МЕНЮ

Привід для справжнього гонору

Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів. Фото з ФБ-сторінки Валерія ГАЛАНА
27 червня, 2020 - 15:45
У Львові у підземеллях Преображенської церкви відкрили музей «Львів стародавній»

Щойно відчинений музей (вул. Краківська, 21) – унікальний, інтерактивний та інноваційний. Про це ішлося під час урочистої презентації нового і, поза сумнівом, цікавого та дуже атракційного культурно-освітнього та науково-дослідного закладу, а транслювали церемонію відкриття онлайн у соцмережах. 

«І дуже скоро ці старовинні храмові підземелля, які вважають одними із найбільших у Львові, стануть активним комунікатором, носієм королівської величі і приводом для справжнього гонору львів’ян», – зазначалося у перші ж хвилини презентації.

Засновники музею – фонд «Воскресіння» УГКЦ, спортсмен («дідусь» українського карате), бізнесмен і керівник проекту «Становлення української нації» Валерій Галан та житомирянин бізнесмен і меценат Юрій Бірюченко, які переконані, що музей має стати культурною візитівкою Львова.

Науковий керівник «Львова стародавнього»  – культуролог, геополітик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Тарас Чухліб.

Над створенням концепції музею працювали науковці, історики, психологи, скульптори, візажисти, художники і майстри з виготовлення прикрас, одягу, зброї та ін. 

За словами директора музею – Бориса Даниліва, експозиція розповідатиме про Львів від часу його заснування, з 1256 року, до 1772-го. 

«Музей «Львів стародавній» є частиною національного проекту «Становлення української нації», а станом на сьогодні у цьому проекті два музеї – у Києві, а відкрили його 2019 року, та тепер у Львові», – сказав директор музею. І додав, що київський музей став початком створення національної платформи, яка має об'єднати сучасні, мультимедійні, інноваційні музеї по всій території України. Також анонсував відкриття ще одного музею у Львові, де розповідатиметься про історію міста після 1773 року до сучасності. 

У перспективі – відкриття таких цікавих музеїв по всій Україні (зокрема, у Кам'янець-Подільському та Одесі). 

Загальна мета проекту, за словами Бориса Даниліва, – об'єднання містян довкола історії, звичаїв, традицій та культури свого міста.  І, звичайно ж, ідеться про рівень іміджу – як окремого міста, так і країни в цілому. 

«Коли ми розпочали проект, а це було 6 років тому, то об'єднали кілька десятків науковців з 51 організації та з 61 музею зі 7 країн. Наші наукова та наглядова ради визначили три найнегативніші риси української нації, які треба змінювати, і це, по-перше,  – неповага до себе, по-друге – незнання своєї історії, по-третє – вуаль невдахи і тавро меншовартості.  Наш проект покликаний об'єднати українців навколо своєї історії, підняти імідж і зняти тавро меншовартості», – сказав  Валерій Галан. Також нагадав, що за останні тридцять років науковці, маючи доступ до архіві, здобули дуже багато інформації. І це добре! Проблема в тому, що та інформації ходить по горизонталі (серед науковців, студентів, аспірантів), і мало доходить до соціуму. «Отже, наше завдання, завдання нашого проекту –  донести цю інформацію до нашої нації», – наголосив В. Галан. 

Ще однією проблемою, на думку В. Галана, є несучасність наших музеїв, більшість із яких створені п’ятдесят чи шістдесят років тому і, зрозуміло, підлаштовані під ті часи. І відтоді мало що змінилися. На жаль. «Зараз без ґаджетів, без мультимедіа ніхто не живе, і це музейникам потрібно брати до уваги, бо інакше глядач не піде до музеїв», – переконаний В. Галан.

Щодо відвідувачів музею «Львів стародавній», то для них підготовлено 12 мультимедійних експозицій, 11 діаграм у форматі 3D та чотири десятки об’ємних зображень (фігур) знаменитих львів’ян. Важливо, що можна буде не тільки побачити, а й відчути епоху – за звуками і запахами. 

Екскурсії проводитимуть п’ятьма мовами. Наразі. У перспективі обіцяють обслуговування дев’ятьма. 

Передбачені у «Львові стародавньому» й квести. 

І, звісно ж, не залишаться гості без сувенірів – їх можна придбати у подарунковій крамничці (адміністратори і про це потурбувалися).