Державотворець Пилип Орлик

Чи знаєте ви, шановний читачу, що конституційному процесу в Україні 310 років? Згадаймо автора «Договорів і Постановлень прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипа Орлика.

ЄДИНИЙ ГЕТЬМАН, ЯКИЙ НАРОДИВСЯ І ПОМЕР ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Пилип Орлик (1672—1742 рр.) єдиний гетьман, який народився і помер за межами України. Проте життєва дорога його назавжди пов’язала з гетьманським Батурином. Адже саме в гетьманській столиці він сформувався як визначний політичний діяч, піднімаючись службовими сходинками: канцелярист, старший канцелярист Генеральної військової канцелярії, Генеральний писар. Маючи неперевершені здібності та таланти, освічений та відданий своїй справі Пилип Орлик перебуває поряд з гетьманом Іваном Мазепою, цілком поділяє та підтримує його політичні погляди. Саме в гетьманській столиці, в оточенні козацької старшини, довірених осіб гетьмана Івана Мазепи зароджувалась ідея правової держави, яка втілилась у написання «Договорів і Постановлень прав і вольностей Війська Запорозького» Пилипом Орликом.

Український історик XIX ст. Б. Крупницький стверджував: «Орлик був людиною висококультурною, європейцем у повнім розумінні цього слова... Він належав до людей барокової доби, просякнутих глибокою релігійністю... Життя примушувало його до компромісів, але душа залишалася чесною і щирою, здатною до найбільших обмежень і самопосвяти».

Справді, Пилип Орлик у пантеоні українських гетьманів посідає особливе місце, адже він — єдиний гетьман, який більше тридцяти років гетьманував в еміграції та безперестанку боровся за незалежність української землі. Він вільно спілкувався з правителями багатьох країн Західної та Центральної Європи, турецькими султанами і кримськими ханами, мав великі замисли і трагічну долю. Його освіченість і дипломатичний хист, незрівнянний стиль публіциста викликали захоплення у європейської еліти.  

Упродовж свого гетьманування енергійною, наполегливою, невтомною працею тримав він українське питання на Європейському континенті в активному й дійовому стані. Завдяки українському гетьману-емігранту Європа знала про Україну як державу ще  на початку XVIII ст. Відтоді і склалася певна традиція українсько-європейських зв’язків.

СКЛАДНА ДОЛЯ ДЕРЖАВОТВОРЧОГО ДОКУМЕНТА

Об’єктом численних досліджень є Конституція Пилипа Орлика, яка була укладена 16 (за новим стилем) квітня 1710 р. на зборах козацтва біля містечка Тягина (Молдова). Конституція стала важливою віхою української політико-філософської і правової думки, покажчиком державотворчого мислення гетьмана Івана Мазепи та його близького оточення.

Сучасні історики мають різні думки щодо того, чи була це Конституція у повному розумінні цього слова, чи це укладена угода, яка детально прописувала устрій держави. Звичайно, слово «Конституція», вжите у назві цього документа, ще не мало такого значення як сьогодні, але значення самого змісту недооцінити складно. За своїми демократичними принципами суспільного життя документ Пилипа Орлика значно випередив свій час і став першим прикладом моделі парламентської держави. Оригінальність і переваги Конституції Пилипа Орлика полягають у поєднанні загальнодемократичних засад із козацькими традиціями Запорозької Січі. У преамбулі та 16 пунктах у дуже стислій формі розкрито внутрішні і зовнішні питання життя України.

«Пакти й Конституції прав та вольностей Війська Запорозького» стали першою ластівкою, яка започаткувала створення в кожній демократичній державі подібних документів, що є основою існування суспільства, яке прагне називатися демократичним. Це перша європейська Конституція у сучасному розумінні.

Зважаючи на політичні обставини, державотворчий документ Пилипа Орлика не став чинним в Україні. Він діяв дуже короткий час на Правобережній Україні, де зберігався козацький устрій. Конституція залишилась в історії лише як видатна пам’ятка української суспільно-політичної думки.

Текст Конституції Пилипа Орлика дійшов до нашого часу в латинській та українських редакціях. У Національному архіві Швеції, у відділі дипломатичних документів, який має підрозділ «Козаччина», зберігаються листи гетьмана та латиномовна Конституція XVIII ст. Пилипа Орлика. Україномовний оригінал Конституції  віднайдено у Російському державному архіві давніх актів м. Москви співробітниками Центрального державного історичного архіву України м. Київ у жовтні 2008 р. Автентичність документа підтверджується власноручним підписом гетьмана Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького. У 2009 р. київський історик О. Алфьоров виявив у Російському державному архіві давніх актів м. Москви копію Конституції, яка була зроблена у першій половині ХІХ ст. Копію архівного документа історик передав до Музею гетьманства у Києві.

Проводячи паралелі між козацькою добою і сучасною Україною, слід зазначити, що 310 р. тому українці так само бажали звільнити Батьківщину  від «московського ярма», і політика Росії відносно нашої держави не змінилася.

НЕМА ЖОДНОГО МУЗЕЮ, ЯКИЙ БИ ПОВНІСТЮ РОЗКРИВ ЙОГО ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНІСТЬ

Сторінки життя Пилипа Орлика жодного разу не стали предметом науково-популярного експозиційного висвітлення в Україні. Звичайно, він представлений епізодично в експозиціях декількох музеїв України, проте нема жодного музею, який би повністю розкрив його життя і діяльність на благо козацької нації.

Батурин є містом, яке сформувало політичного борця за українську незалежність. Батуринська земля надійно зберегла фундаменти його будинку, попри те що російська імперія знищила саме приміщення. Територія єдиної відомої на сьогодні садиби Пилипа Орлика в Батурині продовжує досліджуватися археологами. Та вже маємо сенсаційну знахідку, кахлю з родинним гербом Орликів «Новіна» та ініціалами «F.О.». Ця кахля є єдиним кольоровим гербом родини та єдиним збереженим свідком життя родини Орликів на українській землі.

Колектив Національного заповідника «Гетьманська столиця» працює над належним представленням широкому загалу гетьмана Пилипа Орлика. Адже його діяльність на благо України є беззаперечним прикладом мужності і єдності, віри і сили українця-патріота.

Хочете дізнатися більше? Гетьманська столиця чекає на вас! Саме в Батурині ви зможете знайти відповіді на питання формування української держави XVII—XVIII ст., розкрити політичні погляди гетьманів та козацької старшини, які стали міцним фундаментом «Договорів і постанов прав і вольностей Війська Запорозького».