«Ще одна краплина історичної правди»

Полтавці — про вшанування постатей, візит Президента та передвиборчу активність місцевих політиків

Олег ПУСТОВГАР, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті  в Полтавській області:

— Відзначу роботу Полтавського офісу Північно-Східного міжрегіонального відділу, зокрема серед щоденної організаційної рутини виокремлю три події.

Спільно з патріотичними депутатами міської ради ми підготували проєкт рішення Полтавської міськради щодо спорудження у Полтаві пам’ятника нашому славетному землякові, голові Директорії, Головному отаману військ  УНР, журналістові, літературному  і театральному оглядачу Симонові Петлюрі. Визначилися з локацією — це територія поруч із місцем, де стояла садиба родини Петлюр. Так було поставлено крапку у багаторічній дискусії між різними громадсько-політичними середовищами Полтавщини щодо місця встановлення пам’ятника.

Помітною подією у культурному житті міста стала презентація  книги Українського інституту національної пам’яті «Капелани. На службі Богу і Україні». Захід відбувся у межах проєкту Полтавського краєзнавчого музею «Капелани-духовний щит України». Так вшанували захисників державної незалежності, священників, які, об’єднавши свої зусилля, вирушили на захист України від російської агресії та для духовної підтримки наших військовослужбовців. Саме капелани молитвою і добрим словом підтримують дух і волю українських захисників на передовій, рятують воїнів у час найважчої душевної боротьби. Як співорганізатор сподіваюся, що з огляду на медійний резонанс вдалося донести до полтавців бодай краплину історичної правди про російсько-українську війну та унікальне явище капеланського руху.

А ще не можу оминути увагою непересічну подію: у селі Великі Будища неподалік Диканьки відкрили  перший пам’ятний знак на Полтавщині, присвячений українсько-шведському союзу. Нарешті увічнено Великобудищанський трактат — одну з найбільш знакових подій воєнно-політичного виступу гетьмана Івана Мазепи. Союзницький документ 1709 року між гетьманом Іваном Мазепою й кошовим отаманом Костем Гордієнком, з одного боку, та шведським королем Карлом ХІІ з іншого підписали в одній із церков села Великі Будища. Виготовлення профінансовано зусиллями меценатів та коштом районного бюджету. На гранітній стелі зображено герби гетьмана Івана Мазепи, шведського короля Карла XII та герб Війська Запорозького, а увінчує пам’ятний знак герб сотенного козацького містечка Великі Будища 1709 року. Чому це важливо? Складовою новітньої російсько-української війни є імперська пропаганда, про що неодноразово наголошував на шпальтах газети «День» доктор історичних наук Віктор Брехуненко: «Міфи, які створює і вдосконалює Росія, покривають майже все поле української історії». І він, й інші  дослідники відзначають високий рівень міфологізації подій Великої Північної війни в Україні 1708-1709 років. Один із російських імперських міфів звучить просто й нахабно: українсько-шведського союзу взагалі не було! Щойно відкритий пам’ятний знак спростовує ворожу пропаганду і засвідчує, що запорізькі козаки теж брали участь у тих подіях, що кошовий отаман Кость Гордієнко,  попри непрості стосунки з гетьманом, коли настав вирішальний час і йшлося про визволення України з-під московського ярма, став на бік української ідеї, на бік гетьмана Івана Мазепи.

Не можу оминути увагою історичні події, що розгортаються на наших очах у сусідів-білорусів. Наважусь зробити оптимістичні висновки. По-перше, протести не вщухли, а набирають обертів. По-друге, схоже, що окреслився перелом у настроях значної частини протестувальників. Тактика білорусів чимось нагадує події Майдану: на вихідні виходять сотні тисяч, у будні відбуваються менш чисельні, але переконливі акції, які розхитують підвалини режиму. Маєво національних прапорів (біло-червоно-білий прапор Білоруської Народної Республіки іноді ще називають стягом БНФ — Білоруського Народного Фронту, як у нас називали у 1989—1991 рр. «рухівським» синьо-жовтий), долучення до протестів середовищ БНФ та інших національно-демократичних сил Білорусі. Більше того: активісти БНФ та прозахідні політики є не тільки масовкою, а й подекуди впливають на процес — беруть участь у розробці ухвал мітингів, дають інтерв’ю, тобто створюють потрібний наратив, формують громадську думку. Долучення національної складової означає, що феесбешникам буде набагато складніше маніпулювати протестами у вигідному Москві руслі.

Нарешті наші дипломати продемонстрували більш чітку позицію: Україна цими днями приєдналася до заяви ЄС, яка характеризує недавні вибори в Білорусі як такі, що не відповідали міжнародним стандартам, і оголосила про ймовірність запровадження санкцій щодо осіб, відповідальних за насильство, ув’язнення інакодумців та фальсифікацію результатів виборів.

Микола ЛИСОГОР, журналіст:

— Останній тиждень був насичений подіями. Вже традиційно у День Незалежності полтавці утворили «Живий тризуб». Дев’ятий рік поспіль на площі перед ОДА люди шикуються у формі малого герба України.

Також у Полтаві завершили будівництво сучасного кардіодиспансеру, який будували 5 років і витратили 400 млн грн. У медзакладі сучасна техніка, у відділеннях є клімат-контроль, стабілізатор кисню, працюють Wі-Fі та камери відеоспостереження за пацієнтами. Лікарі зможуть проводити високотехнологічні оперативні втручання, зокрема стентування, досліджувати судинні захворювання методами ангіографії та коронарографії. Крім того, плануються операції на відкритому серці.

З поганого можна згадати викрадення у Полтаві: студент-іноземець викрав автомобіль, у салоні якого перебували діти. Добре, що його затримали й ніхто не постраждав. А біля місцевого нічного клубу жорстоко побилися дівчата. Також минулого тижня стався «кримінал» всеукраїнського масштабу: під Харковом обстріляли автобус з активістами організації «Патріоти — За життя», які їхали з Полтави.

У політичних колах зараз обговорюють виступ депутата Гео Лероса з парламентської трибуни, який звинуватив Президента України Володимира Зеленського у бездіяльності, толерантності до корупції й підпалі його машини.

Валерій РУЧКА, ведучий проєкту «Пейсмейкери»:

— Почну з поганого — Президент України Володимир Зеленський відвідав Полтаву. Було багато невиправданого піару щодо славнозвісного «Великого будівництва», багато силовиків і закрита площа біля ОДА, де зібралися «зелені» представники міста та області. Чому це відношу до поганого? Ну, по-перше, зовсім не розумію, навіщо Зе-команда присвоює все, що будувалося ще до них. Не знаю, як в інших областях, але у Полтавській понавішували знаки «Програма Президента «Велике будівництво» скрізь, де тільки можна було. По-друге, площу біля обласної адміністрації охороняли силовики, мабуть, із усього регіону, повністю загородили її парканом і пускали тільки «обраних». Як говорили в натовпі, такого не було при жодному президентові. Відкритість Зеленського вражає! Не дуже вдалий піар для місцевих кандидатів. Та й самі претенденти на депутатські мандати «зашкварилися», зокрема не змогли донести до сміттєвих баків пляшки з-під води та різну брендовану «Земакулатуру», залишивши після себе купи сміття. Хороший початок!

З позитивного. У місті почали масово все ремонтувати, фарбувати, освітлювати і проводити спортивні турніри. До Полтави прибула перша партія нових тролейбусів, тож кожен можновладець намагається знайти аргументи, що ця подія відбулася тільки завдяки йому. Період перед виборами — це завжди активність політиків усіх рангів, а для громади хороший шанс, що їм все ж відремонтують тротуари, під’їзди і дитячі майданчики. Зараз усі чиновники мегащедрі та безвідмовні, тому не соромтеся! Але вибір робіть обдумано, оскільки після вашого волевиявлення все зміниться! І не обов’язково на краще