МЕНЮ

Які інструменти проти Кремля?

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
3 грудня, 2018 - 18:51
«Згідно зі статутом ООН, захопивши українських моряків, Росія порушила міжнародне право. За це передбачені санкції», — експерт

Владімір Путін отримав певну дипломатичну обструкцію під час саміту Великої двадцятки в Аргентині. Хоча неповну. Президент США Дональд Трамп його проігнорував, а от лідери ЄС — канцлер Німеччини Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон з ним таки зустрілися. Останнім Путін намагався довести, що це українці винні в тому, що сталося в Керченський протоці, коли росіяни захопили в полон наших моряків і судна. Навіть схеми малював. Але за повідомленнями ЗМІ, європейці підтримали Україну.

«Інакше як актом піратства дії російської влади не назвеш, — пише у себе на сторінці в ФБ російський дипломат Георгій КУНАДЗЕ. — Ці протиправні і, з точки зору людської моралі, підлі дії були зроблені за прямою вказівкою командування Прикордонної служби ФСБ РФ, які явно перебували у стані крайнього збудження. Причина порушення була, можливо, в тому, що, за словами одного з керівників операції, вимовленим в бесіді у відкритому ефірі з командиром, який здійснив навал сторожевика: «...такое ощущение, что там уже президент контролирует всю эту (как написал бы Солженицын) фуйню». Судячи з того, яким праведним гнівом палав президент Росії, розповідаючи про українську «провокацію» своїм високим співрозмовникам на саміті G20 в Аргентині, як впевнено малював він їм схему «морського бою», так воно і було. Глибока особиста переконаність президента Росії в доведеності злочинів, скоєних українською морською вояччиною, нічого доброго їй, боюся, не обіцяє».

Офіційний Київ одразу закликав Захід запровадити додаткові санкції проти Росії, а також додаткові кораблі НАТО в акваторію Чорного моря для проведення спільного патрулювання. Але, схоже, до таких кроків ні Франція, ні Німеччина не готові — тим більше, остання разом з Росією продовжує реалізовувати спільний проект «Північний потік-2», проти якого виступає Україна, частина європейських країн та США. Американський державний секретар США Майк Помпео під час саміту в Буенос-Айресі лише підтвердив слова Трампа, що зустріч президентів США і Росії може відбутися лише після того, як РФ поверне Україні захоплених на порушення міжнародних норм моряків і судна.

«Ситуація з українськими моряками вимагає нагального вирішення. Але, на жаль, в позиції Росії мало що змінюється, — коментує «Дню» колишній міністр закордонних справ України Костянтин ГРИЩЕНКО. — Кремль послідовно займає лінію, що національне право має перевагу над міжнародними нормами. На цьому етапі вони заявляють, що санкції на них не мають такого впливу на, який очікують ті, хто їх запроваджує. Але в даному разі йдеться про порушення Росією норм, у дотриманні яких вона сама має бути зацікавлена. Йдеться про статус військовослужбовця, коли він потрапляє в полон. Тобто проти нього не може бути порушена кримінальна справа. Українські моряки — військовополонені. У цьому немає ніяких сумнівів. Тому намагання провести справу через кримінальний суд є неприйнятний практично для всіх країн світу».

«Для США ця тема стоїть особливо гостро, оскільки вони завжди виступають проти намагань перевести в цю площину аналогічні ситуації, — продовжує екс-міністр. — Ми можемо згадати затримання іранськими військовими американських моряків на невеличких катерах. Їх допитали, але залишили їм військову уніформу та поводились з ними як з військовополоненими. А коли затриманих американців намагалися піддати суду в межах кримінальних проваджень, як це було в Північній Кореї, то це ледь не призвело до масштабної війни. Тому вважаю, що тиск на РФ буде сильним. І тут важливим є тиск із боку самої України. Треба зайняти принципову і правову, і політичну позицію. На нашому боці будуть якщо не всі, то переважна більшість держав. Бути в ізоляції за цих умов не є в інтересах жодної держави. Питання в тому, як швидко вдасться це зробити, оскільки те, як приймаються рішення в Москві, залишається таємницею».

Тим часом, Путін в Аргентині традиційно брехав. Він звинуватив Україну в порушенні двостороннього договору про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки, підписаного 2003 року, через затримання російських рибалок. «Що стосується повернення кораблів, моряків. Давайте згадайте про рибалок, яких захопили в Азовському морі без всяких на те підстав. Досі там капітана тримають», — зазначив він (bbc.com).

«Коли Путін порівнює ситуацію з українськими моряками в Керчі із затриманими російським рибалками, то це речі, які просто не можна порівнювати, — каже Костянтин Грищенко. — В Азовському морі існують зони відповідальності за дотримання екологічних умов, умов рибальства тощо. Але це зовсім інша сфера, яка не стосується військових конфліктів, зіткнень, що регулюється Женевською конвенцією. Тому позиція Путіна не є переконливою ні для кого».

У зв’язку із захопленням наших моряків, Україна звернулася до Європейського суду з прав людини з тим, щоб ця структура відреагувала на ситуацію. У відповідь ЄСПЛ в короткі терміни виніс рішення — зобов’язати Росію 3 грудня надати інформацію щодо: захоплення моряків, юридичних підстав їхнього утримання; місця їхнього утримання; спричинених поранень; наданої медичної допомоги. Поки готувався номер, інформації не було.

«Ми сподіваємося, що це відбудеться, і беззаконня, яке коїться по відношенню до наших моряків, нарешті буде припинено, — заявив Президент України Петро Порошенко в понеділок (president.gov.ua). — Наголошую, що це повня брехня, що вони є кримінальними злочинцями — відповідно до міжнародного права, Женевської конвенції вони мають статус військовополонених. І ми вимагаємо негайного звільнення і повернення в Україну як військових моряків України, так і військових кораблів. ...Україна й надалі продовжуватиме робити все можливе для якнайскорішого повернення в Україну усіх заручників з окупованого Донбасу і з незаконно анексованого Криму, політичних в’язнів, які утримуються незаконно в російських тюрмах. Ще раз користуючись нагодою, закликаю всі правозахисні організації, уряди й міжнародні організації працювати спільно задля досягнення саме цієї мети».

«Світ, на жаль, не здатен вплинути на Путіна, щоб він повернув Україні Крим, тож навряд світ зможе вплинути на Кремль, щоб там швидко звільнили українських моряків, — вважає голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень, дипломат Василь ФІЛІПЧУК. — Але теоретично засобів впливу є багато. Насамперед є ООН, де в частині статуту передбачена можливість здійснення заходів примусу до миру. Якщо прийме рішення Рада безпеки ООН, то в такому разі можуть бути навіть застосовані воєнні сили. Проте, враховуючи те, що РФ знаходиться в Раді безпеки та ймовірності винести це питання на засідання асамблеї Ради безпеки не багато, то й тут шанси невеликі. Окрім того, залишається передбачені статутом ООН санкції за порушення міжнародного права. Поки що я не бачу готовності запровадити такі санкції після інциденту в Керченській протоці. Поки що наші міжнародні партнери лише вивчають докази і остаточне рішення не прийняли».

Україні в будь-якому разі важливо вести наступальну політику на дипломатичному та юридичному напрямках, а на фронті завжди бути готовими зупинити агресора.