МЕНЮ

Ювілей музею як фактор впливу на культурний простір краю

Марія ЯЦЕНКО, молодший науковий співробітник Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів
30 травня, 2019 - 17:08
До 20-річчя з дня відкриття Меморіальної садиби гончарської родини Пошивайлів

Музеї — це не лише науково-дослідні та культурно-освітні заклади, а й пізнавальні та виховні центри, місця зустрічі людей з подібними зацікавленнями, де є умови й предмет для дискусії, діалогу, де кожен відвідувач має змогу сформувати власну думку щодо тієї чи іншої історичної події або факту на основі експонатів чи архівних документів. Тому організація в музеї культурних та науково-освітніх заходів є важливою ланкою роботи.

Серед різних форм діяльності слід згадати відзначення ювілеїв, а з-поміж них — визначних дат у історії музею.

24 липня 2019 року Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів святкуватиме 20-річчя з дня свого відкриття в структурі Національного музею-заповідника українського гончарства. Історія цього музею розпочалася значно раніше. Гончарське подружжя Гаврило й Явдоха Пошивайли прагнули якомога довше зберегти в людській пам’яті спогади, уявлення про гончарські здобутки Опішного ХХ століття. На основі збирацької діяльності в середині 1970-х років вони стали фундаторами першого приватного музею. Загалом колекція Меморіального музею-садиби є унікальною: вона репрезентує творчу спадщину гончарської родини, полтавську традиційну вишивку (кілкові рушники, скатертини), рядна, ткані кролевецькі рушники, народне малювання (живопис на полотні, фанері, склі), старовинні ікони, родинні фотографії, особисті речі мистців. У недоторканному вигляді збережено інтер’єр будинку, дворище, господарчі й гончарські будівлі.

Родинний музей Пошивайлів ще за часів радянського тоталітаризму став осередком уславлення народного мистецтва, своєрідним форпостом українського духу. Нині Меморіальний музей-садиба гончарської родини Пошивайлів «живий», інтерактивний, що дуже важливо для сучасності.

Як і багато років тому, йдуть до нього відвідувачі в пошуках пракоренів рідної культури, їдуть іноземці, щоб краще пізнати українську культуру. Тож люб’язно запрошуємо співвітчизників та чужоземних гостей у Меморіальний музей-садибу на День відкритих дверей (24 липня 2019 року, з 9.00 до 18.00), щоб на власні очі побачити яскравий приклад натхненної самопосвяти глині й самовідданого культу гончарства.

Упродовж 25.07—25.08.2019 року (щоденно, за попередньою домовленістю) Музей-садиба проводитиме місячник тематичних екскурсій для різних вікових категорій відвідувачів, які спрямовані на поглиблене вивчення творчості родини Пошивайлів. Для дітей шкільного віку: «Глиняна дитяча іграшка», «Призначення глиняного посуду», «Сюжетні композиції трьох поколінь». Екскурсії «Історія створення музею», «Творчість гончарської родини», «Зооморфний посуд і його використання», «Простий писаний посуд Гаврила Пошивайла» розраховані на студентську аудиторію. Для колективних й сімейних груп туристів — «Історія створення першого приватного родинного музею», «Презентація колекції Музею-садиби», «Творчість Миколи Пошивайла як унікальне явище української культури», «Діяльність нащадків гончарського подружжя Гаврила і Явдохи Пошивайлів», «Творчі захоплення Юрка Пошивайла».

Кульмінацією святкування 20-ї річниці заснування Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів стане художній експрес-пленер «Генетична лінія Роду», який відбудеться 18—20 вересня 2019 року. Ця мистецька акція в галузі української культури й мистецтва спрямована на пошанування життєтворчості патріархів опішненського гончарства — гончаря й гончарки-малювальниці Гаврила і Явдохи Пошивайлів та їхнього сина Миколи Пошивайла. До участі в Пленері запрошуємо живописців, графіків, викладачів та студентів мистецьких навчальних закладів України.

Зважаючи на те, що ювілейні дати, закономірно, привертають більшу, ніж зазвичай, увагу громадськості, кожна наступна подія в літочисленні закладу — це хороша нагода якомога ширше популяризувати Музей-садибу, привернути увагу аудиторії до музейних подій, зібрань, новин, до проблем збереження й охорони історико-культурної спадщини, зрештою, позитивно вплинути на його імідж, а для численних відвідувачів — можливість більш повно пізнати історію прадавнього гончарного ремесла.