МЕНЮ

«Юридичний фронт» України

Аліса ПОЛІЩУК, «День»
4 лютого, 2020 - 18:26
Яку нову інформацію передав Київ у Міжнародний кримінальний суд щодо злочинів Кремля в Криму і чи варто очікувати початок розслідування в 2020 році?

Днями відбулася презентація дослідження «Окупація Криму: Без знаків, без імені, ховаючись за спинами цивільних», авторами якого виступили Постійний представник Президента в АРК Антон Кориневич, а також юристи української Гельсінської спілки з прав людини та регіонального центру з прав людини. Дослідження є важливим внеском до справи про воєнні злочини РФ у Криму, адже було підготовлене на основі опитувань очевидців подій, серед яких були й військові. В ньому були використані різноманітні статті та письмові документи, фото- та відеоматеріали, які слугують достатньо вагомими доказами безпосередньої причетності Росії до великої кількості злочинів РФ проти Міжнародного гуманітарного права (МГП).

Про результати дослідження розповів Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим, Антон КОРИНЕВИЧ:

— Це дослідження проводилося не марно. Воно вже перебуває в Гаазі, прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) наразі розглядає ці питання, у більш повному вигляді з доповненнями засекреченої інформації, та аналізує питання відповідного воєнного злочину. Це аналітика, яка застосовується Україною з метою міжнародного судочинства. В межах цього дослідження, ми проаналізували три великі блоки проблем, які були покликані дати відповідь на питання: чому так швидко РФ отримала тимчасовий контроль над нашими територіями?

По-перше, ми аналізували питання використання живих щитів при оточенні, блокуванні та захопленні військових частин ЗСУ, інших військових формувань та адміністративних будівель. Цей злочин означає, що особа, яка бере участь у воєнній операції, є стороною збройного конфлікту, використовує цивільних осіб для здобуття військової переваги. Фактично і формально, вона прикривається цивільною особою, і, таким чином, убезпечує себе від нападу та гарантує собі здобуття військової переваги, тому що супротивна сторона не використовує зброю чи інші методи. Це те, що РФ дуже активно використовувала в Криму: ми всі це знаємо, бачили кадри, фотозйомки, відеозйомки. Питання воєнного злочину живих щитів наразі є дуже важливим, адже воно ще не поставало в практиці міжнародного кримінального суду. Це перший випадок, і тому дуже важливо було, щоб ми максимально забезпечили його доказами, для того, щоб Офіс прокурора МКС міг прийняти зважене правильне рішення. Ба більше, звісно, випадки застосування живих щитів вже були, це не нова річ, але вони, як правило, використовувалися організованими збройними групами: не державами і не сторонами міжнародного збройного конфлікту, держави під час збройних конфліктів себе таким чином не поводять. Також важливо проаналізувати, що є ключовим у цьому питанні: намір цивільної особи добровільно стати живим щитом для збройних сил ворога чи суб’єктивний намір супротивника задля використання цих людей у своїх цілях? Нам видається, що друге є більш важливим. Усі заклики, вся пропаганда та агітація з російського боку свідчить про те, що це було спланованою діяльністю.

Друга частина нашого дослідження присвячена використанню так званих, «зелених чоловічків» під час блокування та захоплення ЗСУ, військових у формі без опізнавальних знаків. Тут ми знову приходимо до висновку, що, безумовно, в світовій історії ми мали випадки, коли в нас були люди в «одностроях» без знаків розрізнення, але, знову-ж-таки, це не було з боку держави, але з боку антиурядових збройних формувань, які брали участь, здебільшого, в неміжнародних збройних конфліктах. Для міжнародного права ніколи не поставало питання, чи мають збройні сили держави носити шеврони, певні нашивки чи інші відмітки. І міжнародне державне право про це нічого не пише. Це те, що саме собою розуміється — порушення МГП, РФ мала чітко артикулювати, що ці люди були військовими.

Третій блок питань — вчинення віроломства: незаконного використання емблем, «одностроїв», уніформи ЗСУ України, а конкретно військово-морських сил та міліцейської форми (на той час була міліція. — Ред.) при захопленні військових частин.

Прокурор Автономної Республіки Крим, Ігор ПОНОЧОВНИЙ прокоментував перебіг розгляду справи в Міжнародному кримінальному суді, а також результати роботи органів влади:

— Прокуратура абсолютно відкрита і налаштована на співпрацю з громадськими та правоохоронними організаціями, які займаються різного роду дослідженнями, вони значною мірою допомагають нам у роботі. Держава, законодавство та практика правоохоронних органів були абсолютно не готові до тих викликів, перед якими ми постали 2014 року, адже міжнародне право вивчалося представниками влади доволі обмеженим курсом, а міжнародне гуманітарне право не вивчалося взагалі. Коли ми прийняли рішення, що кваліфікуватимемо справи проти Російської Федерації не за загальним криміналом, як це робилося раніше, а саме як порушення законів та звичаїв війни — перед нами постало ще більше викликів. Для чинних прокурорів це було абсолютно новою галуззю права.

Ми подали інформаційне повідомлення до МКС, прокурор працює з цим матеріалом і зараз триває стадія комплементарності, тобто стадія вивчення: чи повинен займатися цією справою прокурор МКС, чи не повинен. З великою часткою оптимізму на 2020 рік, очікуємо початку офіційного розслідування. Сподіваюся, що результати цього дослідження ляжуть в основу звинувачень, які буде висунуто представникам держави окупанта і представникам окупаційної адміністрації в Криму.

Наше завдання, як країни, що бере участь у збройному конфлікті — інформувати прокурора МКС. Ми не направляємо їм докази — ми їх інформуємо про те, що в Криму РФ вчиняються конкретні воєнні злочини, описуємо їх, даємо правову кваліфікацію, а після відкриття офіційного дослідження прокурор сам збирає докази. Є варіант, що ті докази, які ми зібрали в наших кримінальних провадженнях будуть використовуватися Офісом прокурора. Ми на це вплинути не можемо. Під час останніх зустрічей з Офісом прокурора МКС було зрозуміло, що ситуація щодо Криму рухається, адже вони дійшли переконання, що ці злочини вчиняються, що це воєнні злочини передбачені Римським Статутом. Стадія попереднього вивчення зараз на останньому етапі. Ми не можемо досягнути ефективної реалізації покарання без допомоги МКС, хоч наші прокурори і вийшли на якісно інший рівень використання МГП, і саме це питання зараз вирішується.

Для розуміння актуальності розгляду цього дослідження на міжнародному рівні наведемо слова юриста Регіонального Центру з прав людини Віталія НАБУХОТНОГО:

— Ми чудово розуміємо, що з моменту створення ООН, кримський кейс є першим, який стосується безпосередньо анексії території однієї держави іншою. Саме через це виникає багато правових складносте. Дуже багато норм МГП знаходять своє перше застосування саме в контексті кримської ситуації. Дослідження, яке ми сьогодні представляємо є основою нашого повідомлення, яке було направлене до МКС у лютому минулого року, зокрема питання використання цивільного населення в штурмі воєнних баз. Були подібні прецеденти під час справи трибуналу колишньої Югославії, де були схожі методи. Основа злочину використання живих щитів полягає в тому, що виконавець або перемістив цивільне населення або використовував їх для своїх військових цілей. МКС має проаналізувати цю проблему, яка досить складна. За кілька років ми зможемо більш суттєво про це говорити, хоча є сподівання, що протягом 2020 року МКС відкриє розслідування у справі України.

«У ситуації, яку ми маємо з агресією Російської Федерації проти України, окупацією Криму, звісно, тимчасовою, зі збройним конфліктом на Донбасі — в нас реально сильна міжнародно-правова позиція, і так звана правова війна України проти РФ у міжнародних судових інстанціях подається абсолютно правильно та ефективно, тому що міжнародне право на нашому боці. Тепер залишається цю базу якісно застосувати та використати, щоб показати всі порушення МП, які Російська Федерація здійснює в різних площинах», — додає Антон Кориневич у коментарі «Дню».

«Юридичний фронт» — важлива складова наступу України проти Росії, де наша країна має реальні шанси досягти успіху (це, до речі, і в інтересах цивілізованого світу, якщо стояти на позиціях захисту демократії і прав людини), головне діяти активно та професіонально.