Солодощі та солодкі обіцянки...

Вибори як лакмус рівня медіаграмотності та критичності українців

Місцеві вибори в Україні відображають значну роль комунікаційних технологій, які трансформуються, мімікрують, впливають на свідомість людини різноманітними засобами. Медіа— та PR-комунікації, політтехнології, за великим рахунком, перемагають у боротьбі за відсотки виборців. Меншість переходить у більшість. Маргінали виходять у публічний простір, виголошують дуже прості тези, штамповані роками політичні обіцянки, емоційно та неаргументовано критикують, штучно створюють образ опозиціонерів і здобувають підтримку якоїсь частки населення. На жаль.

Розглянемо кілька тенденцій виборчого процесу. По-перше, поява нових назв партій у бюлетенях у різних кутках України, зокрема новостворені партії локальних лідерів або нові політичні проєкти відомих олігархів привернули увагу виборця, хоча не всюди ця технологія спрацювала. По-друге, у списках можна побачити «випадкових» людей. «Мамо, — вибігає дівчина із кабінки для голосування, — хто всі ці люди? Я не знаю, за кого голосувати», — панікує вона. Мабуть, вперше прийшла на вибори. Я теж вчитуюся в списки бюлетеня багатомандатного виборчого округу. А там стільки випадкових людей — від самозваних громадських активістів до майстрині манікюру. З іншого боку, з «випадковими» легше «домовитися» на будь-якому рівні.

Маріупольці обговорюють дані екзит-полів та результати виборів, які були оприлюднені 30 жовтня. На посаду мера обрано чинного голову міста Вадима Бойченка (64,57%), що було прогнозовано. До міськради пройшли такі партії: «Блок Вадима Бойченка» (41,69% голосів), «Опозиційна платформа за життя» (33,99%), «Партія Шарія» (7,90%), «Сила людей»(6,20%), «Слуга народу» (5,10%). Не потрапили до Маріупольської міської ради як відомі, ребрендингові, так і новоспечені партії: «Європейська Солідарність» (2,44%), «За Майбутнє» (0,92%), «Батьківщина» (0,78%), «Наш край» (0,71%), «Удар» (0,21%). Як результат — гарячі дискусії щодо результатів саме в Маріуполі в контексті воєнних дій та вибору двох партій, які виголошують проросійські лозунги.

Безумовно, вплив на масову свідомість здійснюють пропагандистські телеканали, партійна преса, сайти, групи в соцмережах, одіозні блогери. Також агенти впливу на місцях максимально переконували, щоб у неділю пенсіонери не їхали на дачу, а пішли за них голосувати, якщо бажають... а далі обіцянки-цяцянки на кшталт підвищення пенсій і зниження плати за комунальні послуги. КУльки і кулькИ. Солодощі та солодкі обіцянки.

На жаль, абсолютно не врегульовано питання використання заборонених/незаборонених методів впливу в інформаційному просторі, проте аудиторія серйозно потребує захисту. Промивання мізків, наклеювання ярликів, маніпулятивні технології, навіть метод «маркування мас» кульками кольорів окремих партій продемонстрували результат. Дешево та ефективно обробимо мізки! Але ніхто не визнає, що піддався впливу... смітникових сайтів, непрофесійних/непрофільних експертів, псевдофахівців з проплаченими «інструкціями», армії ботів, випадкових блогерів у соцмережах. Ніхто не визнає, що він неправий або просто має проблеми з аналітичним мисленням.

Тому постає питання в поширенні медіаграмотності задля боротьби з пропагандою, маніпуляцією, фейками, дезінформацією, прямою брехнею, вірусним контентом псевдоінформації. Критичне мислення та конструювання майбутнього є важливою стратегічною метою держави. Визнати помилки і навчитися аналізувати — набагато простіше, аніж потім потерпати від злиднів і залежності.