МЕНЮ

«Хочеться, щоб 2020 рік приніс волю для нашої країни»

Богдан ПРОСКУРОВ, Полтава
26 грудня, 2019 - 17:25
Полтавці — про політичну ситуацію, туристичну привабливість міста, благодійність та волонтерство

Ольга МАТВIЄНКО, журналістка інтернет-видання «Коло»:

— На жаль, останнім часом дедалі важче в купі негативу віднайти те, що не дає остаточно опустити руки й розчаруватися у виборі українців, який вони здійснили навесні цього року.

Обшуки, затримання, допити, суди над волонтерами, ветеранами, яких ще до вироку на всю країну оголошують убивцями... Видається, що в країні повномасштабно реалізовується по пунктах план здачі країни ворогові. Мовляв, не змогли здолати нас на фронті активували швидкісну програму зі знищення України зсередини.

Залишається сподіватися, що незабаром абсурд ситуації із судилищем над Кузьменко, Антоненком і Дугарь згадуватимемо, як страшний сон.

Проте є подія минулого тижня, яка хоч і не пов’язана з реальним бажанням державників зробити благо для людей, та все ж завершилася позитивно саме для пересічних громадян: раптово, за один день, вдалося побороти гральний бізнес. Із вулиць Полтави, як і з вулиць сотень українських міст, поступово почали зникати «космолоти» і «лотомаркети».

І найбільший позитив у моєму місті, звичайно, пов’язаний з підготовкою до свят. У Полтаві люди не тільки скуповують напої та продукти для новорічного столу, а й активно беруть участь у численних благодійних акціях. Одна з таких

«Подаруй дитині свято». В останні кілька тижнів волонтери і небайдужі полтавці збирають подарунки для дітей із малозабезпечених сімей та дітей з особливими потребами. Вечірка в межах цієї акції, яку організовують за підтримки й у приміщенні міської ради, є прикладом того, як з мінімальними затратами і максимальним залученням людей отримати реальну допомогу. На противагу цьому, ми маємо, на жаль, і приклади благодійних акцій у Полтаві, де коштів зібрали менше, ніж витратили на фуршет.

Хочеться, щоб і останній тиждень перед Новим роком був більше насичений позитивом, люди згадали, що є ті, хто потребує підтримки, і з радістю цією підтримкою ділилися.

Анна МОРОЗОВА, журналістка:

— У цікавий передноворічний період випала нагода подумати про хороше і погане. Для мене це той час, коли слід підбивати підсумки року, виокремлювати, що вдалося зробити, а що ще доведеться відкладати на наступний рік. Рік, що минає, виявився для мене сповненим різних емоцій. На жаль, не вдалося «об’їздити» свій закордонний паспорт, однак випала нагода побачити досить багато цікавих місць України. Цьогоріч тягнуло до гір. Які ж прекрасні та мальовничі наші Карпати! Згадую, і знову хочеться перенестися із сумної, часто дощової й туманної Полтави туди.

До Нового року залишаються лічені дні, а святковий настрій поки десь блукає (та ще й погода цьому сприяє, а так хочеться хоча б у новорічну ніч снігу).

Якщо відхилитися від власних спогадів та приємних моментів, розумієш: наше місто відстало не те що від Європи, а від таких же обласних центрів України. На жаль, Полтава далека від туристичної привабливості. Ми на словах шукаємо розв’язання проблем, а на ділі влада й бізнес нічого не роблять для того, щоб залучати туристів. Фонтанами за мільйон доларів чи ялинкою навряд чи заманиш вибагливого туриста, який хоче бачити якусь родзинку в цьому місті, нормальну інфраструктуру та інші ознаки привабливості. Тож проблема залишається відкритою.

А ось і позитив. Коли до керівництва низки комунальних закладів приходять люди з прогресивним баченням розвитку підприємства, то є позитивні зрушення. На прикладі парку «Перемога» можна побачити, як люди з менеджерським досвідом змінюють центральну зелену зону після десятків років занепаду. Днями там відкрили до свят невелику ялинку. Керівництво пробує не банально залучити відвідувачів. Щоправда, погода ламає всі плани, адже ні тюбінг-гірку, ні крижані скульптури, ні сніжні лабіринти поки що втілити в життя нереально: на вулиці тримається плюсова температура.

Стосовно більш глобальних проблем. Засмучує, що йде цілеспрямована дискредитація волонтерського й ветеранського руху. Ті судилища, які відбуваються зараз у Києві, викликають сміх крізь сльози. Справи намагаються «шити» без ґрунтовних доказів. А шоу, влаштоване на телевізійному екрані, викликає ще більше запитань до влади.

Викликають запитання й підсумки зустрічі Нормандської четвірки в Парижі. Насторожує, що влада ладна йти на поступки ворогові наперекір державним інтересам. Це загравання навряд чи призведе до чогось хорошого.

Та все ж напередодні новорічних свят хочеться вірити, що 2020 рік принесе більше волі для нашої країни. Хай би хто керував державою, це тимчасова людина, а Україна у нас одна!

Олександра СИРОТЕНКО, співзасновниця і координаторка ГО «Команда небайдужих»:

— На вулицях Полтави уже відчувається наближення свят. Різні заклади загортаються у відповідний декор, скрізь виблискують гірлянди, вбрані ялинки стають фотозонами... Дні насичені різноплановими подіями.

Сиділи перед нарадою з колегою поруч, а вона звернула увагу, запитавши, що це я шукаю в інтернеті. Зупинилася на мить і спіймала себе на думці: ставлюся вже зовсім звично до подібних речей. Мабуть, дивно комусь бачити такий «передноворічний шопінг», адже на одному зі спеціалізованих сайтів обирала прилад для військових. Того ж дня відправили посилочку з ласощами армійцям-землякам, так би мовити, «від Миколайчика».

Традиційно волонтери ГО «Команда небайдужих» організували діяльність «Будиночка Святого Миколая», де можна і поспілкуватися зі святителем, і долучитися до благодійних справ. Хатинка збирає навколо себе відвідувачів із усіх куточків України. Свою різочку від тутешнього Миколая отримала і я.

Завдяки полтавському осередку Української академії лідерства відбулися справжнісінькі вечорниці. З майстер-класами, давніми іграми, частуваннями кутею. Ледь не збила підбори під час народних танців! Добре, що трепетні традиції повертаються до нашого міста.

Проте в усього є своя ціна. Шостий рік в Україні триває війна, ми продовжуємо захищати нашу незалежність зі зброєю в руках. Частина наших співвітчизників знову зустріне Новий рік та Різдво на фронті для того, щоб більшість українців могли святкувати в мирі та спокої. Дуже хочеться, щоби в ці особливі дні ми всі разом загадали бажання. Те, сокровенне: «Бажаємо перемоги для України!»