МЕНЮ

Громадяни об’єднуються

Євгеній ТЕРЕЩЕНКО, Запоріжжя
8 листопада, 2018 - 17:07
Про Книжкову толоку, нескорених та боротьбу із гомофобією

Богдана СТЕЛЬМАХ, PR-менеджерка Запорізької книжкової толоки:

— Дуже втішно, що в останні вихідні жовтня у Запоріжжі відбулася вже четверта Книжкова толока. Безперечно, це — знакова подія, бо вона привертає увагу всієї України до міста. В Запоріжжя приїхали видавці, митці й волонтери з різних регіонів. А 10 тис. осіб, які відвідали фестиваль, — це люди, які прагнуть українського слова й української книги, хочуть знати історію і допомагати розвивати культуру Запоріжжя. Ключова тема Толоки — «сильні духом»: ми привертали увагу до бранців Кремля, людей з інвалідністю, політичних в’язнів ГУЛАГу, бійців ОУН-УПА і війни на сході країни тощо. Про це важливо говорити, аналізувати і думати, як розвивати майбутнє.

Загалом у Запоріжжі постійно відбуваються якісні культурні заходи. Згадати хоча б нещодавню виставку робіт відомого фотохудожника Сергія Лаврова, всеукраїнську виставку сучасного мистецтва «Бірючий 018 або Неошаманізм». На початку жовтня почав працювати новий мистецький простір, створений Центром мистецтв «Арт-Простір», де відбуваються літературні, музичні зустрічі, працює кіноклуб і започатковано музей кіно- та музичної ретротехніки. Незаперечним є факт, що рівень розвитку культури визначає рівень розвитку суспільства. Саме тому на Запорізькій книжковій толоці ми організували Форум менеджерів культури, участь у якому взяли команди, які організовували Книжкові толоки в Слов’янську, Сєвєродонецьку і Маріуполі.

На жаль, працівники місцевих закладів культури проігнорували цей захід (за поодинокими винятками), хоча для них він особливо був би корисним, адже там порушувалось і питання розвитку бібліотек. Сподіваємося, що в найближчому майбутньому ситуація виправиться.

В’ячеслав ЗАЙЦЕВ, голова запорізької ради ветеранів АТО, співробітник національного заповідника «Хортиця»:

— З поганого, як на мене, у жовтні нас очікувало підвищення тарифів на проїзд у транспорті. Але справа навіть не в грошах, а в тому, що ціна знов піднялась, а сервіс залишився той самий. Тепер люди платять на дві гривні більше, але їздять так само без комфорту. У маршрутку «Спринтер» максимум може вміщатися лише 18 людей, але з подачі водіїв туди набивається набагато більше. Маршрутки пересуваються дуже перевантажені, що небезпечно, а поліція заплющує на це очі. Це потрібно врегулювати певним чином. Так, ми усі очікуємо на наших дорогах збільшення великих автобусів, але для них теж потрібні кваліфіковані водії з відповідною заробітною платою.

Із хорошого можна виділити, що важлива для мене гідроархеологічна експедиція до стародавніх кораблів, яку ми проводили влітку, була представлена на Книжковій толоці цього року. Ми виявили два турецьких кораблі XVII століття на Херсонщині. Ми припускаємо, що вони колись були пограбовані та потоплені запорозькими козаками. Ми вже плануємо на наступний рік більшу експедицію разом із студентами і збираємо гроші.

Також із хорошого хочу виділити, що мій друг та ветеран АТО Євген Олексенко став срібним призером на «Іграх нескорених» у Сіднеї. Це великий позитив, бо цей хлопець — доброволець, який воював та отримав травму й інвалідність. Це для всіх запорожців привід пишатися жителем нашого міста.

Хочу відзначити відкриття військового кафе Bronnik, частина прибутку від якого йде на поміч армії. Звичайно, гарно, що пройшла книжкова толока і що її у цьому році підтримала міська влада та виділила кошти. Це гарна культурна подія, де люди можуть розважитись без алкоголю. Наша організація Запорізька рада ветеранів АТО показала на ній фільм «Невидимий батальйон» про жінок на цій війні.

Тіна СОБКО, ЛГБТ-активістка, представниця організації «Гендер Зед»:

— Із гарного хочу виділити білборд-кампанію проти гомофобії, яка почалась у Запоріжжі й Вінниці з ініціативи «Гендер Зед» у кооперації зі спілкою молодих незалежних журналістів і головою Вінниці. Білборди простояли увесь жовтень, і з ними нічого не трапилось, їх не закидали і не намагалися демонтувати, як було під час минулої кампанії у 2015 році. Тому можу сказати, що Запоріжжя виросло у своїй толерантності, хоча, звичайно, і були негативні коментарі в інтернеті. Зараз же були розміщені білборди на тему гендерної рівності із стереотипами, які ми вважаємо недоречними у 2018 році. Кампанія досі триває.

На толоці було проведено декілька лекцій на тему гендеру та фемінізму, до нас приїжджала Тамара Марценюк із книгою «Чому не варто боятися фемінізму?». Дуже гарно, що у Запоріжжі є такі освітні заходи на теми гендеру.

Багато запорізьких ГО об’єдналися, щоб провести акції до 16 днів боротьби із гендерним насильством. Раніше у нас такого не було, і зараз ми готуємо їх концепцію на 25 листопада. У Запоріжжі починає об’єднуватись потужний громадський сектор.

Із не дуже приємного — зараз у нашому місті почався суд у справі чоловіка, який підірвав саморобний снаряд на райдужному флешмобі, що проходив у травні. На першому засіданні заслухали його та двох потерпілих. Але проблема у тому, що суд не розглядає справу як правопорушення на ґрунті ненависті, хоча на записі він говорить, що зробив це, бо ненавидить геїв і вважає огидливим акції, які вони проводять... Ми не впевнені, але його хочуть судити за звинуваченням у хуліганстві, хоча це кримінал. Ми сподіваємося, що йому дадуть хоча б умовний термін, що стало би у правовому полі гарним проривом з погляду ЛГБТ-активізму. Зараз він говорить, що не винен, і взагалі проходив там повз, хоча є відео, де він зізнається, що кинув той пристрій, а при затримці у нього було знайдено пістолет, вибуховий пакет та шокер.

Із поганого можу виділити, що в Запоріжжі знов почались переслідування геїв. На сайтах для одностатевих знайомств їм пишуть погрози.