МЕНЮ

Літо – під загрозою «політичного втручання»

Вікторія ЖУЙКО, Ужгород
13 червня, 2019 - 19:22
В Ужгороді неймовірна пора — цвітіння найдовшої у Європі алеї лип

Попри надзвичайно спекотні дні, саме пахуча набережна стає найпопулярнішим місцем зустрічей. У затінку сторічних дерев як діляться особистим, так і активно обговорюють політичні новини.

Михайло ДАНКАНИЧ, директор Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради:

— Що доброго: в мене надзвичайно цікава робота, що дає можливість досліджувати й реалізовувати проєкти в різних сферах — туризм, екологія, освіта, інновації, право і т.д. Для мене це вкрай важлива можливість — мати різноманітність у роботі. Ми розпочали збільшувати свою команду, і це теж позитив, оскільки нові люди мають свіжі погляди, енергію — це надихає. А ще надихають маленька донька та дружина, і це теж неймовірний позитив. Зрештою, на мою думку, позитив, це те, що можна знаходити щодня в повсякденних справах, головне навчитися дивитися на все під потрібним кутом.

Що поганого: специфіка моєї сфери діяльності — багато часу йде з моменту ідеї до моменту реалізації якоїсь мети/проєкту. Іноді ти змушений чекати рік, а то і два, і, на жаль, не можеш вплинути на цей процес. От і зараз ми чекаємо на початок двох великих проєктів, що мають розпочатися цього року на Закарпатті, але поки що чіткості, коли буде старт, на жаль, немає. Добре, що очікування не лінійне, і можна паралельно розробляти і подавати інші проєкти, інакше було би зовсім сумно. Зрештою, хочеться більше допомагати селам, містам і фінальним бенефіціарам — пересічним закарпатцям, створюючи приклади для наслідування регіонального розвитку, очікуючи на їх реалізацію місяці, а не роки.

Катерина IРХА, журналістка:

— Якщо абстрагуватися від політичних перипетій у державі, то про хороше і позитивне говорити легко — це рідні і близькі, з якими усе добре, це відчуття, що знаходишся на своєму місці, де від тебе є користь, це чудова літня пора в чудовому місті і не менш прекрасні плани, які поступово реалізовуєш. А негатив переважно пов’язаний із хаосом і нерозумінням, чого чекати від завтрашнього дня і як впливати на ситуацію. Літо як пора відпочинку й оновлення постійно перебуває під загрозою так званого політичного втручання.

Олександр ВОЛОСЯНСЬКИЙ, керівник Закарпатського центру підтримки ОСББ:

— Із хорошого: ОСББ стали активніше брати участь у програмі «Теплий кредит», як документально, так і фінансово. Також створено раду голів ОСББ при Ужгородській міській раді, як консультативно-дорадчий орган і розпочалося практичне стягнення коштів заборгованості мешканців з оплати послуг ОСББ через суд (шляхом подання заяв). З поганого: набуття чинності норм Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», згідно з якими усі ОСББ мають встановити загальнобудинковий прилад обліку води, а це дорого. Також передано на баланс ОСББ ліфти, які ламаються, часто бувають у поганому стані, а деталі дорогі. Проблематичним є й оформлення земельних ділянок, міська рада часто відмовляє, ОСББ важко домогтися передачі землі і прибудинкової території в постійне користування. Окрім цього, погіршується ситуація і з картками форми «А» і «Б», де вказано, хто прописаний у квартирах. ЖРЕРи не передають у ОСББ ці документи, людям доводиться бігати між різними структурами.

Олександра МАХЛIН, мама двох дітей:

— Мені хочеться відзначити дрібні позитивні речі, які роблять мій світ кращим. Це неймовірні цікаві дитячі книжки українських видавництв, які можна взяти в бібліотеці. Дедалі більше людей дбають про наш спільний добробут, прибирають навколо будинку, саджають квіти, сортують сміття і зменшують використання пластику в повсякденному житті. Я щиро радію з того, що сучасні батьки стають більш свідомими, мають можливість отримати відповіді на свої запитання, адже велика кількість корисної і важливої інформації є доступною, а освіта та медицина змінюються, тим самим покращуючи і моє життя. Але не все так позитивно, як здається на перший погляд. Рівень довіри один до одного зменшується, страх за майбутнє дітей зростає. В мене вперше в житті немає впевненості в завтрашньому дні і у тому, що всі починання моїх дітей отримають шанс бути втіленими.