Як наблизити деокупацію?

Україна ініціює створення «Кримської платформи»: що вона має передбачати, кому пропонують долучитися і чи змусить це Росію забратися з півострова

Українська влада активізувалася на кримському дипломатичному напрямку. Високопосадовці різного рангу все частіше заявляють про необхідність створення окремої платформи для обговорення питання захисту прав людини на окупованому Росією півострові, а в перспективі і повернення української території.

Буквально днями перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова виступила в рамках міжнародної онлайн-конференції «Форум-2000» (м.Прага, Чеська Республіка) під назвою «Окупований півострів: шість років після незаконної анексії Криму», під час якої привернула увагу до погіршення гуманітарної ситуації в окупованому Криму, що характеризується посиленням утисків усіх «незгодних», «колонізації» півострова з боку російських окупантів шляхом примусової зміни демографічної ситуації, а також перетворення Криму на потужну військову базу.

Джапарова нагадала, що 23 вересня цього року Президент України Володимир Зеленський у своєму виступі на 75-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН офіційно анонсував створення «Кримської платформи» та закликав держави-члени ООН долучитися до неї. «Платформа задумана як спеціальний багатосторонній координаційний механізм, який опікуватиметься усім спектром Кримської проблематики», — заявила Еміне Джапарова (йдеться на сайті МЗС України).

Вона також наголосила, що Платформа має покривати кілька вимірів: найвищий політичний рівень (лідери країн), рівень міністрів закордонних справ та міністрів оборони, а також експертний рівень. «Кримська платформа — це екосистема заходів, яка систематизує те, що вже зроблено та ініціює додаткові інструменти для повернення Криму. У рамках її роботи ми плануємо провести Кримський саміт. Ключова задача — синергія зусиль України і міжнародного співтовариства з метою наближення дня деокупації півострова».

Наразі Україна активно працює щодо залучення міжнародних партнерів до участі в «Кримській платформі». Про які країни йдеться? Наразі з публічних заяв представників МЗС України відомо, що відповідні пропозиції Києвом вже зроблені для США, Великої Британії, Німеччини, Туреччини, Польщі і навіть Словаччині. Там поки думають, адже у кожної країни є свої внутрішньополітичні питання (наприклад, вибори президента в США), а також партнери мають розуміти — яку концепцію пропонує Україна і наскільки кожна з цих країн зможе впливати і тиснути (окремо чи колективно) на Москву.

Наразі відомо, що концепцію міжнародної діалогової платформи по Криму вже передано Володимиру Зеленському. Про це у Twitter раніше писала Еміне Джапарова: «МЗС розробило стратегію деокупації Криму. Створення міжнародної діалогової платформи по Криму, яку ми ініціювали, та концепцію якої передали Президенту України, має вивести питання Криму на вищий міжнародний порядок денний».

Тим часом, в Москві продовжують робити вигляд, що проблема Криму не існує і це питання закрите. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи заяву Президента України щодо мирної угоди з Росією, яка поверне окуповані Росією Донбас і Крим, сказав, що «проблеми Криму не існує і не може існувати в рамках відносин Росії з якимись країнами», а пріоритетним є вирішення питання Донбасу.

На що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відповів: «Я можу абсолютно чітко заявити, що питання Криму «закрите» виключно у свідомості жителів Кремля. Для решти світу, та й для самих росіян, які не обтяжені пропагандистськими штампами, питання Криму залишатиметься відкритим доти, доки він не повернеться до складу України, тобто до статусу, який у нього був до лютого 2014 року». Міністр додав, що всі злочини й порушення, які вчиняє російська окупаційна адміністрація в Криму, належним чином документуються, і «настане час, коли Росія понесе за них відповідальність».

Наскільки реальним є повернення півострова до складу України і покарання Росії за її злочини — через створення «кримської платформи»? З ким? Чи буде дана ініціатива України ефективною? 

«КРИМСЬКА ПЛАТФОРМА» ПОВИННА ФУНКЦІОНУВАТИ ПРИБЛИЗНО ЯК МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ»

Андрій КЛИМЕНКО, кримський експерт та журналіст, головний редактор порталу BlackSeaNews:

— «Кримська Платформа», без сумніву, дуже потрібна. Створення її реальне, і ніяких проблем тут не має виникнути. Однак, дуже важлива її модель функціонування: вона не повинна бути просто форумом, який збирається один раз на рік. На нашу думку, вона повинна функціонувати приблизно як міжнародна організація.

«Кримська Платформа» повинна включати у себе кілька важливих напрямків:

По-перше, «Політику невизнання анексії Кримського півострову» — міжнародні правила, що розвивають та конкретизують Резолюцію ГА ООН від 27 березня 2014 року про невизнання незаконно зміненого РФ статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та утримання від дій, бездіяльності або кроків, які можна було б витлумачити як визнання такого зміненого статусу.

По-друге, координувати міжнародну політику санкцій та «Новий Кримський санкційний пакет», бо за майже 7 років окупації дуже багато російських підприємств «засвітилися» в окупованому Криму.

По-третє, сформувати «Пакет дій по стримуванню агресії РФ на Чорному морі» — превентивні заходи у військово-дипломатичній сфері.

По-четверте, розглядати питання порушення прав людини та інші гуманітарні проблеми (культурні цінності, екологія тощо).

Дуже важливе питання організаційної моделі — щоб процеси не перетворилися просто на слова, які раз на рік кажуть на форумі, після яких нічого не відбувається. Зараз представники «Морської експертної платформи» в загальних рисах бачать це так:

а) проведення щорічного форуму високого рівня;

б) створення міжнародної виконавчої дирекцї «Кримської Платформи»;

в) створення комітету постійних представників держав і міжнародних організацій, які прийняли рішення брати участь у «Кримській Платформі».

«ЗАВДАННЯМ УКРАЇНСЬКОГО МЗС МАЄ БУТИ ТЕ, ЩОБ КІЛЬКІСТЬ УЧАСНИКІВ ПЛАТФОРМИ БУЛА МАКСИМАЛЬНОЮ»

Борис БАБIН, постійний представник Президента в Криму (2017—2018 рр.):

— Звісно, утворення міжнародних платформ та майданчиків є важливим для питання деокупації Криму. Сьогодні найбільшим позитивом цього процесу є навіть не стільки заяви вітчизняного МЗС (ми й раніше чули про утворення груп друзів Криму, тощо), скільки те, що міжнародні партнери реагують позитивно та зацікавлені в такому обговоренні. Чи прийде ця згода до формалізації — це буде форум, певні зустрічі та якими можуть бути наслідки, поки говорити зарано.  Нині ми маємо певною мірою заяви та декларації намірів, проте ми повинні постійно вести переговорні процеси для актуалізації даної теми.

Завданням українського МЗС має бути те, щоб кількість учасників платформи була максимальною: чим більшу вагу ці країни матимуть на міжнародній арені, тим краще. Чи варто когось не включати? Так, це якісь невизнані державні утворення або сателіти РФ на міжнародній арені, які не лише мають сформовану всупереч міжнародному праву позицію щодо Криму, але й, відверто кажучи, не мають особливого впливу.

«ПОРЯД З «КРИМСЬКОЮ ПЛАТФОРМОЮ» НЕОБХІДНО АКТИВІЗУВАТИ ДІЇ ГАРАНТІВ ЗА БУДАПЕШТСЬКИМ МЕМОРАНДУМОМ»

Андрій СЕНЧЕНКО, громадський та політичний діяч:

— Потрібно використовувати всі можливості. Тому створення «Кримської платформи» деокупації — дуже важлива ініціатива, тому не дивно, що країни, які до неї долучилися, чіткі та послідовні. Це ті країни, які безпосередньо відчувають загрозу від РФ і розуміють: якщо не відновити повною мірою дію міжнародного права, то спокуса постійно погрожувати територіальними захопленнями буде й надалі. Такі країни не розмінюються на російський газ. Але вважати, що подібна платформа — все, що необхідно для звільнення Криму, буде фантазією. Поряд з «Кримською платформою» необхідно активізувати дії гарантів за Будапештським меморандумом. Адже до «Кримської платформи» долучаються країни, які готові нам допомагати, а в Будапештському форматі є великі потужні країни, які нам зобов’язані. 

Як у кримчанина, в мене спершу було відчуття, що якщо окупація Криму триватиме 2—3 роки — все зцементується. Однак я помилявся: дії окупантів такі нестерпні, що сьогодні суспільство Криму розуміє — їх надія тільки на повернення до України. На мій погляд, на сьогодні у людей, які мешкають на території Криму і мають бажання, щоб Крим повернувся до України, знано більше ніж на Донбасі, бо там все замішано на крові. Звісно, зараз неможливо провести відповідного дослідження, але спілкуючись щодня з різними людьми, і тими, хто бігав з триколорами, і тими, хто твердо стояв на українських державних позиціях, сьогодні, як мінімум 70% населення хотіли б повернення Криму до складу України. Люди втомилися від окупації.