ДУМКИ УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПЕРТІВ

Євген ГОЛОВАХА, заступник директора Інституту соціології:

— У класичному розумінні імперії Америка, звичайно ж, не є такою. Оскільки вона не включає деякі периферичні утворення силою або примусово до складу держави. А що стосується ідеологічного використання цього терміну, так би мовити, в переносному значенні, то в багатьох частинах світу такі звинувачення на адресу Америки спостерігаються. Це, як правило, пов’язане з використанням категорії неоімперіалізму, тобто імперіалізму не в географічному та політичному значенні, а в економічному та культурному. Побутує думка, що Америка, нав’язуючи свою економічну модель і культуру, сприяє перетворенню іншого світу на такий собі додаток центру, яким є США. Але тут, швидше за все, підміняється категорія глобальної стратегії впливу, яку прийняли США, тобто поширення своєї моделі демократії на інший світ. На мій погляд, така модель більш прийнятніша, ніж та, що спостерігається там, де дані звинувачення висувають. Скажімо, якщо США є опонентами диктаторських і тоталітарних режимів, то це аж ніяк не означає, що Америка нав’язує свій імперський вплив. Йдеться про те, що сучасній системі соціальних відносин, ідеології толерантності демократії та терпимості, пріоритетів інтересів слабких і меншин тощо більше відповідає ця модель, ніж та, яка представлена в країнах, котрі звинувачують Америку в імперіалізмі.

Ці звинувачення — спроба з допомогою певних ідеологічних інвектив нав’язати всьому світу уявлення про Америку як державу, що перебуває на нижчій стадії розвитку, ніж режими, що вирізняються дуже жорсткою, неліберальною і по суті своїй антигуманною соціальною організацією. Хоча не можна вважати, що Америка взагалі позбавлена елементів нав’язування своєї системи цінностей у всьому іншому світі. Але внаслідок вищесказаного, я думаю, єдине, в чому можна було б звинуватити Америку, то це в конкретних методах реалізації своєї глобальної політики.

Анатолій ГУЦАЛ, перший заступник директора Інституту безпеки:

— Імперія в класичному розумінні — це фізична влада над певною територією та її населенням. У такій класичній постановці, звичайно ж, Америка не є імперією світового порядку. Я би назвав Америку імперією постмодерністського характеру, яка тільки демонструє імперську атрибутику. Американці цілком могли б визнати себе імперією, але проблема полягає в тім, що дуже багато спекуляцій навколо цього поняття, воно вже «демонізоване». Проте характерні ознаки імперії присутні. Передусім це військові компоненти. Маються на увазі військові бази як імперські форпости, розкидані по всьому світу. Крім того, не варто забувати про можливості застосування сили, що було продемонстровано в Афганістані й Іраку. Друге: тотальне командування, характерне для класичних імперій, змінилося системою маніпулювання через систему фінансів, глобальну роль долара. Четвертий елемент, характерний для імперії, — це тотальне нав’язування політичних та ідеологічних переваг. Крім усього іншого, спостерігається явна спроба здійснення тотальної влади над підданими не через фізичне насильство, а через страх перед тероризмом і можливістю застосування зброї масового знищення. Сукупність перерахованих елементів і характеризує Америку як глобальну імперію, що контролює частину території поза своїми кордонами.

Володимир ЛАВРИНЕНКО, директор Центру політичних та інформаційних технологій «Демократія та розвиток»:

— Імперія в класичному розумінні — це метрополія та колонії. Як стверджують західні інтелектуали Майкл Хардт та Антоніо Негрі, це децентралізований і детериторіалізований апарат влади, який включає всю глобальну реальність у свої відкриті й дедалі ширші межі. Іншими словами, це форма наднаціональних глобальних утворень зі своїми лідерами. У сучасному світі ми можемо говорити про ЄС, як таке утворення. У ньому є свої лідери, які одночасно є і засновниками цього співтовариства (Німеччина та Франція). Якщо ж говорити про США, то можемо впевнено сказати, що це не тільки континентальний, а і світовий лідер майже з усіх показників (економічних, воєнних та інформаційних), який має значний вплив на всі світові процеси. Якщо оцінювати США з цієї точки зору і використовувати термінологію, яку з легкої руки західних аналітиків було введено в сьогоднішній ужиток, то вона є «ліберальною імперією». Але все ж таки зараз не варто говорити про імперські якісь утворення, а треба констатувати появу нових континентальних, регіональних та світових міждержавних утворень, які в теперішньому глобальному світі розвиваються і стають суб’єктами світового геополітичного процесу.

Леонід КОРЕНЕВИЧ, письменник:

— На мою думку, США не є імперією. Імперські замахи та імперське мислення є, але самої імперської держави нема. Американці дійсно хочуть розширити свій вплив по всьому світу за рахунок власної політичної та економічної ваги. Америка не має своїх колоній, а їх військові бази — це лише показова демонстрація сили.

Між ідеологією та реальністю велика різниця. Якщо Росія — це імперська країна, яка сьогодні має бажання повернути втрачені землі та народи під свій скіпетр, то Америка лише хоче, щоб до її думки прислуховувались у світі і бере на себе роль батька-вихователя.

Хоча все ж таки американцям часто вдається зробити так, щоб від них залежали, передусім через економічні важелі. В могутності долара не може сумніватися ніхто. Вони прекрасно розуміють (гіркий досвід В’єтнаму допоміг), що військова агресія не кращий спосіб здійснювати власну політику. Їм вигідніше дистанційно керувати країною, поставивши там власних проамериканських політиків, щоб процеси відбувалися під їхнім духовним впливом. США завжди мали на меті забезпечити всім необхідним власне населення за рахунок інших країн, що розвиваються, їх енерго- та інтелектуальних ресурсів.