МЕНЮ

«Щоб не вивітрювався колорит...»

Ірина ЛАДИКА, випускниця Літньої школи журналістики «Дня»-2018
16 травня, 2019 - 17:20
Львів’яни — про осучаснення традицій

На початку травня місто Лева святкувало день народження — 763 роки. Пишне відзначення було тематичним: «Львів у стилі ретро». Що хорошого і що поганого в гулянні цілого міста — ми розпитали в його жителів.

Богдан ТИХОЛОЗ, директор Дому Франка:

— Львів — це місто з історичними традиціями і дуже яскраво вираженим історичним колоритом. Я не думаю, що святкування у стилі ретро — це щось таке, чого не має бути. Це свідчить про те, що Львів — місто, яке має пам’ять. А місто, яке знає традиції історичної минувшини, здатне їх й інтерпретувати, витлумачувати в контексті сучасності. Я не думаю, що звернення до минулого означає радикальну відмову від нового, яскравого майбутнього. Міцне коріння дає змогу творити яскраве, колоритне, цікаве майбутнє. Львову пасує ретро, тому мені тема цьогорічного святкування Дня міста видається дуже органічною. Коли ретро звучить для нас свіжими молодими голосами: Оксани Мухи, Зіновія Карача, Марічки Копитчак, то це уже не те ретро, яке було століття тому. Це сучасний, іронічний, добрий, свіжий погляд на минуле.

Для Дому Франка було дуже приємно і почесно взяти участь у цих святкуваннях. Сталося так, що День Львова розпочався із філософського сніданку в Домі Франка. Це уже традиційно, ми уже втретє відкриваємо святкування філософським сніданком у музеї. Цьогорічна тема була «Бути львів’янином». У нас були дуже цікаві гості: Андрій Содомора, Андрій Дахній, Олег Березюк. Прийшли до висновку: щоб бути львів’янином, не обов’язково народитися у Львові чи померти в ньому, але потрібно любити Львів, закохатися у Львові та у Львів, щоб відчути себе справжнім львів’янином. Мені подобається, що місто підбирає не лише формати масового, розважального характеру, а й знаходить місце для розважливої, тихої, неквапливої розмови, бо Львів — це ще й місто інтелектуалів. Це святкування завершилося не лише концертом у центрі, а й ретро-вечіркою в Домі Франка, що також є органічним для музею. Я вважаю, що свято вдалося, але треба за святом не забувати й про будні, щоб львівський колорит не вивітрювався.

Галина КУЧМАНИЧ, керівниця сектору промоції Палацу Хоткевича:

— Концепція Дня міста у стилі ретро доволі цікава. Це можливість зазирнути у минуле, витягти його на-гора й для когось прожити знову, для інших — вперше. На жаль, не всі львів’яни вжилися в образи ретро-панства й одягалися у святкові мешти і стилізований одяг. Утім, сама програма заходів з нагоди свята була доволі різноманітною: лекції-сніданки, антуражні вечірки, виставки, деякі з яких тривають досі.

До прикладу, фотовиставка Work in retro з експозицією ретро-велосипедів у Палаці Хоткевича. На світлинах можна побачити робітників сто років тому, старий Львів, його вулички, різні культурні установи та промислові об’єкти, є навіть знімок із Дня міста 1930 року. Виставка триватиме до 31 травня, відвідати її може кожен охочий.

Крім виставки, у Палаці відбулась антуражна ретро-вечірка. Відвідала її з великим задоволенням: танцювала під джазову музику, насолодилася танцювальним шоу аргентинського танго, насміялася від комічних мініатюр і прослухала пізнавальну лекцію про перший жіночий літературний журнал «Перший вінок». Відвідала також сніданкову лекцію в палаці «Філіжанка креативної економіки». Разом з Павлом Шереметою, Андрієм Жовтанецьким та Оксаною Гузь розмовляли про креатив і його внесок у розвиток міста й країни загалом. Заважав святкуванню хіба що дощ. Для прогулянок містом необхідна була парасолька.

Сашко БАЛАБАЙ, кінорежисер:

— Ми з дружиною ледь встигали бігати від однієї локації до іншої, щоб встигнути зафіксувати на фото всі атракції та події для історії. Неперевершені виступи музикантів на сцені на Площі Ринок, міжнародний фестиваль духових оркестрів, ретро-велозаїзд «Батяри на роверах», виступи фольклорних гуртів, ярмарки, конкурси, музичне «цунамі» в парках і на численних сценах по всьому Львову, святкова хода, вручення ключів від міста, цікаві лекції та майстер-класи... Навіть дощ не завадив насолодитися цим святом «на повні легені» й поповнити свою фото— і відео колекцію чудовими кадрами зі свята міста Лева. Завдяки організаторам цього свята у ці дні мозок трошки перепочив від передвиборчих перегонів та баталій. Але свято закінчилося, знов слід вертатися до роботи і волонтерських проектів. Та й війна кожен день нагадує про себе...

Ельвіра БОСОВИЧ, головна художниця театру «люди, і ляльки»:

— У мене зараз таке навантаження по роботі, що жодного дня не була в центрі, навіть з програмою не знайома. І останні події, вибори не надихають до святкових заходів. Чомусь таке відчуття, що зараз це розвага для туристів, а не свято для львів’ян.

Олег ПРИГОДА, ведучий:

— На День міста мені пощастило бути ведучим свята на Сихові (спальний район у Львові. — Авт.). Зранку була дощова погода, і я думав, що люди не прийдуть і свята не буде. Але був щиро здивований, скільки публіки зібралося — і мешканці Сихова, і львів’яни, і гості міста з Києва і Дніпра спеціально приїхали на свято, на концерт, послухати наших виконавців. Тисячі три людей було щонайменше — і під сценою, і на сходах, і під парасольками. Батьки прийшли разом з дітьми. Концерт тривав аж до опівночі — люди стояли під дощем і не поспішали розходитися, кричали: «На біс!». Виступав і Павло Табаков з вихованцями зі своєї школи, і співачка Мар’яна Ільків, і «Дударик». Панувала дуже крута й водночас задушевна, родинна атмосфера, я зарядився неймовірною енергетикою від людей. Коли на сцені звучала «Червона рута», всі глядачі співали її разом з нами.