Волинська сторінка біографії Маннергейма

Про неї розповідає експозиція в Торчинському народному історичному музеї імені Григорія Гуртового

Навіть через роки у моїй пам’яті чітко збереглася поїздка нашої групи журналістів із Волині у Фінляндію. Скажу коротко: приємно вразила нас ця скандинавська країна тисячі озер, річок, лісових масивів і вишуканої  архітектури. А головне — високим життєвим рівнем громадян, їх самодисципліною, працьовитістю, справедливим розподілом соціальних благ. Заключні дні турподорожі ми провели у Гельсінкі. Жили три дні у «Президент-готелі». Відвідали відкритий у певні дні та години парламент, палац, де були в 1975 році підписані главами 35 держав важливі угоди, що стосувалися нових відносин між країнами, побували в одній із редакцій газет. Звичайно, мали вдосталь часу для знайомства з пам’ятними місцями столиці. Зокрема, на Центральному кладовищі вклонилися скромним могилам двох президентів — Юго Паасіківі та Урго Кекконена, дивувалися оригінальному пам’ятнику у вигляді величезного органа всесвітньо відомому композитору Яну Сібеліусу, де вітер відтворює фрагмент однієї з його мелодій.

А вже згодом на Центральній площі наш гід звернула увагу на скульптурну бронзову статую із вершником. «Як ви думаєте: кому цей пам’ятник?» — запитала вона з усмішкою. Паузу, що виникла, скоротив відповіддю краєзнавець Леонід Лагановський: «Творцю незалежної Фінляндії — генералу, маршалу, вашому президенту Карлу Густаву Маннергейму. — Й скромно додав: — Мав змогу бесідувати з ветераном «зимової війни» 1939 — 1940 років, то він розповідав, як захлинувся «совітський» наступ на оборонній лінії, що отримала назву його імені».

І ось нещодавно в Торчинському народному історичному музеї імені Григорія Гуртового мав змогу оглянути експозицію, присвячену цій видатній постаті.

ФІНСЬКИЙ АГІТАЦІЙНИЙ ПЛАКАТ ЧАСІВ ЗИМОВОЇ ВІЙНІ 1939—1940 РР. / СВІТЛИНИ ЗІ СТОРІНКИ ТОРЧИНСЬКОГО ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ У «ФЕЙСБУК»

Виявляється, в 1916 році тоді ще царський генерал Маннергейм воював на Волині, брав участь у Брусилівському прориві. Директор музею Олександр Мельник детально оповів про цю сторінку в його бойовій біографії.

«Тоді 49-річний Карл Густав очолював 12-ту кавалерійську дивізію. З нею він пройшов поблизу Луцька, Торчина, Затурець та інших населених пунктів. І не просто пройшов, а й відзначився у ході наступальної операції, — розповів Олександр Мельник. — Маннергейм згадував у своїх «Мемуарах», що його дивізія була перекинута сюди з села Торговиця (нині це Рівненська область) орієнтовно 8 червня 1916 року. І отримала завдання — завдати удару по австро-угорських частинах від Луцька до Володимира. Маннергейм вирішив, що найкраще буде захопити містечко Торчин: адже воно розташовано на важливих шляхах. Через нього проходила піхота, доставляли боєприпаси, амуніцію для військових частин.

Для цього генерал біля Вишкова переправив дивізію через Стир, кінною атакою захопив села Уляники і Шепель. А Боратин (Веселе) довелося атакувати аж три рази. Застосовували артилерію, кінні підрозділи, піхоту, кулемети. Це тривало до ранку 10 червня.

Після короткого перепочинку в селі о 15 годині почався бій за Торчин. Важкий бій. Він тривав цілу ніч. Атаку почали «під ураганним вогнем», використовували два піші ескадрони за підтримки кавалерії. І врешті-решт, містечко відбили.

Наступного дня наступ продовжили на Затурці та Зубильне. А коли ці терени відвоювали, то генерал відвів дивізію на ночівлю у район сіл Смолигів і Торчин.

І сам разом із штабом заночував у напівзруйнованому поміщицькому маєтку, в якому цілими збереглися лише кілька кімнат. В одній із них, що мала дивну трикутну форму, Маннергейм відпочивав. Її стіни були покриті яскравим помаранчевим шовком. Двері мали красиве різьблення. На підлозі лежали купи затоптаних фотографій...

У подальшому 12-та дивізія, якою командував фінський генерал, повела наступ на Киселин і північніше до міста Ковель.

Ось такими були декілька днів Маннергейма на теренах Волинського краю».

«В останнє десятиріччя, — повідомив Олександр Мельник, — фіни часто приїздять до нас. Завжди вони детально оглядають той відділ експозиції, де розповідається про період Першої світової війни. Фотографуються там. Вивчають експонати. Найбільша їхня увага до ретросвітлин, на яких зображений відомий військовий і політичний діяч Фінляндії. Як приклад, назву екскурсію в наш музей представника туристичної компанії «Калєва» Олі Каурена з колегою. А потім вони вирішили оглянути ще краєвиди, де колись гриміли бої і в яких брав участь знаменитий співвітчизник».

***

Парадокс долі. На початку своєї військової кар’єри Карл Густав Маннергейм і майбутній гетьман України Павло Скоропадський закінчили привілейоване Миколаївське кавалерійське училище, служили в одному полку. Перший здобув у фінів славу і повагу, а наш гетьман, який також хотів бачити Україну сильною і незалежною, в результаті повстання, ініційованого Симоном Петлюрою, змушений був емігрувати в Німеччину. Багато років його діяльність всіляко принижувалась, і лише стараннями «Дня», де були численні публікації про нього, Скоропадський постав як могутній і видатний державний діяч в історії України.