МЕНЮ

Вітаю з весною!

Мирослава БУРЛЄЄВА, м. Вінниця
28 березня, 2019 - 17:45
Для мене березень — це місяць спілкування з творчістю Ліни Костенко

Добридень, дорога пані Ларисо!

Хочу привітати Вас та газету «День» з настанням весни. Березень яскравим сонечком сповіщає нас, що позаду ще одна зима, життя попри всі негаразди квітує весняними посмішками, дарує нам  надії на кращий прийдешній день. Весна — то час коли оживає природа, а людська душа прагне краси і чистоти.

Для мене березень — це місяць спілкування з творчістю Ліни Костенко. Ваш безцінний подарунок «Річка Геракліта» щоразу 19 березня зникає з полиці моєї книжної шафи. Я вкотре перечитую до болю знайомі вірші — дорогоцінні перлини українського слова і, як уперше, дивуюсь безмежності таланту поетеси. Вся моя сім’я  в день народження Ліни згадують про неї, подумки шлють їй найкращі побажання, а онук третьокласник Максим бере до школи нашу домашню реліквію, ваш подарунок. Його здивуванню не було меж, він так щиро зрадів, коли на 40 сторінці «Річки Геракліта» знайшов вірш, який є у його підручнику. Він не міг стримати емоцій...

Добре була знайома з творчістю поетеси моя мама. Був закоханий в українську поезію і мій чоловік. Він не раз говорив, що у віршах Ліни Костенко ховається болюча душа нашого народу, його історія, невимовна краса української землі. Її сила таланту іноді мимоволі спонукає і читача спробувати стати маленьким поетом, свої почуття викласти на папері.  Я згадую, як після прочитаного «На віях тиші мерехтять сніжинки // Зима крізь вії дивиться на світ...» чоловік написав свого вірша, сказавши: «Я хочу бросить в грустную зиму поэтессы немножко оптимизма».

Поезія Ліни Костенко, мабуть, багатьох людей надихала спробувати свої сили у поетичній творчості.                   

Я і вся моя родина вітаємо іменинницю з вісімдесят дев’ятою річницею. Скільки б ми не говорили про Ліну Костенко — все буде мало! Нехай її творчість і надалі  захоплює нас багатою художністю мови, глибиною думки.

19 березня для мене пов’язане ще й з родинним святом. Саме цього дня з’явився на світ мій найменший онук Артемка, йому виповнився рік. Хто знає, можливо, такий збіг не є випадковим, народитись в день народження знаменитої поетеси — то, мабуть, знак Божий. Писав вірші дід Артема, друкували в обласній газеті вірші його батька Олександра, а може, Артем стане поетом і його вірші публікуватиме газета «День»! Це моя мрія на далеке майбутнє. А зараз для мене найважливішим є здоров’я цього маленького ангелочка. Він має набиратись сил після складних операцій.

Дякую Вам, пані Ларисо, і Вашому безцінному виданню, що ви є. Я пишу Вам і я щаслива. З весною Вас!

З любов’ю і великою повагою ваша давня шанувальниця