МЕНЮ

Розширюємо бар‘єри

Лілія БЕВЗЮК-ВОЛОШИНА, театрознавець
26 травня, 2020 - 11:27
Визначені переможці Першого міжнародного театрального Інтернет-Конкурсу «Театр.NET»

Завершився Перший міжнародний театральний Інтернет-Конкурс «Театр.NET», який представляв культурно-мистецький проект «Theatre Day Fest». Організатори конкурсу в попередні роки активно проводили Фестиваль Українського аматорського театру «День театру». Цьогоріч вони вирішили розширити власні бар’єри, запросивши до участі не лише аматорські театри, юнацькі та дитячі студії, а й незалежні професійні театри та соціальні проекти, приєдналися також державні театри та театри діаспори. Умови конкурсу були простими – варто було надіслати якісне відео вистави, прем’єра якої відбулася у 2018-2019 рр.

На конкурс надійшло 175 вистав, з яких за технічними нормами на оцінку експертів потрапило 145 вистав. Експертна Рада протягом місяця передивлялася вистави і обирала переможців режисерського конкурсу, а також переможців в кожній номінації. Відібрані вистави в режисерському конкурсі оцінювало режисерське журі, коли художні керівники провідних українських театрів ознайомилися з найкращими представниками, які працюють в аматорських та незалежних театрах. Завданням конкурсу було не лише ознайомити, а й стимулювати запрошення режисерів на постановки до київських театрів у наступному сезоні.

Дуже важливим є також те, що до оцінки долучалися і глядачі, оскільки на сайті проекту було презентовано перегляд вистав та голосування за «Приз глядацьких симпатій» у всіх номінаціях. Майже 60 тисяч глядачів з 25 країн світу підтримали конкурсантів.


«#PROSTO_ЧИТАЄМО_КАЗКИ» - ТВОРЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "РІЗНІ ЛЮДИ", М. ВИШГОРОД

Додатковим бонусом конкурсу стали онлайн-конференції «Круглі столи» з членами Експертної ради. Учасники конкурсу почули критику, плюси та мінуси своїх вистави, долучилися до обговорення стану театру певного напрямку. Ще одним подарунком були трансляції записів інтерв’ю з українськими режисерами, які тривалий час проживають закордоном: Валерієм Більченко, Григорієм Гладієм, Валентином Козьменко-Делінде, Олегом Ліпциним. Кожен учасник конкурсу мав можливість поставити запитання режисерам.

Звісно, перегляд вистав онлайн ніколи не замінить живий театр. Утім, саме цей Конкурс дозволив ознайомитися експертам, режисерам та директорам театрів з великим обсягом аматорських та незалежних професійних театрів, встановив нові шляхи комунікації, надав можливість професійного спілкування під час ізоляції. Адже в першу чергу, він важливий навіть не призовими місцями, а учасництвом. Без сумніву Конкурс засвідчив неординарні пошуки, продемонстрував самобутність колективів, показав різнобарв’я та набагато ширший об’єм поняття «український театр».


"451 ПО ФАРЕНГЕЙТУ", НАРОДНИЙ МОЛОДІЖНИЙ ТЕАТР «ВІД ЛІХТАРЯ", М. РІВНЕ

Для мене стали відкриттям декілька режисерських імен. Серед професійний театрів – це в першу чергу естонська режисерка Яніка Коппел, яка поставила виставу «Маленький принц» в Одеському театрі юного глядача ім. Ю. Олеші. Ця прекрасна історія для сімейного перегляду, яких так бракує, нагадала про істинне та справжнє. Примноживши маленького принца на цілу масовку, режисерка показала безліч історій, які насправді прожив льотчик. І от потрапивши в халепу в Сахарі, він зміг знову запустить свій літак, який символізує насправді життя. Цей літак, який є в основі сценографії, поступово привідкриває свій внутрішній вигляд, як і власне людина поступово розповідає про себе. Полагодити двигун літака - це наче відновити себе, свій рух, знайти сили жити далі. У виставі відпрацьований ансамбль, де кожен програє по декілька ролей, розкриваючи розуміння любові, псевдоуспіху і справжнього успіху, псевдороботи і справжньої роботи, псевдодружби і справжньої дружби. Переосмисливши все, відібравши все необхідне, герой наважується жити далі, але жити інакше, відтепер запустити свій літак високо в небо і досягнути вершин. І порятунок приходить після спогаду про щирість дитячої посмішки, про те, що так часто забувають дорослі, про те, без чого життя немає сенсу.

Потужний блок професійних незалежних театрів зайняли хореографічні вистави. Режисер Анатолій Водзянський з виставою «Паперові тигри» театру «baza. art people», м. Київ продемонстрував чудову хореографічну медитація, просвітлення, пошук свого Я в тих мільйонах розбитих скелець свідомості. Утворюючи міріади частинок отих раптово виникаючих і згасаючих паперових тигрів, яких практично неможливо впіймати, утім, можливо впіймати себе, вичленити з порожнечі власної свідомості, і знайти потрібні відповіді. В пошуках меж підсвідомого, свідомого і позасвідомого працює і режисер Владислав Детюченко. Вистава «Свідомість (під)» від «n`Era Dance Company» про боротьбу зі своїм альтер его. Демонстрація тілом складних внутрішніх процесів набирає неабияких емоційних інсайтів.


«ПАПЕРОВІ ТИГРИ», ТЕАТРУ «BAZA. ART PEOPLE», М. КИЇВ

З аматорського театру відкриттям стає режисер Артем Вишневський з виставою «451º за Фаренгейтом» Народного молодіжного театру «Від Ліхтаря», м. Рівне. Режисер вправно складає пазл нашого можливого постапакаліпсису, де пожежники покликані лише палить книжки і де ми – людство, забили мозок одним розважальним телебаченням. Взагалі матеріал Р. Бредбері як ніколи актуальний для сьогодення. У виставі є вишукана атмосфера, яка складається дуже з бідних, здавалося б елементів простору, світла, реквізиту, костюмів. Артем чудово обійшов будь-які акторські «награші» та можливі стереотипи. З одного боку хотілося б, більшого розвитку теми передчуття війни у виставі. Адже, якщо відбулось пробудження такого героя як Монтег, що прагне змінити світ, це і веде до війни. А війна – один з можливих сценаріїв світу. З іншого боку, можливо, сьогодні має бути інший метод? Бредбері закінчує книгу ядерним бомбардуванням міста, а який сьогодні альтернативний спосіб змінити світ? І чи він існує? Здається, режисер і задає нам це запитання.

Серед юнацьких вистав якісно виділяється «Shake-S-PR-party» Навчального театру «Друге дихання» Дитячої театральної школи, м. Одеса. Режисер Федір Ткач вражає рівнем щирості і точності гри підлітків. Знайшовши форму вечірки з героями Шекспіра, режисер знаходить і зміст. Обравши Шекспіра для учбового матеріалу, здавалося б, неможливо схибити, адже часто сам матеріал веде. Утім, режисеру вдається сублімували квінтесенцію всіх згаданих у виставі творів класика. Розщепивши автора на окремі монологи, він виводить у виставі архетип його жіночих образів та проводить вісь від світлої Джульєтти до темної леді Макбет. Таким чином показує шлях дорослішання та еволюції. Знайшовши для кожної з персонажок атмосферне та предметне вирішення (чи то нічна сорочка Джульєтти та шахова дошка як підґрунтя її трагедії, чи то куб Дездемони, який став її ешафотом, чи то червона закривавлена спідниця Леді Макбет), режисер зберіг наскрізну дію постановки – любов як рушійну силу та неоднозначність світу. І прекрасно у фіналі це продемонструвало роздвоєння на білу та чорну Офелію. Зрозуміло, чому цих жінок зібрав у купу Гамлет – вічний герой не лише Шекспіра, а й театру в цілому, герой, який постійно є на межі білого і чорного. Власне всі п’єси Шекспіра – це поєднання смішного і трагічного, високого і низького, це пошук світового балансу, і у виставі йдеться саме про це. Неоднозначність світу – це головне, а ми звикли клеймити всіх конкретною фарбою, все більше забуваємо про те, що людину можна перетягнути до світла за крок від помсти, вбивства, падіння. Так як чорна Офелія перемогла Гамлета за крок до вирішення проблеми. Утім, на відміну від кривавих фіналів трагедій Шекспіра, тут говориться про відродження, відновлення, проростання життя, на героїв ллється вода і вони, змиваючи бруд, відчувають початок нового.


"СВІДОМІСТЬ(ПІД)" ТЕАТРУ "N`ERA DANCE GROUP", М. КИЇВ

Ще одна цікава робота юнацького театру з Одеси - вистава «Ігри...» Молодіжного театру «Покликання» (режисер – Володимир Пітеров). І хоч цю виставу не подавали в режисерський конкурс, вона заслуговує особливої уваги. «Ігри на задньому дворі» Е. Мазії - дуже точна п’єса для віку 12+, для підлітків, яким треба пояснювати, що таке секс. Адже вік ігор завершується для одних раніше, для інших пізніше. І якщо дівчинка може сприймати все як жарти, то трохи старші підлітки, які вже знають, що таке секс, можуть зовсім інакше трактувати ці ж самі жарти. І от потім невідомо хто з них і винен в тому, що сталося.

Гойдалка з дитячого майданчику тут зрозуміло стає знаком фрейдистських розмислів. Грати з майданчику перетворюються на в’язницю. І діти раптом стають суддями. Кожен з цих дітей намагається розібратися кого ж таки звинуватити. Лише один підліток мав сексуальний досвід до цього, і саме він зачинатель гри, не взяв участь у насиллі фізично. Він залишається вільний, на відміну від інших хлопців, яких і підбурив на злочин. І продовжує гойдати дівчат на гойдалках, оскільки не поніс покарання, а оскільки не засуджений, значить не винний. А далі вже без книги про посттравматичний синдром зґвалтованих в дитячому віці не розібратися. Яким шляхом піде дівчинка, і про її відношення з кривдником. Вона на все життя запам’ятає про втрату цноти, і цей спогад не буде чарівним і казковим, а навпаки – це буде травма у її житті, з якою треба буде жити, щоразу відновлюючись.

Серед дитячих вистав неодмінно хочеться виокремити роботу режисерки Олени Титаренко «#PROsto_читаємо_КАЗКИ» Творчого об'єднання «Різні Люди», м. Вишгород. Режисерка, яка є і педагогом, вкладає стільки світла, любові, надії, успіху та натхнення у виставу, а отже, і у кожну дитину. При такій кількості дітей на сцені, їй вдається зробити все максимально організовано, стильно, з відчуттям простору і необхідної дистанції. Всі діти навіть з технічної точки зору приголомшено точно працюють (в слові, в рухах, в танці). Обираючи форму ігрового театру, актори в кожній історії взаємодіють як між собою, так і з глядачами, не награючи. Граючи предмети, діти насправді говорять глядачам про людей. За всім цим відчувається величезна робота.

Окремої уваги неодмінно заслуговують інклюзивні проекти, це неймовірні досягнення людей з різними вадами. Театр міміки та жесту «Райдуга» КЦ УТОГ (художній керівник Тетяна Кривко), який вже багато років існує в Києві, просто потрясає художнім рівнем гри та танців, коли усвідомлюєш що грають актори з вадами мови та слуху.

На жаль, згадати переможців у всіх номінаціях немає можливості в рамках однієї статті, том у друкуємо лише результати режисерського конкурсу.

НОМІНАЦІЯ «ДИТЯЧИЙ ТЕАТР»

І-ше місце: вистава «#PROsto_читаємо_КАЗКИ». Творче об'єднання «Різні Люди», м. Вишгород (художній керівник та режисер Олена Титаренко).

ІІ-ге місце: вистава «Квітка, що виконує бажання». Театральна студія «Драм Арт», м. Славутич (художній керівник та режисер Лариса Сивка).

ІІ-ге місце: вистава «Свято неслухняності». Театральна студія «АртЕко», м. Київ (художній керівник та режисер Олег Долішній).

ІІІ-тє місце: поетична вистава «Зимова ХУҐА». Зразкова аматорська театральна студія «Бешкетники» Палацу культури м. Луцьк (художній керівник та режисер Вадим Хаїнський).

ІІІ-тє місце: музична вистава «Дракон». Музично-театральна студія «Рандеву», м. Одеса (художній керівник та режисер Олена Зінчук).

НОМІНАЦІЯ «ЮНАЦЬКИЙ ТЕАТР»

І-ше місце: вистава «Недосказане Гоголем». Театральна студія «Третій Дзвінок», м. Тернопіль (художній керівник та режисер Дмитро Татарінов).

ІІ-ге місце: Навчальна вистава «Shake-S-PR-party». Навчальний театр «Друге дихання» Дитячої театральної школи, м. Одеса (художній керівник Олена Ткач, режисер Федір Ткач).

ІІ-ге місце: вистава «Різдво Ібензера Скруджа». Театральна студія «Радощі», м. Київ (художній керівник та режисер Сергій Дудко).

ІІІ-тє місце: вистава «Як вмирала Анна Франк». Зразковий Театр естрадної мініатюри «Інтермедія», м. Дніпро (художній керівник та режисер Анна Козачок).

ІІІ-тє місце: вистава «Подорож Нільса». Зразковий художній колектив театральний гурток «Посмішка», м. Нова Каховка (художній керівник та режисер Ольга Ганжа).

НОМІНАЦІЯ «АМАТОРСЬКИЙ ТЕАТР»

І-ше місце: Вистава «451º за Фаренгейтом». Народний молодіжний театр «Від Ліхтаря», м. Рівне (художній керівник та режисер Артем Вишневський).

ІІ-ге місце: Вистава «Вражена Тетяна». Народний аматорський театр «Дзеркало» Хмельницького МБК м. Хмельницький (художній керівник та режисер Дмитро Гусаков).

ІІ-ге місце: Вистава «Одного разу літом». Народний театр «Бам-Бук» м. Краматорськ (художній керівник та режисер Микола Метла).

ІІІ-тє місце: Вистава «Ніч невинних забав». Театр міміки та жесту «Райдуга» КЦ УТОГ, м. Київ (режисер Тетяна Гикава, художній керівник Тетяна Кривко).

ІІІ-тє місце: Вистава «ZONA». Український театр Фінляндії м. Гельсінкі, Фінляндія (художній керівник та режисер Ігор Фрей).

НОМІНАЦІЯ «ПРОФЕСІЙНИЙ ТЕАТР»

І-ше місце: Вистава «Свідомість (під)». «n`Era Dance Company», м. Київ (художні керівники Владислав Детюченко та Богдан Кириленко, режисер Владислав Детюченко).

ІІ-ге місце: Вистава «The Birthday Party» (йде англійською мовою), «ProEnglish Theatre», м.Київ (художній керівник Олександр Боровенський, режисер Тетяна Шелепко).

ІІ-ге місце: Вистава «Паперові тигри». «baza. baza. art people», м. Київ (художній керівник та режисер Водзянський Анатолій).

ІІІ-тє місце: Вистава «Трагіки до ваших послуг…». Театр - лабораторія «Áфини», м. Київ (художній керівник та режисер Олена Аль Юсеф)

ІІІ-тє місце: Вистава «Маленький принц». Одеський театр юного глядача ім. Ю. Олеші (художній керівник Оксана Бурлай-Пітерова, режисер Яніка Коппел).

ІІІ-тє місце: Вистава «Серпень». «InterArtStudio», м. Мюнхен, Німеччина (художній керівник та режисер Микола Богданов).