Це сприймається не як головотяпство, а склад злочину

Думки щодо ліквідації в Україні Держсанепідслужби та покладання її функцій на МОЗ, Держпрацю і Держспоживслужбу

Треба тільки додуматись ліквідувати Держсанепідслужбу СЕС (постанова уряду від 29.03.2017р.) та припинити підготовку санітарних лікарів і епідеміологів, щоб залишити в 2019-20 роках країну під час пандемії COVID-19 у розпачі, безпорадності, без засобів та фахових методів захисту. Це вже сприймається не як головотяпство, а склад злочину.

Ліквідація СЕС суттєво обмежила компетенцію і професійну активність лікарів, створила умови державної невизначеності при епідеміях і скоротила ефективність всієї системи охорони здоров`я. Це створило ще більшу небезпечність!

Чому б не ліквідувати було вже і протипожежну службу, оскільки пожежників теж звинувачували борці з корупцією у таких гріхах. Слава богу, до цього ще не додумались!

Основна причина ліквідації СЕС криється, мабуть, не у схильності до корупції, а незацікавленості приватних бізнесових кіл...

Чи може бути успішною боротьба з коронавірусом, коли в країні відсутній епідеміологічний аналіз причин поширення інфекції? Питання, чому такий фаховий аналіз не робиться, потребує відповіді.

Відсутність кваліфікованого епідеміологічного аналізу причин поширення інфекції при епідемії COVID-19 в країні створило сприятливі інформаційні умови для бізнесових, владних, фінансових, економічних і соціальних маніпуляцій у різних сферах державної і політичної діяльності. Це стає дуже помітним і не схожим на піклування про системну профілактику епідемій.

Брати приклад з протиепідемічної діяльності інших країн, більшість яких не має СЕС, навряд чи вирішить проблему епідбезпеки. Треба створювати свою систему цінностей в охороні здоров’я, обмеживши якутільки лікувальними засобами, епідемічного поширення інфекцій не зупиниш. Для цього потрібно, щоб виконувалась функція первинної профілактики порушень здоров’я і була СЕС. Але вони, чомусь, нерозважливо вже ліквідовані!

Заклики у ВР збільшити бюджетні витрати, так би мовити, «на медицину»(!?), в дійсності означає, що ці кошти підуть, виключно, лікарняним закладам, оскільки в системі охорони здоров’я СЕС вже не існує і на первинну профілактику порушень здоров’я більше ніколи витрачатись не будуть.

Хотілося би, щоб в Академії наук України знайшлися вчені, здатні фахово дати оцінку небезпеки, яка чекає країну в зв’язку з ліквідацією СЕС! Чи може потреби її поновленні немає?

Погіршення стану здоров’я населення, яке зараз спостерігається в Україні, свідчить про неефективність профілактичних функцій, які, завдяки їх змінам, виконуються безконтрольно і нефахово. За наявності професійної СЕС, очевидно, було б більше шансів для захисту власного і суспільного здоров’я. Для чого ж було все це змінювати?

З огляду на вражаючі жертви від особливо небезпечних інфекцій у минулому, слід, нарешті, навчитися завжди бути готовими до нових подібних катаклізмів у майбутньому. На такі виклики, природного або штучного походження, здатна відповідати тільки держава, яка впроваджує функції СЕС. Вилучення СЕС з системи охорони здоров’я і зобов’язання МОЗ, Держпраці і Держспоживслужби виконувати деякі її часткові функції, проблем охорони здоров’я не вирішує, а тільки їх ускладнює і збільшує.

COVID-19 — це інфекційне захворювання, яке викликане одним із штамів вірусного грипу коронавірусом. Слід визнати, що умови для цього явища створилися закономірно, внаслідок недооцінки та ігнорування світовою медициною санітарно-епідеміологічних знань, відсутності відповідної профілактичної концепції і компетенції у ВООЗ та інших державних органів охорони здоров’я, а також протиепідемічної непідготовленості поведінки самого населення. Доки профілактична медицина не стане головним напрямком діяльності, не будуть створені в складі медичних органів відповідні санітарно-епідеміологічні служби, вказані умови розповсюдження небезпечних інфекцій залишатимуться і надалі. Зокрема, і такої інфекції, як COVID-19, викликаної коронавірусом.