Косова домовилися провести мирний протест «проти політичного та поліцейського терору Приштини проти сербів».

Акція відбулася того ж дня. Протестувальники деякий час блокували дороги та пункти пропуску на кордоні з Сербією, а потім мирно розійшлися.

Наразі в сербських районах Косова зберігається мир, але не спокій. Нервують і в Белграді, готуючись до довгострокового протистояння, по суті, гібридного конфлікту, хоча й не в гарячої стадії.

Чергові анонсовані кроки Приштини поки що теж вписуються в стратегію суто мирного протистояння.

На понеділок заплановано спільне засідання урядів Косово та Албанії на якому, зокрема, розглянуть питання розвитку економічної співпраці. А президент Косова Хашим Тачі здійснив візит до Сполучених Штатів. Показовий зовнішньополітичний вектор, особливо на тлі активних контактів офіційного Белграда з Пекіном та Москвою.

Однак на одній із прес-конференцій, президент Сербії наголосив, що наразі можна казати про одну з найбільш складних ситуацій у відносинах Белграда та Приштини за останніх 15 років.

Александар Вучич певен, що косовська влада продовжить нинішній курс, доки Сербія не визнає Косова, або поки нинішня влада в Белграді не паде. «Ми маємо бути готові до довготривалої допомоги й підтримки нашого народу в Косові й Метохії, яка буде ані легкою, ані простою, ані дешевою», — сказав президент Сербії після участі в екстреному засіданні уряду.

Незважаючи на показову стриманість Белграда, лунають також заяви, які вказують на те, що сербська влада не виключає й гіршого розвитку ситуації.

У відповідь на дії Приштини в Белграді відбулося засідання Ради Національної Безпеки. Окрім того, сербський президент провів закриту зустріч із керівниками армії та поліції, командирами спеціальних підрозділів армії та поліції Сербії.

Міністр оборони Сербії Александар Вулін у ефірі центрального сербського телеканала відверто заявив, що сербська армія готова виконати будь-який наказ верховного головнокомандувача президента Александара Вучича та захистити життя сербів у Косовом і Метохії. «Ми забезпечили всі передумови, незалежно від того чи будемо це робити, адже це питання керівництва держави», — наголосив Вулін, зазначивши, що президент щодня піклується про те, чи спроможне військо в разі потреби допомогти сербському народу.

Посил більш ніж зрозумілий. Але велике питання, чи спрацює він на деескалацію конфлікту, який ще точно не є гарячим, але й замороженим його більше називати не можна.