Співтворець сучасної Європи Отто фон Габсбург

Декілька днів тому минув 101 рік від народження Отто фон Габсбурга, а позаторік Відень скорботно і урочисто відпровадив його в останню путь. На ніби сімейний похорон поряд з півтораста членами родини і монархами прибули президент Австрії Гайнц Фішер, федеральні та земельні урядовці, президенти Хорватії, Словенії та Грузії, чимала група депутатів Європейського Парламенту і його голова Єжи Бузек. Папа Бенедикт ХVI листом співчуття вшанував небіжчика. З України на окреме запрошення прибув Арсеній Яценюк. Після меси в соборі святого Стефана до монастиря капуцинів вирушила велелюдна хода в давніх ошатних вбраннях зі штандартами корпорацій, королівств і земель Ціслейтанії, колись габсбурзьких теренів до річки Літави на угорському кордоні, від Форарльберга та Істрії до Галичини і Буковини. На труні був прапор з гербами Австро-Угорської монархії. Виструнчилася почесна варта. Жалоба в кількох країнах тривала два тижні. Адже помер європеєць par excellence, що поряд з Робером Шуманом, Конрадом Аденауером, Алсідом Де Гаспері став одним з чільних архітекторів інтеграції. Авторка цих рядків має напрочуд гарні враження від спілкування у Гштааді в Швейцарії, де Отто фон Габсбург вправно провадив зустрічі Куденгоф-Калергі, дотепно підсумовував дебати, закликав до порозуміння, цілком вільно розмовляв німецькою, угорською, хорватською, англійською, французькою, іспанською мовами і латиною. Він цікавився вивченням габсбурзької історії в Україні, згадав дитинство в Коломиї, де його батько Карл був офіцером, а після вбивства Франца-Фердинанда д’Есте в Сараєві став спадкоємцем трону, і його було короновано 1916 р.

«ГІТЛЕР ЗАСУДИВ ОТТО ДО СТРАТИ...»

...Дуалістична монархія Габсбургів охоплювала Австрію, Угорщину, Чеські землі, Хорватію, Словенію, Боснію-Герцеговину, Словаччину, Галичину, Буковину, деякі терени Польщі, Румунії, Сербії, Італії та України. Галичани не поступалися вірністю тирольцям. Первісток цісаря й короля Карла та Зіти Бурбон з Парми народився 20 листопада 1912 р. Кардинал-архієпископ дав немовляті ім’я Франц Йосип Отто Роберт Марія Антон Карл Макс Генрих Сікст Ксаверій Фелікс Ренат Людвіг Гаетан Пій Ігнатій. Він мав хрещеними батьками свою бабусю-інфанту Португалії та ерцгерцога Франца-Фердинанда — представника старого імператора Франца Йосипа. Монархія дезінтегрувала, а цісар Карл після марних спроб миру зі США і Антантою та федералізації Австро-Угорщини восени 1918 р. розмовляв з чехами, які їхали до Швейцарії узгодити з емігрантами ліквідацію Австро-Угорщини, звелів владі забрати війська з майданів у казарми і репатріювати до місць формування та співпрацювати всюди з національними комітетами. Ця політична самопожертва запобігла громадянській війні та врятувало чимало життів. Австрія стала республікою, вигнала цісаря, конфіскувала маєтки. За законом про Габсбургів 1919 р., вони могли повернутися простими громадянами, якщо зречуться зазіхань на трон. В Іспанії 40 грандів купили вигнанцям оселю в Лекейтіо у Країні басків. Адмірал Міклош Горті, з 1920 р. регент Угорщини, завадив реставрації Карла. Той емігрував і помер на Мадейрі 1922 р. Католицька Церква беатифікувала Карла 2004 р. У січні 2008 р. останки перенесено до склепу Габсбургів у капуцинів Відня.

Син Карла Отто очолив Габсбурзько-Лотаринзький Дім, гідно носив титул «з ласки Божої цісарської та королівської високості, кронпринца Австрії, Угорщини, Хорватії та Богемії». Він здобув докторат філософії з політичних і суспільних наук в університеті Лувена у Бельгії 1935 р. В Австрії 1603 муніципалітети обрали його почесним громадянином. Коли нацисти вбили канцлера Енгелберта Дольфуса 1934 р., Отто фон Габсбург 1938 р закликав канцлера Курта Шушніга чинити опір Аншлюсу, жадав міжнародного втручання, прагнув захисту батьківщини. Гітлер засудив Отто до страти, позбавив громадянства і майна, а Рудольф Гесс звелів одразу вбити у випадку арешту. Гестапо ув’язнило в Дахау кузенів Макса і Ернста фон Гогенбергів, замордувало багатьох легітимістів. Отто допоміг втекти 15 тис. австрійців, зокрема євреїв. Після розгрому Франції консул Португалії в Бордо Аристід де Суза-Мендес надав візи і врятував Габсбургів. Отто у Вашингтоні 1940—1944 рр. бачився з Франкліном Рузвельтом, і хоча не зміг створити батальйон австрійців в Америці, але домігся відкладення бомбардувань Відня до 1943 р. Завдяки йому проведено День Австрії, яку в серії марок визнано як окуповану країну, а не співучасницю нацизму. Щоб запобігти її перетворенню на сателіта Москви, Отто спонукав Вінстона Черчилля висунути проект Дунайської Федерації. Сталін занапастив задум. Отто вимагав визнати емігрантський уряд Австрії, захищав біженців і осіб, яких було переміщено, німців Південного Тиролю, депортованих із Судетів. Він відрізняв авторитарного диктатора Франко від Гітлера і Сталіна. Завдяки Шарлю де Голлю апатрид Отто 1946 р. одержав паспорт Монако, а потім дипломатичні паспорти Мальтійського Ордену та Іспанії. Він надав аристократичні титули декільком шляхтичам. Республіка не визнала це і не віддала майно. Інші воюють, а щаслива Австрія одружується: Отто уклав шлюб 1951 р. з принцесою Регіною фон Сакс-Менінген і з 1954 р. мешкав на своїй віллі «Австрії» в Пьокінгу біля озера Штарнбергер у Баварії.

•  ІНІЦІАТОР СТВОРЕННЯ «СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ ЄВРОПИ

Долішня Австрія визнала його громадянство 1956 р. Міністерство внутрішніх справ дозволило доктору Габсбург-Лотаринген паспорт, чинний всюди, крім Австрії. Він вважав це ганьбою, але з практичних міркувань щодо себе і родини зрікся привілеїв 1958 р., а права на трон 1961 р. та декларував лояльність до республіки. Адміністративний суд 1963 р. визнав цю підставу, і громадянство надано 1965 р. Протести соціалістів розбурхали габсбурзьку кризу. Та після перемоги Народної партії на виборах Отто одержав паспорт австрійця і поїхав до Інсбруку 1966 р. на домовину ерцгерцога Євгена, який не схотів бути регентом 1918 р. без згоди цісаря. Отто відвідав Відень 1967 р. Він був у спілці Гори Пілігрим, товаристві лібералів-економістів, що заснував Фридрих Гаєк в Монтре 1947 р. Габсбург успадкував рух за Пан-Європу від графа Рихарда Куденгоф-Калерґі, який започаткував це об’єднання 1923 р. На конгресі за участі 2 тис. діячів прихильників з 24 країн у Відні граф 1926 р. пропонував створити Сполучені Штати Європи. Його ідею злуки вугілля і сталі Франції та Німеччини підхопили Аристід Бріан, Черчиль і Жан Моне. Куденгоф утворив у Гштааді Європейський парламентський союз 1947 р. і став його генеральним секретарем, а в Гаазі заснував Європейський рух 1948 р. та був його почесним президентом до 1965 р. Отто фон Габсбург став віце-президентом Міжнародної пан’європейської організації з 1957 р. і очолював її у 1973—2004 рр. Блискучий ерудит-інтелектуал написав 40 книжок німецькою, угорською, французькою, іспанською мовами. Він був у журі Німецької федерації вигнанців, що присуджує нагороди Франца Верфеля політикам, митцям, філософам за захист людських прав проти геноциду, етнічних чисток і навмисних руйнувань національних, расових, релігійних груп.

В Основоположній Декларації Пан-Європи Отто фон Габсбург 12 травня 1973 р. висловився «за якомога раніше втілення європейської конфедерації». Його «Програма чотирьох пунктів» 1976 р. уточнила бачення Пан’європейської унії на підставі ідеалу великої Європи і невизнання горезвісної залізної завіси за остаточний поділ. За рік після Заключного акту Гельсінської Наради з безпеки та співробітництва Отто вважав, що Захід повинен співпрацювати не з комуністичними диктаторами, а з пригнобленими народами, бо тривале співіснування свободи і тоталітаризму неможливе. На додачу до австрійського він отримав громадянство Федеративної Республіки Німеччини. Обрання цього непартійного кандидата в Європарламент 1979 р. від Християнсько-соціальної спілки Баварії викликало жваві суперечки. Отто символічно залишив порожнє крісло для націй з-потойбіч залізної завіси. Коли Папа Іван Павло ІІ почав промову 1988 р., і зухвалий протестант зчинив галас проти «антихриста», Отто видер образливий плакат бешкетника і виштовхав його. Угорщина у травні 1989 р. почала згортати колючий дріт на кордоні з Австрією, а 27 червня міністри закордонних справ Дюла Горн і Алоїз Мок разом розрізали паркан між Шопронкехіда (Угорщина) і Санкт-Маргаретен (Австрія). Завдяки своєму особистому авторитетові, Отто фон Габсбург спонукав Австрію і Угорщину відкрити в цьому місці прикордонну браму символічно на три години вільного проходу в серпні 1989 р. У цей короткий проміжок часу понад 600, а незабаром кількадесят тисяч громадян Німецької Демократичної Республіки дременули на Захід.

•  «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПІКНІК» ТА ПОВАЛЕННЯ  БЕРЛІНСЬКОГО МУРУ

Цей «Європейський Пікнік» слушно вважається однією з важливих подій на шляху до повалення Берлінського муру, возз’єднання Німеччини, припинення холодної війни, демонтажу тоталітаризму в Східно-Центральній Європі, суверенізації України, скасування Варшавського пакту і Радянського Союзу. Отто отримав громадянство Угорщини і Хорватії за сприяння їхнього вступу в Євросоюз. Габсбург відвідав Оксфорд і заохотив Форум трьох вір, що 1997 р. розпочали спонсор лейборизму Зигмунд Штернберг, пастор-англіканець Маркус Брейбрук і шейх-єгиптянин Мухамед Абулхаїр Закі Бадаві для розвитку освіти і взаємоповаги християн, юдеїв і мусульман. Найстаріший депутат Європарламенту Отто засідав у Страсбургу до 1999 р. Він казав, що замах 11 вересня поклав край бундючній самовпевненості Америки. Габсбург 2002 р. став першим почесним членом Європейської народної партії: консерваторів і християн. До неї тяжіє зокрема Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Ця найчисленніша в Європарламенті правоцентристська група має вплив в Єврокомісії, половину голів держав і урядів у Раді Європи. У віці понад 90 років Отто фон Габсбург склав депутатство і заходився мандрувати.

У подорожі Україною 14—20 червня 2007 р. ерцгерцог зустрічався з політиками і студентами, відвідав Музей радянської окупації в Києві, а в Чернівцях назвав Буковину благословенним краєм, а порозуміння шляхом Європи. Гість побажав Україні вступу до Євросоюзу і відкрив пам’ятник цісарю Францу-Йосипу, за царювання якого занедбана околиця розквітла в герцогство Буковину, здобула сейм з представництвом національних спільнот, спорудила залізницю, станції, шляхи, мости. Буковинці, галичани і карпатські русини набули європейського досвіду плюралізму і виборів. Нині в колишній митрополичій резиденції міститься Ректорат, а в будинку Земельного уряду — історичний факультет Національного університету імені Юрія Федьковича, де Габсбурга вшановано відзнакою і мантією почесного доктора. Він закликав зміцнювати злагоду і долати забобони, був на відправі в костелі, відвідав синагогу, театр, цвинтар, засновану за часів Австрії дитячу лікарню імені його діда, поклав квіти до пам’ятника поетові-лірику Паулеві Целану, зустрівся з керівниками культурних товариств і своїм ровесником-письменником Йосипом Бургом. Гість завітав і до Коломиї. У музеї Івано-Франківська голова облдержадміністрації Ігор Ткач від імені Президента України вручив йому орден Ярослава Мудрого V ступеню. Ерцгерцог написав книжку «Отто фон Габсбург у Чернівцях» і статтю «Що таке толерантність?»

Він мав брата, п’ятьох синів, двох доньок, 23 онуків і двох правнуків. Син Карл очолив рух за Пан-Європу. Донька-графиня Вальбурга Дуглас, віце-президент Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі уважно стежить за подіями і відвідує декого з в’язнів Качанівської колонії... Тіло Отто фон Габсбурга спочиває в родинному склепі у Відні, серце — в монастирі Паноналма в Угорщині; а пам’ять надихає європейців. На майдані кияни бачать галичан і гасло «Буковина в Європі». Ми не самотні.