МЕНЮ

Хортиця – храм просто неба

26 вересня, 2019 - 16:50
Необхідно зберегти неповторний осередок, основу якого становлять Природа й Історія

До редакції надійшов відкритий лист Президентові України Володимиру Зеленському, в якому колишній генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» (у 2005—2007 рр.) Костянтин Сушко обстоює необхідність належного облаштування унікальної національної пам’ятки. Публікуємо уривки з нього:

Шановний Володимире Олександровичу!

Як людина, котра долею найбільшого острова на Дніпрі переймається упродовж більш ніж чотирьох десятиліть, я з неабияким піднесенням сприйняв звістку про Ваш намір залучити іноземні інвестиції для належного облаштування Національного заповідника «Хортиця». Подумалося: нарешті! При цьому Ваша обмовка, що на острові має розгорнутися щось «на зразок Діснейленду», видалося всього лише такою собі робочою реплікою, яка в жодному разі не розкриває змісту того, чим насправді слід наповнювати найунікальніший не лише в Україні, а й у Європі заповідний об’єкт. Отож, коли справа дійде до змісту, слід достеменно вивчити, що ж то воно є, острів Хортиця, і з огляду на що він удостоєний заповідного статусу найвищого рангу — Національного...

...Хортиця постає неповторним осередком, основу якого становлять Природа й Історія. Стало відомо, що на території площею 2359,26 гектара зосереджено зразки всіх ландшафтних зон Євразії: гір, лісу, лісостепу, степу, плавнів, навіть напівпустель. Кількість рослин становить понад 1000 видів, із яких 657 видів — представники місцевої, дикоростучої флори, а решта інтродуковані, тобто завезені на острів. Для порівняння: в Асканійському степу приблизно 600 видів рослин, у Хомутовському степу — 528, на Кам’яних Могилах — 460.

Незважаючи на те, що з 1927 року на острові розпочалися інтенсивні сільгоспроботи, шматок суші завдовжки 12 км і завширшки в середньому 2,5 кілометра 1958 року здобуває статус пам’ятки природи місцевого значення, 1963 року — пам’ятки природи республіканського значення, 1965-го — постановою Ради Міністрів УРСР його оголошено Державним історико-культурним заповідником, з 1994-го — Національним заповідником. Хортиця входить до складу заказника «Дніпрові пороги».

Упродовж останніх півстоліття на острові здійснена величезна дослідницька робота біологічного та історико-археологічного спрямування. На залишках степових ділянок та між скелями виявлено понад 40 рідкісних і зникаючих видів рослин, із яких понад 20 занесено до Червоної книги; серед них найцінніша — цимбохазма дніпровська, ровесник динозаврів. Тут мешкають понад 30 видів тварин, а також приблизно 150 видів птахів (усього в Україні понад 300 видів птахів), із яких орлан-білохвіст та скопа занесені до Червоної книги. Археологічні розкопки дали підстави стверджувати, що на острові перші сліди людина залишила ще 12 тисяч років тому, і відтоді ця земля постійно перебуває в центрі її уваги...

...Мережа відкритих у різних місцях острова стародавніх святилищ (свого роду первісних храмів) дає підстави вважати Хортицю величним Храмом просто неба. На це я почав звертати увагу ще тридцять літ тому, і зараз цю думку підтримує низка вчених... Саме в цьому напрямку — у відновленні Хортиці як унікального, не баченого у світі Храму просто неба — поступово й став розвиватися заповідник, починаючи з середини 1990-х років. А це відновлення неможливе без належного упорядкування природного середовища, що, до речі, записано в Генеральному плані розвитку заповідника.

А зараз — стисло про те, якій належить бути Хортиці як Національному заповідникові, у плані природної та історичної сутності острова.

Насамперед — жодних розважальних закладів!..

У мене давно підготовлений детальний проєкт облаштування Хортиці, з огляду на її виняткову природну та історичну сутність (з розрахунками, картами і схемами). Зараз же викладаю план коротко:

1. Створення дієвого охоронного підрозділу.

2. Відновлення історичного природного середовища.

3. Музеєфікація досліджених історико-археологічних об’єктів.

4. Розширення системи туристичної інфраструктури.

...Хортиця — об’єкт самодостатній. Відтак не треба нічим (надто — зайвим, а то й шкідливим) її забудовувати. Привівши до пуття осередки дикої природи (де вони є) й відновивши (де вони були) і додавши до них реставровані та музеєфіковані історико-археологічні пам’ятки та систему меморіально-туристичних комплексів, у вигляді острова Хортиці ми отримаємо найнеповторніший заповідник планети...

Отож, дбаючи про добробут країни, ні на мить не слід забувати, що основа всього — високий, незламний і незрадливий Дух, а не примхливий визиск...

З повагою, Костянтин СУШКО, письменник, лауреат Премії імені Івана Франка, генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» 2005—2007 років