МЕНЮ

«Музикальна Кам’яниця» – жива душа Соломії Крушельницької

Наталія ГУМНИЦЬКА, Львів, фото надано автором
17 жовтня, 2019 - 17:35
До тридцятиріччя Музично-меморіального музею у Львові

Позаземне життя славетних постатей знаходить своє продовження у популяризації їхньої творчої спадщини вдячними нащадками. Одним із найефективніших способів дослідження й пізнання життєвого та творчого шляху геніальних особистостей є музейництво. Однак не усім таланить на такі науково-дослідницькі центри. На щастя, нашій славетній Соломії Крушельницькій, Оперній Діві, яка царювала на найкращих оперних сценах світу, неймовірно пощастило. Рівно тридцять років тому, у жовтні 1989 року, було відкрито Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у будинку, який був власністю співачки з 1903 по 1939 рік і в якому минули останні роки її життя. Сьогодні цей будинок по вулиці Соломії Крушельницької під номером 23 знають не лише львів’яни, а й чисельні туристи й митці, шанувальники таланту геніальної виконавиці головних ролей в операх Пуччіні, Ваґнера, Верді, Доніцетті, Белліні, Чайковського, Монюшка, Масне, Сен-Санса... А її неперевершена Чіо-Чіо-сан, яка зробила оперу Джакомо Пуччіні «Мадам Баттерфляй» безсмертною, досі є взірцем вокалу й досконалої акторської гри, якою захоплювалися знамениті Сара Бернар і Елеонора Дузе.

З нагоди тридцятиріччя функціонування музею, який за його системні музичні високомайстерні програми у стилі славетної господині дому отримав неофіційну назву «музикальна кам’яниця», у Львівському будинку вчених відбулася Урочиста академія. Серед чисельних гостей урочистостей були представники великої родини Соломії Крушельницької, яка має своїх героїв і поетів — Героя України композитора Мирослава Скорика, Героя Небесної сотні Андрія Дигдаловича, поета і перекладача Андрія Содомору та поетку Теодору Савчинську. Першим привітав і поблагословив учасників академії священик Тарас Савчинський, один із найстарших членів родини співачки.

У ювілейній стислій доповіді незмінна директорка музею Галина Тихобаєва окреслила напрями діяльності й вагомий доробок нечисленного, але високопрофесійного, згуртованого і відданого своїй справі колективу. Впродовж цих років інституція  концептуально охопила всі основні вектори музейної роботи — науково-фондовий, науково-дослідний, просвітницький, екскурсійний, концертно-виставковий, видавничий. Стрижнем кожного з цих напрямів були питання вивчення й популяризації життя і творчості Патронеси музею — Соломії Крушельницької. Завдяки творчій, ритмічній, креативній та продуктивній праці музей став визнаним музично-культурним центром в Україні, згуртував навколо себе велике коло друзів: родичів, митців, музичну еліту, художників, вокалістів, громадських діячів, літераторів, просто шанувальників як з різних областей України, так і з-за кордону — Італії, Австрії, Америки, Канади, Аргентини, Польщі.

Науково-фондова робота (керівник — Ірина Криворучка) вражає — фонди зросли з 2-х тисяч до 20-ти тисяч музейних предметів. Незважаючи на те, що значна частина особистого архіву співачки була втрачена, працівники музею доклали титанічних зусиль, наукового хисту і відтворили багато невідомих сторінок із життя славетної артистки. Адже Соломія Крушельницька не була публічною особою, прожила великий відтинок свого творчого життя за межами України, побачила жахіття двох світових воєн і відчула на собі тиск сталінського режиму. Це позначилося на відсутності першоджерел із її особистого і творчого життя — щоденника, інтерв’ю, спогадів. Результатом науково-дослідної роботи стала велика кількість статей і спеціальних монографічних видань. Серед них справді унікальне видання «Соломія Крушельницька. Хроніка 1893—1920 років» (автор-упорядник — Данута Білавич), яке стало результатом кропіткої роботи як автора, так і усього колективу музею, який з 1998 року започаткував проєкт системного дослідження одного року з життя артистки. Щороку в День народження Соломії Крушельницької (23 вересня) під час урочистих заходів звучала доповідь «Один рік у житті Соломії Крушельницької». Ці доповіді лягли в основу хроніки подій із життя і творчої діяльності артистки у період становлення, розквіту та завершення кар’єри Оперної Діви. Це впорядковане видання є неоціненним джерелом для наступних поколінь дослідників величної постаті Соломії Крушельницької в українській та світовій музичній культурі.

На ще одній фундаментальній праці варто наголосити у цій ювілейній статті: «Соломія Крушельницька. Міста і слава» (упорядники — Галина Тихобаєва, Ірина Криворучка). На Міжнародному форумі книговидавців у Львові 2010 року книга здобула Гран-прі. Видання містить унікальні фотографії, рецензії, відгуки про тріумфальні виступи Соломії Крушельницької на найпрестижніших оперних сценах світу. Вражає карколомний успіх молодої Соломії Крушельницької на сцені Великого театру у Варшаві особливо на 500-й виставі «Гальки» С. Монюшка 1900 р., яка стала символом національних ідей та шляху від національної до всесвітньої слави опери.

А підкорення вимогливої публіки Grand Opera в Парижі в опері Ріхарда Ваґнера «Лоенґрін» співачкою 1902 року було відображено в численних паризьких часописах, зокрема La Gaulois, Figaro. Про беззаперечний успіх молодої співачки (до речі, якого за життя не зміг здобути сам Р. Ваґнер) свідчить стаття «Mea Kruszelinicka», опублікована у незалежному французькому часописі La Revue d’art dramatique з портретом співачки у ролі Аїди роботи відомого паризького ілюстратора Е. Леві, фрагмент якої звучить так: «Серед великих співачок нашого часу, якими захоплювалися в Парижі під час останнього сезону, однією з найцікавіших безсумнівно була чудова артистка Меа Крушельницька... Незрівнянна артистка наділена величезним голосом, могутні звуки якого і пестливі, і трагічні водночас. Крушельницька безсумнівно належить до найбільших співачок нашої епохи».

Доповненням до книжки «Соломія Крушельницька. Міста і слава» стало мистецьке видання «Оперний світ Соломії Крушельницької. Путівник по операх з репертуару співачки» (упорядник — Мар’яна Зубеляк). За цими великими видавничими проєктами захована кропітка щоденна праця колективу з організації різноманітних музичних вечорів, виставок, конкурсів, тематичних екскурсій, зустрічей з відомими артистами, науковцями...

Аура всіх цих заходів освячена любов’ю і трепетним ставленням до постаті Соломії Крушельницької працівників музею, яка повною мірою передається присутнім...

Завідувачка відділу «Меморіальний будинок-музей Д. І. Яворницького» Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького Яна Тимошенко розповіла, що виставка «На вершині світової слави», присвячена славетній Соломії, в їхньому музеї викликала неабиякий культурний резонанс не лише містян, а й зарубіжних гостей із Франції. Саме така відкритість до дружньої співпраці з окремими інституціями та особистостями перетворює домівку Соломії Крушельницької у справжній культурний місток, залучає десятки вітчизняних і зарубіжних прихильників таланту цієї непересічної постаті у сфері оперного мистецтва XX століття, робить її близькою і зрозумілою молодому поколінню. Свідченням цього стала мистецько-просвітницька композиція «Секрет успіху Соломії Крушельницької» авторства викладачки сольного співу і бандури Любові Кардаш та її учениці Ганни Чумаченко із Кропивницького, яку вони презентували наступного дня в «музичній кам’яниці». Головна ідея вистави — думка самої Соломії Крушельницької: «Без праці талант буде розвіяний вітром!»

Вітальні виступи перемежовувалися високомистецькими номерами у виконанні відомих музикантів і співаків, друзів музею.

Викликають захоплення десятки успішних проєктів, серед яких художня виставка в межах міжнародного мистецького проєкту SOLOMIA, в якій представлено 28 творів відомих українських художників. Вони засобами живопису відтворили образ славетної співачки та її улюблені ландшафти. Виставка отримала великий резонанс і з успіхом подорожує по різних країнах Європи, прославляючи українську Оперну Діву. Представник благодійного фонду «Україна — це ми», з ініціативи якого і був здійснений цей мистецький пленер, Юрій Юров подарував у фонд музею одну з кращих авторських робіт. Галина Тихобаєва наголосила що для комфортного почуття іноземних туристів музей готує аудіогідів англійською та німецькою мовами. Цей проєкт допомагає музею здійснити Мовна школа Internаtionаl Housе під керівництвом Мар’яни Ільїної разом з Австрійським бюро кооперації у Львові.

Ювілейна академія продемонструвала молодість, креативність і сучасність колективу музею, який поруч із традиційними методами вивчення і популяризації імені та творчої спадщини Соломії Крушельницької використовує інноваційні технології, покликані зацікавити якнайширше коло молодої генерації величною постаттю славетної Соломії. Ці беззаперечні досягнення і новації продиктовані незмінною любов’ю колективу музею до своєї Патронеси. Побажаємо дружньому колективу музею подальшої успішної дороги до вершин прослави нашої Соломії Крушельницької на культурній мапі світу!