«Незважаючи на негоду, люди приходять в бібліотеку»

Олег СИРОТЮК, депутат Тернопільської обласної ради:

— Серед позитивів — блокування Медведчуківських телеканалів «NewsOne», «112» та «ZIK», з іншого ж боку — досі працюють «Наш» та «Інтер», а куму Путіна нічого не заважає купити чи створити новий український телеканал, що надалі пропагуватиме прокремлівські наративи та зловживатиме свободою слова. Серед негативів — антиукраїнські рішення окружного адміністративного суду Києва. Після зобов’язання МОН на догоду ексрегіоналу Портнову переглянути підручники з історії України щодо подій Революції Гідності та заборони Київській міській раді вшанування річниць восьми видатних українців, зокрема, українського військовика та політичного діяча Івана Полтавця-Остряниці, полковників УПА Василя Левковича, Василя Сидора і Василя Галаси, журналіста і письменника Уласа Самчука, публіциста й політолога Юрія Липи, українського вченого та редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича, а також голови Проводу ОУН Андрія Мельника. Серед приємних подій — презентація книги Степана Бандери «Перспективи Української Революції». Уперше збірник вийшов друком у Мюнхені в 1978 році, а 10 лютого в «Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини» відбулася презентація його четвертого перевидання. Оскільки мова видання містить чимало застарілої та запозиченої лексики, то для зручності є глосарій термінів рідковживаних, малозрозумілих і діалектних слів. Також за допомогою QR-кодів читач зможе потрапити в онлайн-медіатеку, де зібрані оцифровані видання середини минулого століття.

Михайло ТИМОШИК, просвітянин, краєзнавець, фалерист:

— Хороше те, що серед чотирьох лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. Братів Богдана та Левка Лепких пощастило бути й мені. Для мене це дуже висока нагорода. Свою місію бачу в розвитку краєзнавства, освітянства, у відновленні та збереженні пам’яток для наступних поколінь. Радий з того, що маю змогу допомагати нашим закладам культури: реалізовувати зовнішню рекламу, видавати книги. Щиро вітаю також письменника Віктора Палинського зі Львова, художників Михайла та Олега Кузівих, доктора історичних наук, голову Тернопільської асоціації релігієзнавців Ярослава Стоцького  із отриманням цієї вагомої відзнаки. Маленькою перемогою також вважаю внесення змін до Закону України «Про культуру». Вірю, що це сприятиме зростанню розвитку сфери культури та зміцненню її авторитету. Адже культурній сфері в Україні постійно не щастить: фінансування за залишковим принципом, ігнорування нагальних потреб, купа вимог та обов’язків, але при цьому тільки обіцянки держави про підтримку й сприяння. Від початку незалежності вона по суті тримається на ентузіазмі. Тому підтримка з боку держави, на місцевому рівні та ваша небайдужість кожного з нас зараз їй необхідна. Спільно з тернопільською міською «Просвітою» ми започаткували акцію «Підтримай культуру Тернопільщини!», закликаючи мешканців краю відвідувати книгарні, театри, музеї, кінотеатри. Адже, придбавши квиток, вони не лише духовно збагатяться, а й водночас підтримають галузь, що чи не найбільше постраждала під час локдауну й карантину загалом. Окрім того — триває просвітницько-пізнавальна акція «Від минувшини — до сьогодення». У її рамках в різних куточках Тернополя розміщені сітілайти із відомостями про просвітянин різних епох, які творили історію України. Зокрема, Іванна Блажкевич, Дарія Чубата, Володимир Лучаківський... Загалом, плануємо впродовж року розмістити понад сотню таких інформаційних сітілайтів. Позитивом також було відкриття виставки художниці Олесі Гудими «NATURA пристрасті». В експозиції — 13 полотен. На них — квіти, написані технікою імпасто в стилі a la prima. Це коли художник пише картину за доволі короткий час, намагаючись передати емоції й почуття. Чуттєво, яскраво, по-справжньому...

Сергій СИНЮК, письменник, редактор Кременецької центральної бібліотеки ім. Ю. Словацького:

— Хороше цього тижня те, що нарешті я дожив до зарплати за січень, але погано, що тільки 10-го лютого. Адже січень для широкого загалу найзатратніший місяць і не давати бюджетникам получку, я вважаю не тільки не правильно, але й не гуманно. Неможливість зробити подарунки всім, хто їх вартий, купити належних харчів на святковий стіл, нагнітає депресію. Друга знакова подія для мене, але радісна, що в сільській хатині села Онишківці, де я проживаю, вдалося облаштувати ванну і запустити систему теплої води. Міських жителів цим не здивуєш, вони сприймають це як належне. Але, коли ж в хатині, якій вже 100 років, з’являється ванна і зручності, то це, на мою думку, вагомий крок всієї України в бік Європи. Ще оці снігопади. Вони, звичайно, негативні, але з іншого боку спровокували взаємовиручку людей. Ну, я зараз у Фейсбуці в стрічці бачу звернення груп, які пропонують свою допомогу автомобілістам, які застрягли в заметах, студенти розчищають стежки перед дорогами самотніх інвалідів і людей старшого віку. Добре і те, що проявляється некомпетентність певних облич, які при владі — як нових, так і не дуже. Тішить те, що незважаючи на негоду, люди приходять в бібліотеку і читають книжки, а також те, що в бібліотеку нарешті стало можна ходити. Все-таки оця попередня ситуація, коли по горілку було можна, а в бібліотеку — ні, вона була не дуже корисна для суспільства. А тепер, хоч і в масках, але приходять, набирають літератури по максимуму. Якщо раніше брали одну-дві книжки, то тепер питають, скільки можна взяти якнайбільше. Я вважаю, що це теж позитивний сигнал. Суспільство, яке замислюється і на карантині читає книжки, також наш вагомий крок до Європи. Такий же, як ванна в сільській хаті столітньої давності.