МЕНЮ

Знакові дати 2020–2021-го

7 листопада, 2019 - 19:52
Громадськість закликає владу відзначити на державному рівні ювілеї представників п’яти поколінь родини Симиренків

До редакції надійшли копії листів низки науковців, культурних, громадських діячів, які вони надіслали Президенту, прем’єр-міністру та голові Верховної Ради України, щодо відзначення на державному рівні упродовж 2020—2021 років ювілейних дат представників п’яти поколінь славетної української родини Симиренків.

Високоповажний пане Президенте!

Знакова для України родина Симиренків упродовж трьох століть зробила колосальний внесок у становлення та розбудову української державності. У різні історичні епохи її представники працювали в царині внутрішньої та зовнішньої торгівлі, цукрового виробництва, машино— та суднобудування, вітчизняної науки, особливо промислового плодівництва, помології та соціології.

Надзвичайно велика роль родини Симиренків у збереженні та розвитку української культури, літератури, театрального та хорового мистецтва, книгодрукування, шевченкознавства, історичних та етнографічних досліджень.

Українські підприємці Симиренки та Яхненки ще в добу деспотичного московського феодалізму розробили та впровадили на своїх підприємствах унікальну модель капіталізму з людським обличчям. Її успішно пізніше використали багато західноєвропейських країн, зокрема держави Скандинавії.

Симиренки сприяли індустріалізації аграрної України, забезпечили робочими місцями десятки тисяч українського люду, вберегли його від голоду та масової еміграції в неосяжні простори Російської імперії.

Можна без перебільшення стверджувати, що видатні українські підприємці своєю багатогранною та багатолітньою діяльністю підготували ґрунт для національно-визвольної революції 1917—1920 рр. Політичні та громадські діячі, виховані на багатющій інтелектуально-патріотичній спадщині Симиренків, стали очільниками національно-визвольного руху та архітекторами самостійної Української держави. Автор Національного Гімну України Павло Чубинський, переслідуваний російською імперсько-шовіністичною владою, упродовж найтяжчих для нього років після повернення з заслання працював на Симиренківських заводах. А майбутній Голова Центральної Ради, перший Президент незалежної України академік Михайло Грушевський значною мірою зміг проводити свої історичні дослідження завдячуючи фінансовій підтримці великого мецената української культури Василя Симиренка. Знаний підприємець фінансував також придбання для НТШ, керованого професором Михайлом Грушевським, великого будинку у Львові. Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, упродовж майже 150 років, було першою справжньою Українською академією наук. Воно науково обґрунтувало самобутність українського народу та ідею самостійності України.

2020—2021 рр. багаті на ювілейні дати представників п’яти поколінь славетної української родини Симиренків. Наявні документи з історії родини Симиренків, які зберігаються в фондах Черкаського обласного державного архіву, родинна хроніка та спогади нащадків свідчать про таке:

1. Один із фундаторів і керманичів торгово-промислової фірми «Брати Яхненки — Симеренки», яка постала на початку 20-х років XIX століття, Федір Симиренко народився у квітні 1790 року у м. Городище Черкаського повіту Київської губернії. Йому у 2020 році виповнюється 230 років.

2. Його син, видатний підприємець, спонсор останнього прижиттєвого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, багатолітній керівник фірми, її технічний та економічний ідеолог Платон Симиренко, народився 20 грудня 1820 року в родинній садибі Платонів хутір поблизу села Млієва Черкаського повіту Київської губернії. Йому у 2020 році виповнюється 200 років.

3. Відомий підприємець, громадський діяч та великий меценат української культури, молодший син Федора Симиренка Василь Симиренко народився 7 березня 1835 року. Упродовж 40 років він матеріально підтримував гнану царизмом українську культуру. В 2020 році йому виповнюється 185 років.

4. Всесвітньовідомий український вчений-садівник та помолог, основоположник українського промислового садівництва Левко Симиренко, син Платона Симиренка, знищений більшовиками на початку 1920 року,  народився 6 (19) лютого 1855 року. Йому у 2020 році виповниться 165 років.

5. Крім цього, вважаємо за необхідне офіційно повернути до українського пантеону пам’яті і шани ім’я світового виміру вченого-садівника і громадського діяча професора Володимира Левковича Симиренка, організатора відомої у світі Мліївської станції садівництва та Всесоюзного науково-дослідного інституту плодових і ягідних культур України, 130-річчя народження якого припадає на початок 2021 року. Всесвітнього виміру учений-садівник став жертвою сталінсько-мічурінського терору у 1933 році і завершив свій страдницький земний шлях у 1938 року у братській могилі під Курськом

6. У вересні 2021 року виповнюється 90 років від дня народження видатного українсько-американського вченого-соціолога, професора трьох американських університетів Олексія (Олекси) Симиренка (1931 —1979), сина професора Володимира Симиренка. Він разом з матір’ю, рятуючись від сталінських репресій у 1943 році, дитиною виїхав за кордон. Професор Олексій Симиренко — фундатор новітньої наукової соціології, відомий американсько-український учений-совєтолог.

7. У травні 2021 року виповнюється 95 років відомій українсько-канадській громадській діячці, берегині Симиренківського роду та великій патріотці України Тетяні Симиренко-Торп (1926—2001). Її зусиллями повернуто із забуття, репресовану у часи сталінського тоталітаризму славетну українську родину Симиренків, створено Меморіальний музей, здійснено видання наукових праць професора Володимира Симиренка. Вона передала до архівів та музеїв України унікальні матеріали та документи, пов’язані з родиною Симиренків.

Вважаємо за доцільне оголосити 2020 та 2021 роки  в Україні роками родини Симиренків, що стане не лише гідним виявом пошанування пам’яті славетної української родини вдячними нащадками, а й могутнім поштовхом підвищення самосвідомості українців у своїй національній ідентифікації, підтвердження вкладу представників українського народу у загальносвітові цивілізаційні процеси.

Справжнім матеріальним дарунком видатній українській родині Симиренків від вдячних нащадків могла б стати організація у ювілейні роки на їхній батьківщині, Черкащині, Національного історико-культурного заповідника «Родини Симиренків». Про його створення українська громадськість, діячі культури та науки, симеренкознавці безуспішно клопоталися перед попередньою владою упродовж кількох десятиліть.

Сподіваємося, що нові керманичі держави, наділені величезною довірою українського народу, врешті-решт вирішать цю важливу для сьогодення державницьку проблему.

Петро ВОЛЬВАЧ, академік УЕАН, дійсний член НСПУ, дійсний член НТШ, лауреат премії ім. Л.П. Симиренка НАН України, симиренкознавець,

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор інституту української літератури ім. Тараса Шевченка,

Ганна СКРИПНИК, академік НАН України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського НАН України,

Павло МОВЧАН, голова Всеукраїнського товариства  «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, народний депутат Верховної Ради України І-ІV скликання, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка,

Михайло СИДОРЖЕВСЬКИЙ, голова Національної спілки письменників України та інші