МЕНЮ

Відтермінований платіж

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
28 листопада, 2018 - 18:32
Сьогодні західний світ пожинає плоди за недостатній тиск у проведенні десталінізації в Росії

Реальною перевіркою для цивілізованого світу його реакції на російську агресію проти України в Чорному морі стане саміт Великої двадцятки (G20), який пройде в Аргентині 30 листопада — 1 грудня. Йдеться не про традиційні занепокоєння і заклики, що також важливо, а про конкретні дії. Президент США Дональд Трамп вже заявив, що може скасувати заплановану зустріч з президентом Росії Владіміром Путіним на саміті G20. «Можливо, у мене не буде зустрічі. Мені не подобається ця агресія. Я не хочу цієї агресії взагалі», — сказав Трамп в інтерв’ю Washington Post. При цьому, він зазначив, що чекає «повного звіту» від своєї команди національної безпеки про цей інцидент. Нагадаємо, Росія порушивши всі міжнародні норми захопила три катери ВМС України, взявши в полон 23 українських моряків.

Офіційний представник Держдепартаменту США Хізер Науерт заявила, що Європа повинна робити більше для підтримки України і посилити санкції стосовно Росії (state.gov). «США зайняли рішучу позицію щодо підтримки України, і ми б хотіли, щоб інші країни, європейські союзники також робили більше», — зазначила Науерт. За її словами, багато європейських країн ввели санкції щодо Росії через Крим і Україну. «Але не всі ці санкції, як сказали мені експерти, були введені в повній мірі», — заявила Науерт, зазначивши, що Вашингтон чекає від союзників повної реалізації санкційної політики, зокрема, перегляду позиції щодо «Північного потоку-2».

Однак судячи з реакції основних країн Європи вони не дуже цього прагнуть. За інформацією німецького видання Die Welt, Німеччина та Франція не підтримують запровадження нових санкцій проти Росії на тлі загострення довкола Керченської протоки. За даними джерел видання у дипломатичних колах ЄС, на закритому засіданні Комітету з політичних питань і безпеки (PSC) в Брюсселі у вівторок дипломати обох країн заявили, що зараз важливо вжити «заходи для зміцнення довіри» в суперечці. Санкції, на думку Берліна та Парижа, не є частиною цих заходів.

ВАРШАВА. ПРОТЕСТ БІЛЯ ПОСОЛЬСТВА РОСІЇ. 27.11.2018 Р. / ФОТО РЕЙТЕР

Але, звичайно, Європа неоднорідна. Різко відреагували на російську агресію країни Балтії, Польща, Румунія... Наприклад, естонське МЗС викликало посла Росії в Естонії Александра Петрова у зв’язку із застосуванням військової сили Росії проти українських військовослужбовців і кораблів ВМС в Керченській протоці. А брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Джозвяк у Twitter написав, що «28 країн ЄС працюють над спільною заявою по Азовському морю і Керченській протоці. Журналіст повідомив, що 6—7 країн ЄС розглядають подальші санкції щодо Росії. «Але якщо це станеться, це, ймовірно, буде довгий процес (як завжди)», — додав він.

Чого очікує від західних партнерів сама Україна? «У ході телефонної розмови з Майком Помпео (Держсекретарем США. — Ред.) він пообіцяв мені, що США нададуть повну допомогу, в тому числі військову допомогу, щодо захисту суверенітету України», — заявив Президент України Петро Порошенко в інтерв’ю каналу CNN.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій під час зустрічі з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом в Брюсселі закликав збільшити військову присутність Альянсу в Чорному морі (eurointegration.com.ua). «Я закликав збільшити кількість літаків у повітряному просторі Чорного моря та кількість військових кораблів як гарантію безпеки, стабільності у Чорному морі», — повідомив спікер.

Посол України у Німеччині Андрій Мельник виступив дуже чітко. У інтерв’ю німецькій радіостанції Deutschland Funk він закликав Захід зупинити агресивний курс Росії новими жорсткими санкціями. «Захід і Німеччина мають дуже багато можливостей. Ми вважаємо, що настав час здійняти у повітря дуже болючу санкційну булаву. Каральні заходи, яких ми очікуємо сьогодні, вимагають повної заборони на імпорт природного газу й нафти із Росії. Слід заморозити проект газопроводу «Північний потік-2», — заявив посол.

Насправді, чергова атака Росії на Україну — це чергова перевірка на міцність не лише нашої країни, а й всього світу. І чим слабшою буде реакція, тим далі йтиме Кремль. Як давня історія, так і події останніх років це підтверджують. Безумовно, є питання до дій чинної української влади, однак це не означає, що Росія має піддавати ревізії світовий устрій, загарбуючи території й убиваючи людей. Цивілізований світ має зупинити злочинця. І це не тільки Путін та його оточення. Останні мають підтримку більшості населення Росії, хай навіть зомбуючи певну її частину. В 1990-х роках, після розпаду Радянського Союзу, західний світ мав можливість дотиснути Росію, яка робила перші кроки в демократії, для проведення десталінізації еліт та суспільства. Від цього виграв би і світ, і самі росіяни. Однак цього не було зроблено, тому вже на початку 2000-х Москва почала поступово повертатися до імперської політики. Як результат — напад на Грузію 2008-го, а потім і на Україну 2014-го. Більш того, навіть після цього, протягом вже майже п’яти років, ніхто серйозно не наважується зупинити Росію. Таким чином, Захід фактично розплачується за недостатній тиск у проведенні десталінізації в Росії. Отже, якими можуть бути наслідки для Москви після чергової агресії проти України від світу?

«НА ЗАХОДІ НЕ ХОЧУТЬ БАЧИТИ РЕАЛЬНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ:

— Ми маємо досить дивну реакцію Німеччини і Франції на події в Азові. Це сумно, адже така позиція розв’язує руки деяким іншим європейським лідерам. Подивіться, що говорить голова парламенту Словаччини. Все це означає, що на Заході не хочуть бачити реальної ситуації й роблять усе, аби тільки їх не чіпали. На жаль це позиція страуса, який ховає голову в пісок і робить вигляд, що навколо нічого не відбувається. Ми маємо визначитись з тим, що маємо самі робити — насамперед переглянути ставлення до РФ як такої і повинні вжити жорстких двосторонніх заходів. Це означає розрив дипломатичних відносин та заборону переміщення через кордон. Нам нарешті треба запровадити візовий режим для того щоб реально нейтралізувати російську п’яту колону в Україні. Захід має відчути, що все, що відбувається в Україні, — це серйозно. Особисто моя думка — ми повинні розірвати угоду 2003-го року про Азов. Одночасно ми маємо прийняти закон про територіальні води в Азовському і Чорному морі. Тоді буде залучення Конвенції, яка передбачає вільне проходження всіх судів через протоки. І вже ніхто не скаже, що це внутрішнє море та спільна відповідальність.

«ПОКИ ЩО ЗАХІД ВИЯВИВСЯ НЕЗДАТНИМ ПЕРЕЙТИ ДО РЕАЛЬНОГО СТРИМУВАННЯ АКТІВ АГРЕСІЇ РФ»

Ганна ГОПКО, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах:

— На жаль, Захід за п’ять років російської агресії виявився нездатним перейти від превентивних дій до реального стримування актів агресії РФ. У Брюсселі я чітко запитувала — де стратегія відсічі такої агресії? Адже інакше ми будемо знаходитись в постійному стані очікування трагедій, як це сталось, наприклад, з літаком МН-17. І таких прикладів було багато. Більш того — вони повторюються. Адже ситуація в Азовському морі — це ще один приклад агресії Кремля. Зараз для нас дуже важливо бачити новий комплекс санкцій, у тому числі проти азовських портів Росії. Ще одним з ефективних способів впливу на Росію була б присутність військових кораблів союзників в Чорному морі. Поки що ми не бачимо такої твердої позиції, яка нам необхідна. Вибачте, але верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні за весь цей час так і не відвідала схід України. Вона була лише в Києві. Хіба не цікаво на власні очі переконатися в тому, що відбувається хоча б у прифронтовій зоні? Навіть коли вона була в Києві, то навіть не знайшла часу для зустрічі з родинами політичних в’язнів.