Про долю Олени Курило

Блискуча постать українського мовознавства

19 жовтня 2020 року минуло 130 років з дня народження видатного українського мовознавця Олени Борисівни Курило, а також 100 років з першого видання її книжки «Уваги до сучасної української літературної мови». У анотації передруку книжки в 2008 року зазначається, що це «є неоціненний мовний порадник, що його варто мати напохваті кожному, хто пише бодай кілька рядків на день: школяреві, студентові, викладачеві, письменникові, урядовцеві; книжка, яка кожного навчить дотримуватись не тільки граматики, а й духу української мови»  (Уваги до сучасної української літературної мови / О. Курило. – 2-е вид. – К.: Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2008. – 303 с.)

У вступному слові своєї праці Олена Курило писала: «Ні одна літературна мова, крім української, не зазнала в процесі свого розвитку такої раптової зміни в не що й довгий час, бо тільки від революції 1917 року. Це зрозуміла річ. Народилася українська державність, народилася українська школа. І тут живо треба було дати вислови цим новим культурно-національним формам життя, треба було творити нові слова, нові синтактичні, нові фразеологічні звороти. І в творчій тій роботі надто далося в знаки довголітнє московське поневолення: до тієї творчої роботи українці стали з психологією російської мови, із способом російського думання».

І ще цитата з книжки:

«Завдання я собі в оцій своїй роботі поставила переважно практичне: стати хоч трохи своїми увагами у пригоді сучасній українській літературній мові, щоб на її характерні хиби вказавши, подати й поправні форми й звороти, а передусім вказати на ті особливості в українській народній мові, що їм мало, а то й зовсім не дає уваги сучасна українська літературна мова в ширшому розумінні, тобто і мова красного письменства».

Олена Курило навчалася у Львівському університеті, закінчила в 1913 році жіночі курси, які працювали у Варшавському університеті.. У перші роки існування Української Народної Республіки та Української Держави Гетьмана Скоропадського Олена Курило взяла найактивнішу участь в українізації школи. У 1917-18 роках вийшов у Києві її підручник «Початкова граматика української мови» у двох частинах.

Лауреат Національної Шевченківської премії, академік Національної академії наук України, почесний доктор Харківського університету і Києво-могилянської академії, президент Української Вільної Академії Наук у США, Юрій Шевельов так оцінює цей підручник: «Видавана й перевидавана безперервно від 1918-го до 1926 року (наклад самого 9-го видання був 150 000), студійована без перебільшення мільйонами українських школярів, ця книжка своїми одинадцятьма виданнями лишила, може, більший слід у свідомості покоління тих років, ніж багато інших книжок. Це не була наукова праця, це був практичний підручник для дітей, він не давав наукової системи й не претендував на сувору науковість методи, але він будив любов до своєї країни і мови. Автор цих рядків особисто досі пам’ятає окремі сторінки з цієї книжки, що з нею він зустрівся 1918 року, бувши учнем першої української гімназії» (Шевельов Ю. В. «Портрети українських мовознавців». – К., 2002.)

На початку 1930-х рр. розгорнулася кампанія цькування українських мовознавців. Низка мовознавців була знищена, знищувалися та замовчувалися їхні праці. У жовтні 1938 року Олена Курило була заарештована й засуджена до 8 років концтаборів за «українську контрреволюційну націоналістичну діяльність». Ув’язнення відбувала в Карагандинському таборі (Казахстан). Звільнена у жовтні 1946 року. Подальша доля її не відома. Реабілітована 1989 року.

Недовга наукова діяльність Олени Курило неподільно зв’язана з Україною та українською мовою.

У квітні 2019 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (набрав чинності - 16 липня того ж року). Закон закріплює за українською статус єдиної державної мови, яка є обов'язковою для органів державної влади та публічних сфер.

У червні 2019 року до Конституційного суду України звернулася група депутатів з вимогою визнати мовний закон неконституційним. На думку заявників, закон дискримінує російську мову. За Тарасом Шевченком це - «дядьки отечества чужого» в Україні. За його пророчим словом, коли їх не стане над ними  виростуть лише «будяки та кропива - а більш нічого не виросте…».

А блискуча постать  Олени Курило та її праці  навічно вписані  в українське мовознавство.