Компас у розмаїтті дат

Про знакові ювілеї — в календарі Волині

Уже три десятки літ управління культури Волинської ОДА, краєзнавчий музей та обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки видають щорічний Календар знаменних і пам’ятних дат Волині. Складено його і на 2021-й рік. Сюди включено матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя краю, ювілеї видатних уродженців області та відомих діячів, життєдіяльність яких пов’язана з Волинню.

Книга побачила світ у місцевому видавництві «Терези», у ній 300 сторінок. Вона відкривається хронологічним переліком пам’ятних дат на кожен місяць. Далі — число і назва події чи прізвище. Окремо подається авторська довідка чи розгорнута розповідь про ювіляра. За цим йде список літератури, в якому вказуються документи, книжки, статті зі збірників і періодичних видань, довідники та бібліографічні посібники.

У «Календарі» подані покажчик імен видатних діячів, представлених у ньому, список авторів, які брали участь у написанні історичних та біографічних довідок, а вже сьомий рік тут є і географічний покажчик.

* * *

Тож на які знаменні дати для поліського краю багатий 2021-й? Їх чимало — аж 204! Серед них насамперед, виокремлю дві головні: 150-ліття від дня народження українського сходознавця, історика, письменника, перекладача-поліглота (знавця 60 мов) і фольклориста Агатангела Кримського (уродженця Володимира-Волинського) та ще однієї нашої землячки — уславленої письменниці, громадської діячки Лесі Українки. «День» уже широко писав про різні літературно-мистецькі заходи щодо їх вшанування. Творчі вечори в школах, вишах, виставки, конференції на теренах краю триватимуть протягом року.

Читач «Календаря», безперечно, зверне увагу і на низку інших круглих дат. Зокрема, на 135-ліття Олекси Алмазова — українського військового діяча, генерал-хорунжого армії УНР. Він певний час після еміграції жив і працював у Луцьку, тут помер, а на його могилі вже за Незалежної України споруджено пам’ятний знак. На березень припадає 125-ліття польського освітнього діяча, краєзнавця, дослідника Волині Якуба Гофмана. В наступні три місяці ще чотири поважні ювілеї: 120-ліття українського художника Миколи Рокицького; 115-ліття Євгена Шабліовського (уродженця міста Каменя-Каширського) — українського літературознавця, члена-кореспондента АН України, лавреата Шевченківської премії; 100-ліття хранителя родинного архіву Липинських — пана Яна (саме він надав для експозицій меморіального музею В’ячеслава Липинського в Затурцях чимало цінних реліквій зі спадщини цього українського державотворця) та режисера кіностудії імені Довженка Антона Тимонішина, життєвий шлях якого розпочався в селі Сьомаки Луцького району.

Поважні ювілейні дати фіксує «Календар» у біографіях волинських художників Анатолія Клімова, Миколи Кумановського, Валентина Кирилківа, письменників Андрія Бондарчука, Маргарити Малиновської, автора історичних романів Івана Корсака, лавреата Шевченківської премії Василя Слапчука, перекладача з англійської і німецької мов Володимира Василюка.

У закладах культури, сподіваюся, будуть організовані вечори-портрети на честь їхніх колег — народного артиста України Валерія Маренича, заслужених артистів України Лариси Мікоян і Миколи Гнатюка, художнього керівника Волинського державного академічного хору Олександра Стадника, самодіяльних композиторів, авторів текстів своїх пісень Олександра Каліщука, Степана Кривенького.

А ще в цьому переліку десятки славних імен моїх колег-журналістів, освітян, краєзнавців, майстрів народної творчості.

Окремий розділ збірника відведено пам’ятним датам у історії міст, сіл, підприємств, церков та пам’ятників.

575 років від першої писемної згадки святкуватимуть села Милуші, що поряд із Луцьком, та Окунин на Турійщині. На сто років менше буде селам Комарове, Конище, Кречів, Марковичі, Ростань, Лахвичі, Хрипськ. Як правило, громади такі урочистості цікаво проводять у нашій області в літні місяці. Про що писало ваше видання в №202 за 2015 рік.

Віряни краю завжди відзначають круглі дати побудови своїх храмів. «Календар» у цьому випуску акцентує на 250-літті від часу спорудження церков у селах Несвіч, Грудки та костелу в місті Ковелі.

Відзначу, що авторами історичних і біографічних розповідей та довідок у «Календарі» виступають доктори і кандидати історичних наук ВНУ імені Лесі Українки, провідні наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею та його відділів, краєзнавчих музеїв у містах і селищах області. Ґрунтовні і бібліографічні списки, над формуванням яких уже не один рік скрупульозно працюють Олена Гапонюк, Наталія Хом’як та Вікторія Пащук із обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Редакторами-упорядниками ювілейного, 30-го випуску «Календаря», як і багатьох попередніх є кандидат історичних наук Євгенія Ковальчук та завідувачка відділу краєзнавчої роботи Волинської наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Алла Понагайба.

Компас у розмаїтті дат

Компас у розмаїтті дат

Про знакові ювілеї — в календарі Волині

Уже три десятки літ управління культури Волинської ОДА, краєзнавчий музей та обласна універсальна наукова бібліотека імені Олени Пчілки видають щорічний Календар знаменних і пам’ятних дат Волині. Складено його і на 2021-й рік. Сюди включено матеріали про визначні події історії, громадсько-політичного і культурного життя краю, ювілеї видатних уродженців області та відомих діячів, життєдіяльність яких пов’язана з Волинню.

Книга побачила світ у місцевому видавництві «Терези», у ній 300 сторінок. Вона відкривається хронологічним переліком пам’ятних дат на кожен місяць. Далі — число і назва події чи прізвище. Окремо подається авторська довідка чи розгорнута розповідь про ювіляра. За цим йде список літератури, в якому вказуються документи, книжки, статті зі збірників і періодичних видань, довідники та бібліографічні посібники.

У «Календарі» подані покажчик імен видатних діячів, представлених у ньому, список авторів, які брали участь у написанні історичних та біографічних довідок, а вже сьомий рік тут є і географічний покажчик.

* * *

Тож на які знаменні дати для поліського краю багатий 2021-й? Їх чимало — аж 204! Серед них насамперед, виокремлю дві головні: 150-ліття від дня народження українського сходознавця, історика, письменника, перекладача-поліглота (знавця 60 мов) і фольклориста Агатангела Кримського (уродженця Володимира-Волинського) та ще однієї нашої землячки — уславленої письменниці, громадської діячки Лесі Українки. «День» уже широко писав про різні літературно-мистецькі заходи щодо їх вшанування. Творчі вечори в школах, вишах, виставки, конференції на теренах краю триватимуть протягом року.

Читач «Календаря», безперечно, зверне увагу і на низку інших круглих дат. Зокрема, на 135-ліття Олекси Алмазова — українського військового діяча, генерал-хорунжого армії УНР. Він певний час після еміграції жив і працював у Луцьку, тут помер, а на його могилі вже за Незалежної України споруджено пам’ятний знак. На березень припадає 125-ліття польського освітнього діяча, краєзнавця, дослідника Волині Якуба Гофмана. В наступні три місяці ще чотири поважні ювілеї: 120-ліття українського художника Миколи Рокицького; 115-ліття Євгена Шабліовського (уродженця міста Каменя-Каширського) — українського літературознавця, члена-кореспондента АН України, лавреата Шевченківської премії; 100-ліття хранителя родинного архіву Липинських — пана Яна (саме він надав для експозицій меморіального музею В’ячеслава Липинського в Затурцях чимало цінних реліквій зі спадщини цього українського державотворця) та режисера кіностудії імені Довженка Антона Тимонішина, життєвий шлях якого розпочався в селі Сьомаки Луцького району.

Поважні ювілейні дати фіксує «Календар» у біографіях волинських художників Анатолія Клімова, Миколи Кумановського, Валентина Кирилківа, письменників Андрія Бондарчука, Маргарити Малиновської, автора історичних романів Івана Корсака, лавреата Шевченківської премії Василя Слапчука, перекладача з англійської і німецької мов Володимира Василюка.

У закладах культури, сподіваюся, будуть організовані вечори-портрети на честь їхніх колег — народного артиста України Валерія Маренича, заслужених артистів України Лариси Мікоян і Миколи Гнатюка, художнього керівника Волинського державного академічного хору Олександра Стадника, самодіяльних композиторів, авторів текстів своїх пісень Олександра Каліщука, Степана Кривенького.

А ще в цьому переліку десятки славних імен моїх колег-журналістів, освітян, краєзнавців, майстрів народної творчості.

Окремий розділ збірника відведено пам’ятним датам у історії міст, сіл, підприємств, церков та пам’ятників.

575 років від першої писемної згадки святкуватимуть села Милуші, що поряд із Луцьком, та Окунин на Турійщині. На сто років менше буде селам Комарове, Конище, Кречів, Марковичі, Ростань, Лахвичі, Хрипськ. Як правило, громади такі урочистості цікаво проводять у нашій області в літні місяці. Про що писало ваше видання в №202 за 2015 рік.

Віряни краю завжди відзначають круглі дати побудови своїх храмів. «Календар» у цьому випуску акцентує на 250-літті від часу спорудження церков у селах Несвіч, Грудки та костелу в місті Ковелі.

Відзначу, що авторами історичних і біографічних розповідей та довідок у «Календарі» виступають доктори і кандидати історичних наук ВНУ імені Лесі Українки, провідні наукові співробітники Волинського краєзнавчого музею та його відділів, краєзнавчих музеїв у містах і селищах області. Ґрунтовні і бібліографічні списки, над формуванням яких уже не один рік скрупульозно працюють Олена Гапонюк, Наталія Хом’як та Вікторія Пащук із обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. Редакторами-упорядниками ювілейного, 30-го випуску «Календаря», як і багатьох попередніх є кандидат історичних наук Євгенія Ковальчук та завідувачка відділу краєзнавчої роботи Волинської наукової бібліотеки імені Олени Пчілки Алла Понагайба.