Куди прямував аргентинський кокаїн ...

...на Смоленську площу або в Кремль?

Матеріали про постачання кокаїну в Росію через російське посольство в Аргентині, що опубліковані центром «Досьє» та інтернет-виданням The Insider, засновані на даних аргентинського слідства, не залишають сумнівів у тому, що російський посол в Аргентині і інші дипломати найвищого рівня були активними організаторами кокаїнового наркотрафіку, а російська влада робить все, щоб винні в контрабанді уникнули покарання. Для цього доводиться не звертати увагу на зібрані докази, робити перешкоди слідству та навіть організовувати хакерські атаки.

Повернемося майже на два роки назад. 22 лютого 2018 року міністр внутрішніх справ Аргентини Патрісія Буллріч заявила, що Аргентина разом з Росією завершила розслідування відносно злочинного угруповання, яке «використовувала або намагалася використовувати дипломатичну пошту Росії для контрабанди». Міністр оцінила затриманий вантаж (389 кг кокаїну) в 50 млн доларів. Але така сума виходить тільки при реалізації зазначеної партії в роздріб. А оскільки посольські робітники торгували оптом, то більш реалістичною є оцінка в 11 млн доларів. За версією Москви, російський посол в Аргентині Віктор Коронеллі (його після аргентинського скандалу перекинули послом в Мексику, ближче до кінцевої точки наркотрафіку) зв'язався з Буллріч пізно ввечері 13 грудня 2016 року і прийшов на зустріч «в супроводі трьох співробітників ФСБ». Він заявив, що в приміщеннях посольства, як він підозрює, знаходяться наркотики. Аргентинська поліція посеред ночі нібито зуміла знайти 389 кг борошна, замінила ним виявлений кокаїн і встановила стеження за валізами.
Вивезти валізи намагався співробітник аргентинської поліції, родом з Росії Іван Близнюк. Другим заарештованим став його подільник, Олександр Чикало, президент «клубу меценатів Латинської Америки». Незабаром в Росію був екстрадований Андрій Ковальчук, який мешкав в Німеччині, якого називали організатором постачання кокаїну. З листопада 2019 року судові засідання по обранню йому запобіжного заходу в Росії переведені в закритий режим. Зі співробітників російського посольства був заарештований тільки завгосп Алі Абянов. Москва стверджує, що він був звільнений з посольства ще 16 серпня 2016 року. Але тоді незрозуміло, як Абянов зміг в грудні перенести кримінальний вантаж в прилеглу до посольства школу. А ось рапорт про підозрілі валізи було складено «зам. начальника управління ФСБ по боротьбі з наркотиками С. Муравйовим» вже в жовтні 2016 року. Але посол чомусь вичікував ще півтора місяці, перш ніж поставити повідомити аргентинській владі.

Над Ковальчуком в злочинному угрупованні стояв Костянтин Лоскутніков (який називає себе барон фон Босснер). Він - глава «Клубу православних меценатів» в Берліні, але слідство чомусь не зацікавилося їм. Аргентинці майже рік вичікували, з'ясовуючи схему, по якій наркотики будуть вивозити з посольства Близнюк і Ковальчук. Близнюк, як викладач Вищого Інституту МВС автономного міста Буенос-Айреса, організовував дружні поїздки аргентинських поліцейських на конференції з обміну досвідом в Росію. Під час такої поїздки він збирався вивезти кокаїн літаком офіційної делегації. Близнюк організовував подібні поїздки і в попередні роки, але чи була там контрабанда, аргентинське слідство не повідомляє. Він називав себе «представником зі зв'язків з російським посольством», і справді, він мав доступ до російського посольства і навіть мав знайомих в центральному апараті МЗС РФ.

Андрій Ковальчук планував за допомогою Близнюка доставити «свої особисті валізи» в Росію диппоштою. Згідно з офіційним слідством, він це робив, «обманюючи російських дипломатів». 22 травня 2017 року Близнюк написав листа начальнику поліції безпеки аеропортів Аргентини Алехандро Гріоту і запросив його в Росію, підписавшись «представником зі зв'язків з посольством Росії». 13 червня Гріот успішно відвідав Краснодарський університет МВС РФ, де йому вручили диплом і медаль. Гріота супроводжував у поїздці Близнюк, який затримався в Росії до 15 липня «для зустрічі в Петербурзі з Костянтином (Босснером)». Вони не знали, що всі їхні дії вже контролюються і записуються аргентинськими поліціянтами, які дозволили здійснити контрольоване перевезення наркотиків тільки тоді, коли до цього були готові, а під час перших двох поїздок під різними приводами вивезти кокаїн не дали. За домовленістю аргентинського слідства з російським посольством, дипломати в останній момент знаходили приводи, які заважали контрабандистам забрати валізи. В результаті валізи з борошном в упаковці, схожій на диппошту, перевозили літаком RA-96023 спеціального льотного загону «Росія» (їм зазвичай користується секретар Радбезу Росії Микола Патрушев).

Але розслідувачі з «Досьє» і The Insider схиляються до думки, що насправді кокаїн в посольстві виявили не співробітники посольства, а поліція Аргентини, що розкрила давно існуючу схему наркотрафіку через диппошту. Але після переговорів на політичному рівні Москва переконала Буенос-Айрес зам'яти скандал і зробити цапами відбувайлами рядових виконавців. Буллріч відзначала, що «наркотик надійшов з Колумбії, і, як нам здається, він міг покинути цю країну з дипломатичною поштою, і можна уявити, що він міг потрапити в (Аргентину) таким же чином». У березні 2020 року суд в Аргентині відмовив Олександру Чікало у звільненні під домашній арешт, ще раз нагадавши, що банда «збиралася використовувати диппошту для перевезення наркотиків». Що є більш важливим, Абянов, визнав, що пакував і «просив упакувати» валізи Ковальчука як диппошту ще в 2012 і 2014 роках.

Першу таку валізу вивезли через Уругвай вантажним літаком, дві інших - військовим літаком в Росію. Абянов стверджує, що думав, нібито там «вино, кава і печиво», але те ж саме Абянов говорив і з приводу решти 12 валіз Ковальчука. У перехопленій розмові Чикало і Близнюк обговорюють, що раніше контрабанда йшла через Уругвай і дивуються, чому маршрут змінився. При цьому слово «кокаїн» не вживають, замінюючи його «гречкою», «коньяком», «шкірами» і «картиною», побоюючись прослуховування («американці всіх слухають»). 11 жовтня 2017 року Чикало заявив Близнюку (тоді спроби вивезення зірвалися вже кілька разів, і обидва хвилювалися, що їх зроблять винними), що одного разу виявив диски для відбивання запаху в валізах, які йому залишав Ковальчук. У той же день вони обговорюють план перевезення валіз диппоштою і згадують, що до того як Ковальчук «посварився з послом», він вже регулярно провозив наркотики таким чином.
Аргентинська поліція не сумнівається, що всі учасники ланцюжка прекрасно знали, що перевозять саме кокаїн. Ще в кінці 2018 року колумбійське видання Semana опублікувало розслідування «Дипломатичні нарковалізи», що містило інтерв'ю з анонімними аргентинськими слідчими, незадоволеними тим, що великі фігури уникли арешту і суду. Вони стверджували, що практика наркотрафіку в російській диппошті є спільною і для інших латиноамериканських країн. Один зі слідчих жандармерії Аргентини заявив: «Дипломатичні чиновники середньої ланки, такі як Абянов і інші затримані, не могли провести операцію такого масштабу. Щодо обсягу - 400 кг, очевидно, що відбувалося це не в перший раз, тому що торговці наркотиками не ризикують відправляти першу партію такого обсягу, якщо вони не впевнені, що вона досягне місця призначення. Крім того, в справі не звинувачують інших посадових осіб, які явно були причетні, і це тому, що вони не були простими дипломатами з посольства. Принаймні, один з них працює в СЗР». Посол Коронеллі, в рамках досягнутих з Аргентиною домовленостей, «здав» поліції Близнюка і Чикало.

А 21 травня 2018 року була влаштована хакерська атака з Росії на сервери Поліції з безпеки аеропортів, Аргентинської морської префектури, Національної жандармерії Аргентини і Міністерства безпеки з метою отримати інформацію про розслідування щодо Росії. Абянов, Близнюк і Чикало не змогли б організувати таку атаку.

20 грудня 2016 року, лише через шість днів після того як Коронеллі нібито з власної ініціативи зв'язався з МВС Аргентини, в Москві був убитий Петро Польшіков, надзвичайний і повноважний посол, головний радник департаменту Латинської Америки МЗС Росії, до цього - начальник відділу цього ж департаменту. МЗС Росії вимагало не пов'язувати вбивство з кокаїновим скандалом і назвало вбивство «випадковістю, не пов'язаною із службовою діяльністю загиблого». Але Польшіков був застрелений пострілом в голову, причому пістолет поруч з тілом не знайшли, а вбивство досі не розкрили.

Найцікавіше в цій історії те, що Росія, як здається, здатна змусити зам'яти скандал, пов'язаний з її офіційними особами, навіть таку країну, якій Москва прямо не загрожує і для якої торгівля з Росією не має істотного значення. Найбільш цікавим питанням є те, чи була контрабандна схема організована за власною ініціативою якимись високопоставленими чиновниками МЗС РФ, або вона створена за командою з Кремля і курується російськими спецслужбами. І зараз все більше накопичується фактів на користь другої версії. МЗСівці навряд чи змогли б організувати хакерську атаку на аргентинську поліцію.