МЕНЮ

«Chicken Kyiv» не пройшла

3 грудня, 2018 - 19:20

На початку наступного року перший президент України Леонід Кравчук планує презентувати нову авторську книгу. «Хочу показати історичні і владні етапи українського політичного життя», — розповідає «Дню» Леонід Макарович. Робота над книгою вже на фінішній прямій, але у зв’язку з сумною новиною — смертю 41-го президента США Джорджа Буша-старшого, Леонід Кравчук ексклюзивно для газети «День» передав розділ з нової книги, в якій йдеться про приїзд в Київ в 1991 році американського президента.


30 липня 1991 р. Джордж Буш-старший приїхав до Радянського Союзу з офіційним візитом. Він і Барбара Буш разом із Горбачовим і його дружиною Раїсою зупинилися у них на дачі в Підмосков’ї. Після цього Буш приїхав до України. Тобто це був візит до Києва через Москву. Це навіть був не візит, а робоча поїздка. Така практика мала місце досить часто, коли лідери окремих держав, наприклад, керівник Куби Фідель Кастро, приїхавши до Москви, потім їхали в республіки. Оскільки я до цього зустрічався окремо і з Бушем, і з Горбачовим, то знайшов у їхній риториці певні спільні нотки щодо ставлення до України.

Перед зустріччю з Бушем у Києві я мав зустріч із Горбачовим у Криму. На півострів, де я відпочивав із родиною, також приїхало подружжя Горбачових. Мені зателефонував охоронець Михайла Сергійовича і каже: «Леонид Макарович, Михаил Сергеевич приглашает вас с женой на ужин». Наші дачі були розташовані не так далеко одна від одної. Коли ми з дружиною приїхали туди, там уже були Раїса Максимівна, донька та її чоловік. По території ми довго не ходили — трохи оглянули нову дачу і пішли вечеряти. Раїса Максимівна одразу сіла у керівне крісло за столом і сказала, що буде керувати вечерею, чому ми, звичайно, не заперечували. Мене Горбачов запитав: «Що будемо пити?» Я відповів: «Те, що і ви». А він поважав таку горілку, яка називалася «Лимонная». Жінки пили вино.

Довго ми не сиділи. Далі Горбачов каже: «Я предлагаю пойти прогуляться нам двоим, а женщины могут пройтись отдельно». І от під час нашої прогулянки він каже: «Как вы оцениваете работу первого секретаря ЦК КПУ Гуренко?..» А далі: «К вам должен приехать президент США Джордж Буш. Я с ним лично не говорил на эту тему, но, зная настроения в Соединенных Штатах, в частности самого Буша, могу сказать, что он опирается на доклад своих советников и помощников. А они написали ему, что отделение любой республики от Советского Союза может создать большие проблемы для этой республики, так как все они очень взаимосвязаны».

Я подякував Горбачову і через кілька днів полетів у Київ зустрічати Буша. Коли ми разом їхали з ним в автомобілі, він почав говорити про текст свого виступу у Верховній Раді й запитав мене: чи не погодився би я подивитися текст його виступу? Я відповів, що це велика честь і тільки хотів сказати, що не володію англійською, як він одразу парирував: текст уже перекладено українською (не російською). «Добре, я почитаю, але мені якось незручно давати рекомендації президенту Сполучених Штатів, які положення тексту правильні, а які ні», — кажу Бушу. А він мені: «Ні-ні, все добре».

На другий день при зустрічі у Верховній Раді він мене одразу запитує: «Ну, що, прочитали?» Відповідаю: «Так. На вашому місці я б не говорив так радикально про незалежність України. Чому? Тому що настрій народних депутатів протилежний вашим закликам. І не факт, що мені вдасться заспокоїти їх під час виступу». Він каже: «Добре, я поправлю». І він дещо виправив у тексті, адже зміст його був дуже радикальний. Суть зводилася до того, що потрібно думати не про незалежність, а про те, як реформувати і демократизувати Радянський Союз. Також він відзначав роль Горбачова, який докладає багато зусиль для цього, тому йому потрібно допомагати.

Під час промови Буша, яка отримала назву Chicken Kyiv («котлета по-київськи»), в залі був шум і незадоволення, а обговорення супроводжувалося гостро негативними оцінками. Наші націонал-патріоти негайно передали українській діаспорі в Сполучених Штатах зміст цього виступу. Діаспора, звичайно, була дуже незадоволена і критикувала Буша. Була навіть спроба тиску, коли вони заявили, що після цього не будуть за нього голосувати.    

США сприймали Горбачова як людину, яка хотіла реформувати Радянський Союз, — зробити його демократичним і відкритим суспільством. Вони знали, що це нелегко зробити, але якщо взятися, то можна. Ще тоді в розмові з Бушем я відчув його позитивне ставлення до Горбачова. Та вони до цього часу — зокрема це було помітно під час святкування 80-річчя Горбачова в Лондоні, не в Москві, західні політики — переконані, що Михайло Сергійович зробив для Європи дуже багато — і Німеччину об’єднав, і війська вивів, і Радянський Союз відкрив, і багато чого іншого. Тобто була велика віра в те, що почався новий етап — етап трансформації СРСР у демократичне суспільство.

Незважаючи на те що 1983-го Рональд Рейган назвав СРСР «імперією зла», під час «перебудови» боротьба Заходу із Радянським Союзом вже не була такою гострою. Вони шукали можливості зміни американсько-радянських відносин, зокрема в ядерній сфері, озброєнні (особливо в Європі). Тобто шукали взаєморозуміння в тих сфера, які можна було вирішити спільно. Радянська пропаганда в ці роки також змінила своє ставлення до Заходу: почалося термінологічне, ідеологічне і загальнополітичне пом’якшення у відносинах. Звичайно, воно не стосувалося широких мас, але мало місце «нагорі». Агресивна риторика поступово зникала.

Зрештою, ми послухали не когось, а перш за все себе, і зробили свою справу — проголосили незалежність.